
2.Проведення виховного заходу з профілактики девіантної поведінки учнів:
-розробка сценарію виховного заходу;
-проведення виховного заходу;
-написання звіту про результати проведення виховного заходу.
Актуальність проведення виховного заходу полягає в тому, що сьогодні наука під назвою “психологія девіантної поведінки” тільки починає формуватися.
Питання про застосування методів і форм профілактики девіантної поведінки в педагогічному процесі досі залишається невирішеним з певних причин, найважливішими з яких є відсутність фахівців та цільових психолого-педагогічних програм роботи з профілактики девіантної поведінки.
Вивчення відхилень у поведінці має свою багатовікову історію. Незважаючи на це інтерес сучасних науковців до проблем девіації є стійким і виправданим.
Дослідження девіантної поведінки у світовій психологічній літературі представлені достатньо широко, а в сучасній вітчизняній психології і педагогіці є визначальним, тому що саме девіантна поведінка перешкоджає соціалізації особистості, її становленню й формуванню, розвитку її громадянської самосвідомості.
Погіршення соціальної ситуації в останні роки призвело до збільшення кількості дітей, що живуть у винятково складних соціальних умовах. Із загальної кількості населення в Україні 14 млн. дітей і молоді віком до 18 років. Серед них: діти-сироти і діти, які залишилися без піклування батьків або з неповних сімей – понад 400 тисяч, діти з проблемами фізичного та психічного розвитку – близько 160 тисяч, діти з малозабезпечених сімей – 3,4 млн.
Серйозний дефіцит позитивного впливу на молоде покоління призводить до того, що у дітей і підлітків домінуючими почуттями стали тривога, агресія, соціальна пасивність, страх. Непокоїть і той факт, що у науковий обіг уведено навіть поняття “діти групи ризику”, що, звичайно, не прикрашає соціальне становище у державі.
За цих причин я вирішив провести виховну годину присвячену життю людини, як найважливішої цінності.
Тема:життя людини – найвища цінність
Мета. Спонукати учнів до роздумів над життєвими проблемами; сприяти вихованню високих морально-етичних якостей; виробляти активну життєву позицію.
Наочне оформлення. Збірка В.Симоненка «Берег чекань»; крилаті вирази, записані на дошці: Живи не як хочеться, а як можеться.
(Народна мудрість)
Найпрекрасніші і найщасливіші люди ті, хто прожив своє життя, піклуючись про щастя інших.
(В.Сухомлинський)
Ні про що не турбуватися, ні за чим не турбуватися – значить не жити, а бути мертвим.
(Г.Сковорода)
Епіграф.
Пам’ятай! Життя є дар,
Великий дар.
І той, хто його не цінує,
Цього не заслуговує.
(Леонардо да Вінчі)
Вчитель. Людське життя… неповторне і звичне, радісне і смутне, сповнене глибоких переживань, солодке, як мед, і гірке, як полин, переплетене червоними і чорними тонами, як у цій пісні «червоне – то любов, а чорне – то журба»…
Людина – найвища цінність на Землі, творець усіх земних благ.
(Учень читає вірш В.Симоненка «Ти знаєш, що ти – людина?»).
Ти знаєш, що ти – людина?
Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя – єдина,
Очі твої – одні.
Більше тебе не буде
Завтра на цій Землі.
Інші ходитимуть люди,
Інші кохатимуть люди
– Добрі, ласкаві і злі.
Сьогодні усе для тебе –
Озера, гаї, степи.
І жити спішити треба,
Кохати спішити треба –
Гляди ж, не проспи!
Бо ти на землі – людина,
І хочеш того чи ні –
Усмішка твоя – єдина,
Мука твоя – єдина,
Очі твої – одні.
Вчитель. Що людина цінує понад усе? Чому? (Відповіді студентів).
Учень. Довге чи коротке, але воно триває лише від народження до смерті, його не можна прожити двічі.
- Чи має життя мету і сенс?
- Хто керує людським життям?
- Чи можна зробити його кращим і щасливішим?
- Чи має людина право піти з життя або позбавити його іншу людину?
- Що таке життя?
Пропоную кожному висловити свою думку на поставлені питання. (Відповіді студентів).
Учень.
- Життя – це певний проміжок часу, заповнений різноманітними подіями, переживаннями, радощами, смутками, які тривають від народження до смерті.
Учень.
- Життя – насамперед, становлення людини, це період, коли людина розвивається у всіх відношеннях: фізичному, розумовому, моральному. Кожна людина прагне певної досконалості: підвищувати освітній рівень, реалізація і здійснення задумів.
Учень.
- Життя кожної людини неповторне, таємниче. Неповторним, яскравим буває життя видатних людей: композиторів, художників, письменників. Життя звичайних людей також різниться, кожен крок на життєвому шляху неповторний, тому неправильно вважати, що є дні, якими можна нехтувати.
Вчитель. Дехто гадає, що справжнє життя ще попереду, ак студентські роки – це ніби прелюдія до нього. Думаючи про майбутнє, ми недооцінюємо день сьогоднішній. Послухайте поезію В.Симоненка «Минуле не вернуть»
Учень.
Минуле не вернуть, не виправить минуле.
Вчорашнє – ніби сон, що випурхнув з очей.
Як луки на весні ховаються під мулом,
Так вкривається воно пластами днів, ночей.
