4.Теми лабораторних і практичних занять

Номер змістовного модуля	ТЕМИ ЛАБОРАТОРНИХ ЗАНЯТЬ	Кількість годин	Усього по модулю
Модуль 1 (3 семестр)	Дослідження процесу кристалізації.	2	16
	Випробування металів на твердість	2
	Вивчення мікроструктури залізовуглецевих сталей	2
	Вивчення мікроструктури чавунів	2
	Вивчення мікроструктури кольорових металів	2
	Виготовлення разової ливарної форми та заповнення її розплавленим металом.	2
	Спеціальні методи литва	2
	Модульний контроль	2
Модуль 2 (3 семестр)	Холодне і гаряче прокатування металів	2	16
	Об’ємне та листове штампування	2
	Ручне електродугове зварювання	2
	Джерела зварювального струму та їх вольт амперні характеристики	2
	Визначення зварювальних коефіцієнтів	2
	Термічна обробка вуглецевих сталей	2
	Вивчення мікроструктури сталей після різних видів термообробки	2
	Модульний контроль.	2

5. Індивідуальна робота студентів

Під час вивчення дисципліни «Матеріалознавство» студенту на індивідуальну роботу відводяться години для:

• опрацювання теоретичного матеріалу з лекційного курсу;

• опрацювання теоретичних питань до лабораторних робіт;.

• виконання індивідуальних практичних завдань.

Індивідуальною роботою є більш глибоке вивчення матеріалу за відповідними темами.

Розподіл часу на індивідуальну роботу по змістовних модулях

Шифр змістовного модуля	Опрацювання теоретичного матеріалу з лекційного курсу	Опрацювання теоретичних питань до лабораторних робіт	Самостійна робота
ЗМ-1, семестр 3	22	20	42
ЗМ-2, семестр 3	22	22	44
Всього	44	42	86

6. Поточний та підсумковий контроль знань студентів

Рейтинговою оцінкою з навчальної дисципліни є сума балів, отриманих студентом у процесі вивчення дисципліни та складання передбачених правилами МРОЗ контрольних заходів, приведена до 100-бальної шкали. Розподіл балів за модулями здійснюється пропорційно їх обсягу. Якщо формою підсумкового контролю з навчальної дисципліни є іспит або диференційований залік, то протягом семестру студент може отримати не більше 50 балів, решта - 50 балів відводиться на підсумковий контроль. Рейтингова оцінка з навчальної дисципліни є комплексною характеристикою компетентності студента, яка враховує результати виконання усіх видів навчальних робіт протягом семестру, результати модульних та підсумкового контролю знань. Для визначення рейтингової оцінки необхідно максимально можливу накопичену суму балів віднести до 100-бальної шкали і помножити на кількість одержаних балів.

Критерій оцінювання знань студента

Форма підсумкового контролю знань і навичок студента з дисципліни «Матеріалознавство» - іспит.

За рейтинговою оцінкою визначаються оцінка ЕСТS (від А до F) та традиційна чотирибальна національна оцінка згідно з обов'язковою для усіх навчальних дисциплін за таблицею.

Рейтингова оцінка	Оцінка за шкалою ECTS	Оцінка за традиційною національною шкалою
91-100	А – відмінно	5 – відмінно
81-90	В – дуже добре	4 – добре
71-80	C – добре
61-70	D – задовільно	3 – задовільно
51-60	E – достатньо
31-50	FX – незадовільно з можливістю повторної атестації	2 – незадовільно

У випадку коли загальна кількість балів, набраних студентом протягом семестру, дозволяє виставити позитивну підсумкову рейтингову оцінку і викладач не має зауважень до студента, підсумкова оцінка з навчальної дисципліни може бути виставлена без проведення підсумкового контролю. Але не пізніше офіційно призначеного розкладом дня проведення підсумкового контролю.

До відомості з обліку успішності та індивідуального навчального плану студента (залікової книжки) виставляється: рейтингова оцінка, оцінка за шкалою ЕСТS та чотирибальна національна оцінка.

У випадку неявки студента на екзамен (залік) у відомість обліку успішності проставляється оцінка за МРОЗ. Студенти, які не набрали необхідної кількості балів для зарахування дисципліни або претендують на вищу оцінку, мають право складати іспит із усього курсу на загальних підставах. При цьому критерії оцінювання знань також повинні забезпечувати виставлення усіх трьох оцінок (рейтингової, за шкалою ЕСТS та за національною чотирибальною шкалою).

Оцінка “відмінно”, виставляється студенту, який глибоко вивчив теорію і практичний матеріал, який вміє поєднувати питання теорії і практики, володіє методом аналізу і обґрунтовує економічну ефективність прийнятих рішень. Студент повинен обґрунтовано і послідовно давати відповіді на поставлені питання.

Оцінка “добре”, виставляється студенту, який добре засвоїв теоретичний курс і практичний матеріал, володіє вмінням пов’язувати теорію з практикою, який обґрунтовано і правильно приймає рішення. Відповіді на поставлені питання повинні бути вичерпаними, без порушень послідовності викладу матеріалу.

Оцінка “задовільно”, виставляється студенту, який добре засвоїв теоретичний курс і практичний матеріал, володіє вмінням пов’язувати теорію з практикою. Відповіді на поставлені питання повинні бути правильними, без порушень послідовності викладу матеріалу.

Оцінка “незадовільно”, виставляється студенту, який не знає значної частини програмного матеріалу, дуже невизначено і неправильно відповідає на поставленні питання. Відсутня будь – яка послідовність у викладі матеріалу. Студент має право на повторну передачу предмету.

Екзаменаційна оцінка враховує всі етапи навчального процесу з даного курсу: рівень опрацювання теоретичного матеріалу, якість виконання лабораторних робіт та практичних робіт.

Оцінка «залік», виставляється студенту, який добре засвоїв теоретичний курс і практичний матеріал, володіє вмінням пов’язувати теорію з практикою. Відповіді на поставлені питання, які повинні бути правильними, без порушень послідовності викладу матеріалу.