- •Практична робота № 4 дослідження параметрів мікроклімату у виробничих приміщеннях
- •Порядок виконання роботи
- •Завдання до практичної роботи № 4
- •Контрольні питання
- •Літературні джерела
- •1.Терміни та визначення
- •Основні теоретичні положення
- •Категорія робіт за важкістю та енерговитратами (гост 12.1005-88)
- •Оптимальні величини температури, відносної вологості і швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень
- •Прилади та обладнання
- •Тиск насиченої пари води (Па) при температурах від 0 до 100 0с через 1 0с
- •Психрометрична таблиця відносної вологості повітря, %
- •Дослідження параметрів мікроклімату у виробничих приміщеннях
- •Прилади та обладнання
- •Фізичні параметри повітря
- •Порядок виконання роботи
- •Завдання до лабораторної роботи № 3
- •Контрольні питання
- •Літературні джерела
- •Практична робота №5
- •Методи захисту в електроустановках
- •Схеми включення людини в електричний ланцюг
- •Завдання
- •Література
- •Формули для обчислення опору одинарних заземлювачів розтіканню струму в однорідному ґрунті
- •Приблизні значення питомих електричних опорів різних ґрунтів та води, Омм
- •Ознаки кліматичних зон для визначення коефіцієнтів сезонності
- •Коефіцієнти сезонності кс.Г. Для однорідної землі під час вимірюванні її опору
- •Коефіцієнти використання в вертикальних електродів групового заземлювача (труб, кутиків і т.Д.) без урахування впливу стрічки зв’язку
- •Розробка плану дій працюючих на випадок евакуації (виникнення пожежі)
- •1.Терміни та визначення
- •2.Вимоги до евакуаційних шляхів
- •3. Обов'язки та дії працівників у разі пожежі
- •3. Планування дій працівників у разі пожежі
- •Завдання
- •1.Пожежна безпека об’єктів будівництва дбн в.1.1.7–2002http://www.Budinfo.Com.Ua/dbn/82.Htm
- •2.Производственные здания сНиП 2.09.02-85 http://firehelp.Org.Ua/normative_nm/norm_nm0003.Html
- •Прилади та обладнання
- •Порядок виконання роботи
- •Список рекомендованих джерел
- •Список рекомендованих джерел До лабораторної роботи № 9
Прилади та обладнання
Для дослідження параметрів мікроклімату використовуються наступні прилади: термометри, психрометри, анемометри, барометри.
Температуру повітря у виробничому приміщенні вимірюють звичайними ртутними або спиртовими термометрами, термометрами опору, термопарами, термоанемометрами. Для приміщень, де спостерігаються теплові випромінювання, температуру визначають подвійним термометром, який складається із двох термометрів відповідно із зачерненим та посрібленим резервуарами. У цьому випадку дійсна температура визначатиметься формулою:
(4.1)
де k- постійна приладу, що наводиться у паспорті або інструкції до приладу,
,., - значення температур відповідно повітря, посрібленого та почорнілого термометра, ° С.
Для знаходження відносної вологості повітря у межах температур від 0 до 60 °С використовують стаціонарний психрометр, що складається із сухого та вологого термометрів.
Сухий термометр показує температуру повітря t, а вологий – власну температуру t в..m. («температуру вологого термометра»), що залежить від інтенсивності випаровування з поверхні резервуара термометра. Резервуар із ртуттю або спиртом вологого термометра обв'язують тонкою тканиною, в кінці якої міститься у відкритій частині мензурки з водою. Випаровування води з поверхні резервуара термометра приводить до поглинання тепла внаслідок чого значення вологого термометра нижчі ніж сухого. На підставі різниці цих показів (сухого та вологого термометрів) за таблицею, яка розташована на корпусі психрометра, знаходять відносну вологість повітря.
Відносну вологість можна визначати за допомогою аспіраційного психрометра, що складається із двох ртутних термометрів, закріплених в металевому кожусі та розміщених у металевих трубках, з'єднаних загальним повітропроводом із вентилятором. Через трубку з постійною швидкістю під дією вентилятора надходить повітря, що досліджується. Завдяки просмоктуванню повітря забезпечується постійне значення психрометричного коефіцієнта та виключається вплив теплового випромінювання. Дослідження можна проводити через 4...5 хвилин (взимку через 2...5 хвилини) після запуску вентилятора.
