- •1.Дайте визначення предмету "Історія України", вкажіть на основні методологічні принципи, джерела та значення його вивчення у вищій школі
- •2.Розкрийте суть основних історіософських концепцій щодо походження та часу виникнення українського народу. Яка з них, на вашу думку, найбільш достовірна? Аргументуйте.
- •3.Дайте визначення поняття "історико-етнографічний регіон" та виділіть основні етапи їх формування на території України
- •4.Які ви знаєте гіпотези щодо походження назв "Русь" та "Україна"? Як в українській історіософії висвітлюються проблеми етнічного походження Київської Русі?
- •5. Назвіть етнополітичний аспект литовської експансії на українські землі. Чи можна вважати Велике князівство Литовсько-Руською державою?
- •7.Проаналізуйте процес обмеження та остаточної ліквідації царським урядом автономії України (друга половина XVII - XVIII ст.). Виділіть етнополітичний аспект цієї проблеми.
- •8.В чому проявлялося посилення національного гніту на українських землях у складі Російської та Австрійської імперій?
- •9.Проаналізуйте процес обмеження національних прав українців у період остаточної втрати Україною державності в процесі створення срср. Чи мала Україна право вибору?
- •10.Проаналізуйте процес українізації на українських землях за часів формуваннярадянської системи. Які історичні наслідки вони мали?
- •12.Назвіть причини, етапи еміграції та міграції українців. Визначте внесок українців у політику, науку, культуру, господарське життя держав, де вонипроживають
- •13.Проаналізуйте витоки державотворчих процесів в Україні. Виділіть формуполітичного устрою та систему управління Скіфської держави, античних міст-полісів та Антського царства
- •14.Визначте особливості князівського періоду українського державотворення. Виділіть етапи розвитку, форму державного управління та феодальну ієрархію Київської Русі
- •15.Визначте особливості державного життя України за литовсько-польської доби
- •17.Дайте характеристику діяльності Української Центральної Ради у боротьбі за відродження української держави. Які Ви бачите досягнення та прорахунки нашляху державотворчих змагань?
- •18. Визначте історичні особливості пошуку оптимальних моделей будівництванезалежної української держави в 1917-1920 pp. Проаналізуйте еволюцію українського державотворення
- •19.Західноукраїнські землі у 1918-1920 pp. Боротьба за відродження Української держави
- •20.Проаналізуйте процес утворення срср та входження до нього України,виділіть основні етапи і історичні наслідки для подальшого державного життянашої країни
- •22.Охарактеризуйте плани і політику сусідніх держав щодо України напередодні та на початку Другої світової війни.
- •25.В чому ви вбачаєте здобутки та прорахунки української дипломатії у сучаснихгеополітичних перетвореннях?
- •26.Проаналізуйте проблеми взаємовідносин України і Росії в історичній ретроспективі і сьогодні
- •27.Аналізуючи документи та історичні матеріали визначте особливості сучасногодержавотворення українського суспільства та його перспективи.
- •28.3 Якою метою розпочався процес політичного реформування Українськоїдержави на початку XXI ст.? Які ви знаєте пропозиції щодо внесення змін додіючої Конституції України 1996 p.?
- •30.Висвітліть основні погляди вчених на причини та час виникнення українського козацтва. Доведіть, що Запорозька Січ, за висловом м.Костомарова, була козацькою демократичною республікою
- •31.Дайте характеристику польсько-литовським уніям та визначте їх значення для соціального розвитку України
- •32.Охарактеризуйте становище української соціальної структури в добу національної революції середини XVII ст.
- •33.Дайте характеристику соціальної модернізації України в складі Російської та Австрійської імперій в кінці XVIII - XIX ст.
- •36.Визначте соціальні перетворення в процесі радянізації українськогосуспільства
- •37.Визначте діяльність руху опору в роки Другої світової війни. В чомувідрізнялись стратегія і тактика дій радянських партизан і оун-упа?
- •38.Охарактеризуйте політико-ідеологічні процеси та соціальні зміни в Україні. Визначте суть та наслідки для України хрущовської "відлиги"
- •40.Назвіть основні причини активізації громадсько-політичних рухів в Україні зачасів перебудови. Які наслідки вони мали?
