4. Запис теми:

МОРАЛЬНИЙ ЗАКОН

5. Розповідь про спасенне послання:

а) Натуральний закон

(Пропонується схема, яка подана в Б4)

Натуральний закон виражає первинне моральне почуття, яке допомагає людині розпізнавати добро і зло, правду і обман. Цей закон вписаний в душу кожної людини. Але цей припис не мав би сили закону, якби не був голосом вищого Розуму, якому повинні підкорятися наш дух і наша воля.

Закон показує дорогу, якою маємо іти і дає перші та основні правила, які керують моральним життям. Натуральний закон – це світло розума, яке влите в нас Богом і завдяки йому знаємо, що маємо робити, а що нам непотрібне. І це світло дав свому творінню Бог. Цей закон універсальний у своїх приписах і його влада розповсюджується на всіх людей, його застосування різноманітне. Цей закон незмінний, допомагає в розвитку ідей і звичаїв, він постійно відроджується в житті людини. Але не всі люди приймають накази цього закону. Теперішній грішній людині треба благодать і об’явлення, щоб зрозуміти моральні істини. В своїх основних положеннях натуральний закон показаний в Декалозі, який знаходиться в Пятикнижжі Мойсея.

а) Закон в Старому Завіті

Ці правила дав Бог, щоб ізраїльтяни знали, як їм треба жити. Цей закон включає 10 заповідей, які виражають суть даної Богом моралі, а також правила для релігійного і суспільного життя. Закон показує чого від нас хоче Бог. Ціллю приписів є удосконалення людського життя. І хоча пристрасті деколи паралізують людину, а панування гріха ослаблює світло його пізнання, завдяки 10 Божим заповіддям, людина все жтаки має свідомість того, чого має триматися.

б) Закон в Новому Завіті.

Напочатку закони вчили і пояснювали священики, в час вавилонської неволі виникли школи, які займалися цим і вони стали єдиними інтерпритаторами закону. В часи Ісуса, ці інтерпритатори називалися фарисеями і садукеями.

Початково закон було лише легким звуком, який дає радість серцю, тому вчені в Письмі ускладнили його виконання різними приписами. Ісус боровся не з Законом, а з фарисейською інтерпритацією, тобто поясненням цього Закону. Цей закон Він вважав за Закон Божий. Також в Новому завіті відкридається неправдива ідея, наче через дотримання законів можна заслужити Божий дар. (Еф. 10,1-4). Закон чітко дає визначення гріха, тільки цим підкреслює нездатність людини повність виконати поставленні вимоги. Про це говорить Св. Павло в листі до Римлян (Рм.8,3-4) або (Євр.10,1-4). Через свою повну і досконалу жертву на Хресті, а також через свою науку Ісус дав людству новий Закон, який знаходиться в Двох Заповідях любові.

(Урочисте читання Святого Письма: Йоан 15,9-14)

Про цей Закон Ісус сказав: “То роби і будеш жити” (Як.10,28б), тобто будеш спасенний. Євангельський Закон виконує заповіді старозавітнього закону. І Нагірна проповідь не тільки не відмінює і не обезцінює моральні приписи Старозавітнього закону, але навпаки відкриває його сховані можливості, дістаючи з нього нові вимоги. Воно не додає нових правил, а змінює сам корінь дії – серце, в якому людина робить вибір між чистим і нечистим, в якому виростають віра, надія і любов, а з ними і інші чесноти.

г) Закон Старого і Нового завіту.

Бог керує цілим світом, а відповісти на Його любов можна виконуючи Закон, який Він дав. Саме в цьому коріння персонального характеру релігії Ізраеля і християнства. Божий заклик і відповідь людини на нього творять особливі звязки. Любов є основою відносин Бога до людини, відповідю людини має бути також любовю.

Народ, обдарованний заповідями має обовязки: основний – визнавання єдиного Бога, наступний – вірність. Бог полюбив свій народ, піклується про нього, дав йому тору, як умови життя. Закон як сторож, який охороняє нашу вільність, тому що вказує те, що не можна порушувати, бо це порушення веде до знищення і смерті, це видно з уривку книги Вихід: “Як знаємо служіння іншим богам вже є неволею, яка називається гріх. Вартість закону цілковито в авторитеті Того, хто його оголосив” (Вих. 34,11в- 12,15 – 16).

Закон даний Богом – це не список наказів і заборон, які обтяжують життя людини, але в новому відображенні: святість, справедливість, благість, Божа воля. Про це говорить Св. Павло (Рим.8,12-13). Закон дає народові настанови, щоб виконалися слова “Будьте святі, як я…Святий”. Закон – це не звичайна норма, але це джерело діяння (Рим.8,2). Божий Закон відкриває дорогу до правдивої вільності.