Абсолютна вологість визначається за різницею показань сухого і вологого термометрів згідно з психрометричною формулою:
(4.2),
де А-психрометрична стала (при tв.т. від 100С до 300С можна вважати, що
А ≤ 0,00064 (0С)-1);
α – поправковий коефіцієнт (визначається градуюванням конкретного психрометра; у випадку ідеального функціонування α=1);
Р – атмосферний тиск в мм. рт. ст., визначають за показниками барометра;
Ртах – тиск насиченої пари при температурі води, що випаровується – температурі мокрого термометра в мм. рт. ст.
Тиск насиченої пари води (Па) при температурах від 0 до 100 0с через 1 0с
Таблиця 4.5
0С |
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
0 |
611.213 |
657.069 |
705.949 |
758.023 |
813.467 |
872.469 |
935.223 |
1001.93 |
1072.80 |
1148.06 |
10 |
1227.94 |
1312.67 |
1402.51 |
1497.72 |
1598.56 |
1705.32 |
1818.29 |
1937.78 |
2064.09 |
2197.57 |
20 |
2338.54 |
2487.37 |
2644.42 |
2810.06 |
2984.70 |
3168.74 |
3362.60 |
3566.71 |
3781.54 |
4007.54 |
30 |
4245.20 |
4495.02 |
4757.52 |
5033.22 |
5322.67 |
5626. 45 |
5945.13 |
6279.33 |
6629.65 |
6996.75 |
40 |
7381.27 |
7783.91 |
8205.36 |
8646.33 |
9107.57 |
9589.84 |
10093.92 |
10620.62 |
11170.76 |
11745.19 |
50 |
12344.78 |
12970.42 |
13623.04 |
14303.57 |
15012.98 |
15752.26 |
16522.43 |
17324.51 |
18159.59 |
19028.74 |
60 |
19933.09 |
20873.78 |
21851.98 |
22868.89 |
23925.72 |
25023.74 |
26164.21 |
27348.46 |
28577.81 |
29853.63 |
70 |
31177.32 |
32550.29 |
33974.01 |
35449.95 |
36979.63 |
38564.59 |
40206.41 |
41906.69 |
43667.08 |
45489.23 |
80 |
47374.85 |
49325.67 |
51343.45 |
53430.00 |
55587.13 |
57816.73 |
60120.67 |
62500.89 |
64959.35 |
67498.06 |
90 |
70119.03 |
72824.33 |
75616.07 |
78496.38 |
81467.42 |
84531.40 |
87690.56 |
90947.17 |
94303.54 |
97762.02 |
100 |
101324.9 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Примітка. В таблиці 4.5. по вертикалі – десятки температури, по горизонталі – одиниці температури, на перетині – значення тиску в Па (табл. 4.5.). Для визначення тиску насиченої пари у мм. рт. ст. може бути використано зв’язок між мм. р. ст. і Па : 1 мм.рт.ст. =133.322 Па.
Наприклад, при t в..m. =6 °С
Класичне значення поняття абсолютна вологість - це кількість водяної пари в повітрі, виражена для зручності в грамах на кубічний метр (г/м3), або це густина ненасиченої пари. Через густину пари можна знаходити й відносну вологість, адже тиск пари пропорційний її густині, або відносна вологість дорівнює:
(4.3.)
де - відповідно густина ненасиченої пари (абсолютна вологість); 0 - густина насиченої водяної пари.
Відносна вологість може бути розрахована за формулою (4.4.) з використанням таблиці 4.5.
Часто відносну вологість подають у відсотках:
(4.4.)
Атмосферне повітря є сумішшю різних газів (N2 = 78 %, O2 = 21 %, інертні гази, водяна пара). Тиск, який чинила б водяна пара, коли б не було інших газів, називають парціальним тиском водяної пари. Парціальний тиск пари ще називають пружністю. За парціальним тиском водяної пари не можна судити про те, наскільки водяна пара в цих умовах близька до насиченої. Тому ввели величину, яка показує наскільки водяна пара за певної температури близька до насичення - відносну вологість повітря.
Відносна вологість може бути визначена без розрахунку – з використанням психрометричної таблиці відносної вологості повітря у % за табл. 4.6.
Значення відносної вологісті за табл. 4.6 визначають значенням, що знаходять на перетині стовпчика, що відповідає різниці значень температур сухого й вологого термометрів, і рядочка, що відповідає значенню температурі сухого термометра.
У таблицю внести розрахункове значення відносної вологості, отримане за формулою (4.4.) у чисельнику, у знаменнику – отримане за таблицею 4.6.(контрольне).