Але воно живе – забуте й незабуте,
А час не зупиняється, а молодість біжить,
І миті жодної не можна повернуть,
Щоб заново, по іншому прожить.
Учень. Людина може бути творцем і господарем власного життя. Це залежить від характеру, знань, вольових якостей, ідеалу, мети або сенсу життя.
Як ви гадаєте, заради кого чи чого людина живе на землі? (Відповіді студентів).
Жити треба заради інших, приносячи користь суспільству, тільки тоді це буде повноцінне життя.
Легке життя – легкі шляхи нікуди не ведуть. Людина зобов’язана працювати, щоб залишити свій слід на землі та виправдати власне існування.
Учень. Як треба ставитися до життя? Як ви долаєте труднощі? (Відповіді студентів).
· Прагнути до життєвих істин;
· уміти перетворювати мінуси на плюси;
· уміти бачити в житті не тільки погане, а й добре;
· не надавати особливого значення «дрібницям» життя;
· пам’ятати, що все у житті швидкоплинне – і добре, і погане, тому слід насолоджуватися першим і не засмучуватися другим;
· бути толерантним у стосунках з людьми;
· виробити активну життєву позицію;
· бути оптимістом у житті.
Вчитель. Як оцінити життя людини? (Відповіді студентів).
· Роками, вічністю, миттю;
· важливо не скільки прожила людина, а як прожила;
· життя буває коротке, як іскра, як спалах і вічне;
· життя людини оцінюється ти, що вона зуміла чи встигла зробити, залишити по собі.
Учень. Про це сучасний поет Микола Луків сказав:
Що вона зробила, що змогла,
Скільки сил у неї вистачило,
Щоб на світі більше щастя стало.
- У чому щастя людини?
- У чому ви вбачаєте щастя власного життя?
- Чи має право людина позбавити себе життя? (Відповіді студентів).
· Щастя людини у можливості робити щасливими інших людей. Людина не має права позбавити себе життя. Це великий гріх, прояв слабкості, легкодухості, розчарування;
· лише ті починають цінувати життя, кому доводилося бути на краю смерті;
· життя кожної людини безцінне;
· життя – це безцінний дар, який людина одержує при народженні, цінуйте цей дар! Розпоряджатися ним вона буде сама;
· людина має право на життя, - за статтею 27 Конституції України, - ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов’язок держави – захищати його.
Вчитель. Підведемо підсумок. То в чому полягає сенс життя людини? (Відповіді студентів).
Дякую вам за щирі розповіді. І нехай вам щастить у житті. Хай буде дороговказом для вас Духовний заповіт матері Терези:
Учень. Життя – це можливість,
Скористайся нею.
Життя – це краса,
Милуйся нею.
Життя – це мрія,
Здійсни її.
Життя – це виклик,
Прийми його.
Життя – повинність
Твоя насущна,
Виконай її.
Життя – це гра,
Стань гравцем.
Життя – це багатство,
Не розтрать його.
Життя – це кохання,
Насолоджуйся ним сповна.
Життя – це таємниця,
Пізнай її.
Життя – це король лиха,
Побори все.
Життя – це пісня,
Доспівай її до кінця.
Життя – це боротьба,
Стань борцем.
Життя – це фортуна,
Шукай цю мить.
Життя таке чудове,
Не згуби його.
Це твоє життя,
Борись за нього!
Висновки.
Під час проведення виховного заходу метою було спонукати учнів до роздумів над життєвими проблемами; сприяти вихованню високих морально-етичних якостей; виробляти активну життєву позицію. Основою заходу стала концепція розвитку впевненості підлітків у власних можливостях, що розуміється як настанова людини по відношенню до самої себе і до поведінки в соціальному оточенні; зняття психологічних обмежень розвитку; подолання вікового комплексу неповноцінності; розвиток комунікативних здібностей, когнітивної та емоційно-вольової сфер психіки. Мається на увазі, що впевненість у собі і власних можливостях в рівній мірі залежить від браку відчуття власної цінності й від ступеня залучення в соціальні відносини з однолітками й значущими дорослими (батьки, вчителі). Враховується також той факт, що в певних випадках підліткова свідомість містить окремі інтроективні компоненти стосовно власних можливостей і здібностей, що усвідомлені від навколишніх і відіграють роль настанови, яка обмежує розвиток (я не вмію .; у мене не вийде .; мені це не потрібно .). У запропонованому виховному заході представлена спроба тренування впевненості в собі і в своїх можливостях. Заняття допомогло розвити знання учнів, розвило здатність виділяти в процесі інформації головне, суттєве, сприяти формуванню активної життєвої позиції. Кожний учень зрозумів мету уроку та кожен зробив висновок, що людське життя неповторне і звичне, радісне і смутне, сповнене глибоких переживань. Тема заняття вірно підібрана, тому що знання це свого роду скарб, необхідний кожній людині на землі, який забезпечить формування, збереження самого цінного – це людського життя. Позакласний захід не втомив учнів, тому що був проведений в ігровій формі - це викликало позитивні емоції, і 45 хвилин було достатньо для його проведення. Наприкінці уроку у кожного учня була можливість висловити свою думку, та запропонувати для суспільства поради. По закінченню позакласного заходу учні були в захваті від проведеної роботи, вона дозволила вести себе непримусово та вести бесіду поміж учнів, дозволила відпочити від нелегкої учбової праці та замислитись кожного над цінністю та сенсом свого життям.