- •Практична робота № 4 дослідження параметрів мікроклімату у виробничих приміщеннях
- •Порядок виконання роботи
- •Завдання до практичної роботи № 4
- •Контрольні питання
- •Літературні джерела
- •1.Терміни та визначення
- •Основні теоретичні положення
- •Категорія робіт за важкістю та енерговитратами (гост 12.1005-88)
- •Оптимальні величини температури, відносної вологості і швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень
- •Прилади та обладнання
- •Тиск насиченої пари води (Па) при температурах від 0 до 100 0с через 1 0с
- •Психрометрична таблиця відносної вологості повітря, %
- •Дослідження параметрів мікроклімату у виробничих приміщеннях
- •Прилади та обладнання
- •Фізичні параметри повітря
- •Порядок виконання роботи
- •Завдання до лабораторної роботи № 3
- •Контрольні питання
- •Літературні джерела
- •Практична робота №5
- •Методи захисту в електроустановках
- •Схеми включення людини в електричний ланцюг
- •Завдання
- •Література
- •Формули для обчислення опору одинарних заземлювачів розтіканню струму в однорідному ґрунті
- •Приблизні значення питомих електричних опорів різних ґрунтів та води, Омм
- •Ознаки кліматичних зон для визначення коефіцієнтів сезонності
- •Коефіцієнти сезонності кс.Г. Для однорідної землі під час вимірюванні її опору
- •Коефіцієнти використання в вертикальних електродів групового заземлювача (труб, кутиків і т.Д.) без урахування впливу стрічки зв’язку
- •Розробка плану дій працюючих на випадок евакуації (виникнення пожежі)
- •1.Терміни та визначення
- •2.Вимоги до евакуаційних шляхів
- •3. Обов'язки та дії працівників у разі пожежі
- •3. Планування дій працівників у разі пожежі
- •Завдання
- •1.Пожежна безпека об’єктів будівництва дбн в.1.1.7–2002http://www.Budinfo.Com.Ua/dbn/82.Htm
- •2.Производственные здания сНиП 2.09.02-85 http://firehelp.Org.Ua/normative_nm/norm_nm0003.Html
- •Прилади та обладнання
- •Порядок виконання роботи
- •Список рекомендованих джерел
- •Список рекомендованих джерел До лабораторної роботи № 9
Практична робота №5
Тема: “Розрахунок захисного заземлення для обслуговуючих пристрїв”.
Мета роботи: навчитися розраховувати опір захисних пристроїв і захисного заземлення електрообладнання.
Електричний опір тіла людини. Тіло людини є провідником струму з дуже складними властивостями. Електричний опір тіла людини сильно змінюється при зміні властивостей організму і його стану. Загальний опір тіла людини складається з опорів внутрішніх тканин і органів та шкіряного покрову, крім того, воно неоднаково в різних людей і в різних частинах тіла, а також залежить від стану шкіри. Тіло людини є провідником струму з дуже складними властивостями. Електричний опір тіла людини сильно змінюється при зміні властивостей організму і його стану. Загальний опір тіла людини складається з опорів внутрішніх тканин і органів та шкіряного покрову, крім того, воно неоднаково в різних людей і в різних частинах тіла, а також залежить від стану шкіри. Тіло людини являє собою складний комплекс тканин: шкіра, м'язова тканина, кров, лімфа, спинний і головний мозок, кістки, жирова тканина, сухожилля, хрящі, та ін. Електричний опір цих тканин суттєво відрізняється, а питомий об'ємний опір (Ом-м) знаходиться у межах:
Тканина |
Питомий об'ємний опір (Ом-м) |
|
|
шкіра суха |
3-103...2-104 |
кістки |
104-106 |
жирова тканина |
30...60 |
м'язова тканина |
1,5...3 |
кров |
1...2 |
спинномозкова рідина |
0,5...0,6 |
Із наведених даних видно, що шкіра є основним фактором, що визначає опір тіла людини в цілому. Опір шкіри знижується у разі ушкодження її рогового шару, забрудненні, наявності вологи на її поверхні, збільшенні потовиділення. На опір шкіри впливають щільність і площа контактів, величина прикладеної напруги, величина струму і час його дії. Зі збільшенням величини напруги, струму і часу дії струму, опір шкіри, і тіла людини в цілому, падає.
