Особливості попиту на чисте суспільне благо:

• неможливість визначення ціни на окрему одиницю чи­стого суспільного блага;

• крива попиту на чисте суспільне благо одержується шляхом додавання граничних корисностей усіх спожи­вачів при кожному можливому обсязі споживання (Рис.4 ).

Рис.4. Попит на чисте суспільне благо

Q – обсяг суспільного блага;

D₁, D₂ – індивідуальний попит;

D* - сума корисності споживача.

Оптимальна пропозиція чистого суспільного блага

Крива МС показує граничні витрати пропозиції додат­кової одиниці суспільного блага. Крива попиту D показує граничну суспільну корисність кожної одиниці суспільного блага{див Рис.5).

D = 1MB = MSB

МС, МU

Ефективний випуск чистого суспільного блага має місце в точці Е, де сума граничних корисностей чистого сус­пільного блага для індивідуальних споживачів дорівнює граничним витратам виробництва цього блага.

Рис.5. Ефективний випуск чистого суспільного блага

Q — обсяг суспільного блага;

МС — граничні витрати;

MU — гранична корисність.

Основна проблема пов'язана з чистими суспільними благами полягає в тому, що споживач може користуватися вигодами певного продукту, нічого не витрачаючи на його виробництво. Чисте суспільне благо має своєрідний зовнішній ефект: як тіль­ки хто-небудь починає його споживати, це благо стає досту­пним для всіх.

Тому у споживача виникає спокуса уникати виплат, що зменшує можливості пропонувати подібні блага через рин­кові угоди. Щоб суспільство користувалося такими благами та послугами, забезпечити їх повинна держава, а фінансува­ти їхнє виробництво необхідно за допомогою податків.