- •42.Дайте характеристику соціальної політики української держави в умовах ринкової економіки. Які існують проблеми, труднощі? Які ви бачите шляхи їхвирішення?
- •43.Охарактеризуйте розвиток освіти часів Київської Русі. Які національні,рисивона мала? Вкажіть на роль та значення братського руху для культурно-освітнього розвитку України.
- •45.Охарактеризуйте становлення та розвиток української науки у XIX – напочатку XX ст.
- •46.Проаналізуйте зміни у системі освіти у період Центральної Ради та ГетьманатуП.Скоропадського
- •47.Проаналізуйте розвиток української освіти у радянські часи. Яку рольвідігравало запровадження системи загальної середньої освіти у 70-х роках XX ст.?
- •48.Проаналізуйте становище та розвиток української науки у радянські часи. Визначте досягнення та недоліки науково-технічного розвитку срср, урср у 60-80-ті роки XX ст.
- •49.Охарактеризуйте розвиток Київського політехнічного інституту. Дайте оцінку науковим досягненням вчених кпі в умовах розгортання науково-технічної революції.
- •50.Визначте пріоритетні напрями освітньої, наукової і промислової політики України після проголошення її незалежності
- •Список використаної літератури
3.Дайте визначення поняття "історико-етнографічний регіон" та виділіть основні етапи їх формування на території України
Історико-етнографічний регіон – певний регіон, у населення якого історично склались схожі культурно-побутові і етнопсихологічні особливості.
Самобутність українського народу зумовлюється специфічністю його історичної долі, що включала, зокрема, драматичні сторінки міждержавного членування України на окремі частини. Це підсилювалося особливостями традиційної етнокультурної основи, котра навіть біля своїх витоків не була цілісною, а складалася з різних етноплемінних об'єднань. Формування в їхніх межах окремих земель та інших етнотериторіальних утворень заклало основу для історико-етнографічного районування. І цей процес сягає давнини: ще літописи вирізняли такі райони, як Рустія, Галицька земля, Холмщина, пізніше — Червона Русь, Подол, Покуття, Сівера, Волинь, Чернігівщина, Переяславщина, а відтак і Вкраїна, Запоріжжя, Мала Русь.
Процес районування України включає кілька етапів. Перший (VI—X ст.) — це формування переважно племінних утворень, зафіксованих у самоназвах населення: поляни, сіверяни, древляни, білі хорвати, дуліби, уличі, тиверці та ін.
Другий етап (X—XIV ст.) характеризується дробленням давньоруської держави на окремі землі та князівства. Основною одиницею районування стала земля — територіально-політичне утворення, яке спочатку підлягало центральній владі, а в подальшому, зі здобуттям «княжого столу» поступово ставало незалежним. Основними з таких земель були Київщина, певною мірою Переяславщина, а також Чернігівщина, Сіверщина, Галицька земля, Холмщина, Поділля, Волинь, Прикарпатська Русь, Брацлавщина.
Здобуття окремими краями України статусу землі означало не тільки їхню певну суверенність, а й специфічність культури та побуту їхнього населення, яке мало свої особливі закони та звичаї, національні права і переваги тощо[4, c. 38-39].
4.Які ви знаєте гіпотези щодо походження назв "Русь" та "Україна"? Як в українській історіософії висвітлюються проблеми етнічного походження Київської Русі?
Термін "Русь" давніший, ніж "Україна". Є як мінімум три теорії походження цього слова — південна, яка пов'язує його з кочовими племенами роксоланів (союзу роксів-русів та аланів), північна — її прихильники вважають, що "Русь" скандинавського походження. Треті вважають, що це слово місцеве і пов'язують , його з топонімікою Середнього Подніпров'я (річки Рось, Росава тощо). Якої б теорії ми не дотримувалися, головне те, що така держава існувала і саме на території сучасної України.
Назва "Україна" вперше зустрічається у літописі під 1187 p., коли Русь стала розпадатися на окремі князівства. Під цим терміном літописець розумів частину колись єдиної Русі (у літописі йдеться про смерть чернігівського князя за яким "україна много постонаша", тобто горювала). Пізніше термін "Україна" став більш поширеним і витіснив поняття "Русь". Але й до сьогодні на західній Україні він зберігся. Інколи населення цього регіону називає себе русинами[2, c. 21-22].