Напруга, В |
Опір тіла людини, Ом |
1-10 |
10000 |
100 |
1500 |
1000 |
300 |
Так, якщо при напрузі в декілька вольт опір тіла людини перевищує 10000 Ом, то при напрузі 100 В він знижується до 1500 Ом, а при напрузі більше 1000 В – до 300 Ом.
Опір тіла людини залежить від її статі і віку: у жінок він менший, ніж у чоловіків, у дітей менший, ніж у дорослих, у молодих людей менший, ніж у літніх. Спричиняється така залежність товщиною і ступенем огрубіння верхнього шару шкіри.
Враховуючи багатофункціональну залежність опору тіла людини від великої кількості чинників, при оцінці умов небезпеки ураження людини електричним струмом опір тіла людини вважають стабільним, лінійним, активним і рівним 1000 Ом.
Методи захисту в електроустановках
Основним напрямком, що забезпечує необхідний рівень електробезпеки, є застосування нормативних методів захисту в електроустановках (ЕУ). До основних методів захисту від ураження людини електричним струмом, що застосовуються в електроустановках, відносяться:
-
використання необхідного типу ізоляції (робочої, подвійної, додаткової, посиленої);
-
забезпечення недоступності струмоведучих частин ЕУ;
-
електричний розподіл електричної мережі;
-
використання малої напруги;
-
захисне відключення;
-
захисне заземлення;
-
занулення.
Захисне заземлення відповідно до ГОСТ 12.1.009-76, – це навмисне електричне з`єднання з землею або її еквівалентом металевих неструмоведучих частин електроустановок–корпусів та оболонок, конструкцій, огороджень та ін., які можуть опинитися під напругою в аварійних ситуаціях (внаслідок пошкодження ізоляції).
Метою захисного заземлення є усунення небезпеки ураження людини електричним струмом при появі напруги на корпусі або на інших неструмоведучих металевих частинах ЕУ, тобто при замиканні на корпус (наприклад, при пробої ізоляції).
Д
Рис. 5.1 ‑
Схема захисного заземлення електроустановки:
1 – магістраль живлення електричної
установки; 2 – контакти електричного
вимикача; 3 – електрична установка; Rз
– електричний опір захисного заземлення
Основна мета захисного заземлення полягає у тому, щоб знизити до безпечної величини напругу відносно землі, яка виникає на неструмоведучих металевих частинах електроустановок при пошкодженні ізоляції або відповідному з`єданні з струмоведучими частинами. Безпека забезпечуєтся шляхом заземлення корпуса заземлювача, що має малий опір і малий коефіцієнт напруги дотику (рис.5.1), перетворення замикання на корпус у замикання на землю з метою зниження напруги дотику та напруги кроку до безпечних величин (вирівнювання потенціалів).
Захисне заземлення електроустановок застосовують у мережах напругою до 1000 В з ізольованою нейтраллю і в мережах напругою вище 1000 В з будь-яким режимом нейтралі.
Слід також зазначити, що у трифазних електричних мережах існує два типи напруги, які вказані на рис. 5.2, 5.3:
-
лінійна напруга, що формується між будь-якими двома фазами електричної мережі;
-
фазна напруга, що формується між будь-якою фазою електричної мережі й землею.
Рис. 5.2 ‑ Трифазна електрична мережа з ізольованою нейтраллю: 1 –нейтраль
джерела електричної енергії; А,В,С – фази мережі живлення; фазна напруга електричної мережі; лінійна напруга електричної мережі
Рис. 5.3 ‑ Трифазна електрична мережа з глухозаземленою нейтраллю:
1 – нейтраль джерела електричної енергії; А, В, С – фази мережі живлення; фазна напруга електричної мережі; лінійна напруга електричної мережі; опір глухого заземлення нейтралі джерела електричної енергії
Ці напруги різняться за величиною і пов’язані між собою наступним відношенням: .
Таким чином, лінійна напруга у рази більша за фазну напругу електричної мережі незалежно від режиму нейтралі.