24. Добрі та погані вчинки

А. Хід катехези:

1. Вступна молитва:

„Отче наш”, „Акт віри”

2. Повторення попередньої катехези:

а) Пригадування змісту запису в зошиті.

б) Повторення змісту розповіді за допомогою питань:

1. Як Бог полюбив людину? - Посилає свого Єдиного Сина Ісуса Христа на землю.

2. Для чого Бог посилає Ісуса? - Щоб Він показав нам, як потрібно любити Бога і ближнього.

3. А як саме потрібно любити? - Допомагати в дома, відвідувати хворих, поводитись добре на уроках, виконувати домашні завдання.

4. Чи Ісус любить дітей? - Так.

5. За кого Ісус Христос віддає життя на хресті? - За всіх людей.

6. Яку особливу любов до ворогів показав Ісус? - Таку, що їм пробачає та відав своє життя.

в) Перевірка домашнього завдання.

3. Життєвий досвід:

( Образовий метод )

Діти отримують картинки (можна малюнки з ілюстрованих журналів, дитячих книжечок), на яких зображено різні життєві ситуації. Наприклад: хлопчик з сумкою іде з магазина, діти б’ються, дівчинка годує пташок, діти вішають годівничку, хлопчик кидає камінь в кота, діти читають книжку, дівчинка миє посуд, хлопчик витирає, хлопчик розбив м’ячем вікно, дівчинка потішає заплакану дитину.

- Діти, розгляньте, будь-ласка, уважно ці малюнки.

- Що на них зображено?

Далі ведеться діалог з дітьми.

4. Запис теми:

ДОБРІ ТА ПОГАНІ ВЧИНКИ

5. Розповідь про спасенне послання:

а) Добрі вчинки.

Діти, ми знаємо і пам’ятаємо, що Бог любить кожного з нас, що Він добрий, по доброті своїй створив все, що нас оточує: небо, землю, моря, траву, дерева, сонце, місяць, зірки, риб, птахів, звірів, людей.

б) Виконання Божої волі.

Бог дуже добрий і хоче, щоб і ми робили добро. Поступаючи добре, ми відповідаємо на Божу любов, це значить виконувати Його волю, слухати і робити те, чого Він від нас хоче, робити добрі справи, як Бог їх робить.

в) Служіння Ісусу через ближнього.

Дуже часто люди не знають, що робити, як довести, що вони люблять Бога.

Багато років назад, коли на землі була страшна бідність, одного сірого похмурого дня по вулиці йшов св. бр. Альберт. Його тоді хвилювало єдине питання: як показати свою любов до Бога, до Ісуса, що для цього треба робити? Ні про що інше бр. Альберт просто не міг думати.

І раптом він побачив людину, яка лежала на тротуарі. Бр. Альберт наблизився, покликав її, але відповіді не почув. Тоді він підійшов і повернув людину, щоб побачити її обличчя. І побачив... Ісуса! Так побачив Ісуса в плащаниці і терновій короні. Це було видіння.

І св. бр. Альберт відразу зрозумів, що повинен робити: служити Ісусу, який є в кожній людині, в кожному, хто потребує допомоги.

Питання, яке так хвилювало, мучило св. бр. Альберта, щезло. Він перестав запитувати себе, що робити, а просто все життя чинив добро людям, допомагав їм. І ми повинні в цьому брати з нього приклад. ( В ході розповіді можна показати дітям портрет св.бр. Альберта)

Показати свою любов до Ісуса можемо, допомагаючи мамі, татові, бабусі, дідусеві та іншим людям, виражаючи цим свою любов до них. Адже любити батьків, рідних - це не значить тільки обняти, поцілувати їх, сказати, що ми їх любимо. Найкраще можемо довести свою любов вчинками, добрими справами.

Якщо будемо слухати батьків, виконувати їхні прохання, робити все вчасно, не будемо їм грубити, це і будуть наші добрі справи, наша любов до людей.

г) Старанне виконання обов’язків.

Щоб робити добро всім, маємо навчитися старанно виконувати всі свої обов’язки вдома, в школі, на вулиці, в інших місцях.

- Давайте згадаємо, які ми маємо обов’язки. ( Діти назвуть свої обовязки вдома ( слухати батьків, не грубити їм, вчасно виконувати їхні прохання, доручення: ходити в магазин, мити посуд, витирати пил, допомагати бабусі, дідусеві, допомагати доглядати молодших братика чи сестричку...); в школі (старанно вчитися, слухати вчителів, бути уважними, не розмовляти на уроках, гарно поводитись під час перерв, старанно і вчасно виконувати домашні завдання...); на вулиці (добре поводитися, в транспорті поступатись місцем старшим, не галасувати, не смітити, не псувати рослин, речі...) ).

- Молодці! Ви добре знаєте свої обов’язки. Добре знаєте які вчинки добрі.

- Подумайте, будь-ласка, чи завжди ми поступаємо так, як тільки що сказали? Чи завжди виконуємо всі свої обов’язки?

д) Роблячи погані вчинки, забуваємо, що ми є дітьми Божими.

Деякі люди ( а часом напевно і ми з вами ) забувають про свої обов’язки, про добрі справи.

- Як вони тоді поступають? - Погано.

- Що чинять? - Зло.

Тоді вони відвертаються від Божої любові, забувають, що вони є дітьми Божими.

е) Роблячи злі вчинки ми наносимо рани Ісусу.

Так, роблячи зло, відмовляючись від імені Божої дитини, ми наносимо рани Ісусу, який є в наших ближніх. Своїми поганими вчинками, ще і ще раз прибиваємо Його до хреста. Забуваємо, що Він взяв наше зло на Себе, у вигляді ран, щоб очистити нас від злого поганого.

є) Слухаючи злого духа ми чинимо зло.

- Діти, подумайте, кого ми слухаємо, роблячи погані вчинки. ( Можна конкретизувати питання: Чи слухаємо ми Бога, Ісуса? Чи слухаємо свого Ангела-хранителя? А хто в такий момент говорить до нас?). ( Діти можуть згадати, хто такий ангел-хранитель і злий дух, як і коли вони керують людиною.)

Так, роблячи погані вчинки, ми слухаємо злого духа, який дуже тішиться, коли може підмовити людину зробити щось недобре. Він обманює людину, нашіптує їй: „Зроби так (погано), не роби доброго”. І якщо людина прислухається до цих „порад”, їй тоді стає все важче робити добро. Вона стає гіршою, таку людину менше люблять.

ж) Чинячи зло ми шкодимо собі.

Але зло - це не тільки шкода комусь: Богу Отцю, Ісусу Христу, ближнім. Кожна людина, в першу чергу, шкодить собі. Чинячи зло ми самі стаємо злими. Не можимо бути щасливими, радісними, ходимо сумні. Зло ніби забирає з нашого життя всі яскраві кольори, все гарне.

Уявіть, що всі вікна в нашій кімнаті були б чорні. Щоб ми могли бачити? Нічого, ні неба, ні сонця, ні трави, ні дерев, ні квітів,ні людей... Так і зло, мовби закриває душу людини, вона стає чорною, сліпою, недоброю.