5. Назвіть етнополітичний аспект литовської експансії на українські землі. Чи можна вважати Велике князівство Литовсько-Руською державою?
Більша частина території України (Правобережна та Лівобережна Україна) з середини ХIII ст. Знаходилась під владою монгольської держави Золота орда. В XIV ст., за литовських князів І едиміна й Ольгерда, ці території перейшли під владу Великого князівства Литовського. Але у 1362p.у битвах при Синіх Водах литовці разом з українцями розбили монголів і захопили Київ, а в 1399 р. після битви на р. Ворскла, Литва розширила свої володіння до Чорного моря. Українські князівства невдовзі були ліквідовані, а на їх місці створені литовські воєводства Об'єднавшись з Білорусією, захопивши Україну, Литва перетворилась на багатоетнічну державу, в якій більшість становили слов'яни. Занепад Київської Русі, монголо-татарська навала привели до ослаблення східнослов'янських земель. Цим і скористалась молода Литовська держава, яка у середині XIV ст. Приєднала Київщину, Переяславщину, Поділля і частину Волині до великого князівства литовського. Дії литовців не були експансією, завоюванням. О. Субтельний влучно називає цей процес "проникненням, включенням, приєднанням" (О. Субтельний. Україна: історія. К., 1991.- с.72). По суті, це була інкорпорація українських земель до складу Литовської держави. Вони перебували у складі сусіднього Литовського князівства майже двісті років. Цей історичний відрізок приніс українському народові повне національне і державне відродження. Такої думки дотримується батько української історичної науки Михайло Грушевський. Він має слушність. Бо Литва, поглинувши величезні території, заселені українцями - від Карпат до Чорного моря, - сама складала десяту частку підпорядкованих земель.
Через те дуже швидко еліта литовського суспільства, яка була в основному язичницькою, стала переймати релігію, звичаї, мову українців-русів. Оскільки на величезних просторах Литовського князівства потрібно було створювати органи державного управління, а від того зросла потреба у великій кількості урядовців-чиновників, литовський уряд був змушений залучати на адміністративні посади людей із освіченої української та білоруської верхівки. Панівна частина української суспільності охоче приєднувалась до литовської адміністрації.
Це сприяло тому, що в литовській державі швидко відбувається процес консолідації вищих феодальних верств. Причому литовці переймають часто не тільки русько-українську мову й давні закони, а й усі надбані державницькі традиції в попередній історії України-Русі. Політична структура країни: а) духовне життя б) культурне життя в) матеріальне виробництво українців стають визначальними в суспільстві.
Державною мовою в Литовській державі стає русько-українська мова з її розвиненою літературою-літописами, церковними житіями тощо. Головним зводом законів литовського князівства стає Литовський статут, написаний русько-українською мовою[3, c. 54-55].
6.Охарактеризуйте польсько-українські та українсько-єврейські стосунки на українських землях у складі Речі Посполитої. Чи можна вважати їх загострення причиною національно-визвольної війни українського народу 1648-1654 pp.?
Зовсім інший характер мало втягування Галичини в орбіту польського впливу. Цей регіон став своєрідним полігоном, на якому випробовувались форми і методи тотального наступу Польщі на українські землі.
Якщо литовці досить помірковано ставились до розвитку подій у підкорених їм українських землях, на перших порах залишаючи місцевому населенню досить широкий простір для свободи дій, то поляки в основу свого курсу одразу доклали католизацію, полонізацію і колонізацію краю, Ідо програмувало на перспективу різке загострення релігійних, соціальних та етнічних відносин.
Соціально-економічний та суспільно-політичний розвиток України у другій половині XVI ст. Та посилення національного гніту формують національну свідомість українського народу та його національне пробудження. Визначальну роль у політичному і культурному житті відігравали братства - громадські спілки православного українського населення: міщан, духовенства, шляхти, козаків. Вони протистояли наступу католицтва й уніатства, національним утискам.
1648 р. в Україні розпочалася Національно-визвольна війна українського народу під проводом гетьмана Богдана Хмельницького. Вона мала певні загальні причини:
— релігійний гніт: переслідування польським католицьким урядом прав православного населення;
— національний гніт: обмеження прав українців;
— соціальний гніт з боку польської шляхти та уряду: зростання панщини, податків, свавілля магнатів та шляхти[2, c. 267-268].