Інтерфес моніторів

У спадок від епохи EЛТ-моніторів залишився аналоговий інтерфейс RGB VGA D-sub. Відеоадаптер перетворює дані кадрового буфера з цифрового вигляду в аналоговий, а електроніка рідинно-кристалічного монітора, з свого боку, вимушена виконувати зворотне, аналого-цифрове перетворення. Нескладно зрозуміти, що такі надмірні операції як мінімум не покращують якості зображення, до того ж вони вимагають додаткових витрат для своєї реалізації. Тому з розповсюдженням рідинно-кристалічних дисплеїв інтерфейс VGA D-sub не має майбутнього і його вже витіснив цифровий DVI. Нові моделі моніторів підтримують інтерфейс HDMI.

Параметри LCD-моніторів.

1.Розмір діагоналі в дюймах (1’=2,54 см) і роздільна здатність. Картинка на рідинно-кристалічній панелі виглядає оптимально в тому випадку, якщо відеоадаптер працює в «рідній» для рідинно-кристалічного монітора роздільній здатності (native resolution).

2. Частота оновлення екрану. Оскільки в рідинно-кристалічних дисплеях кадр формується цілком, і кожна комірка матриці – це транзистор з конденсатором (storage capacitor), що запам'ятовує, який довго зберігає заряд, то ніяке мерехтіння (чергування світлих і темних кадрів) не виникає, і необхідною і достатньою частотою оновлення є значення в 60 Гц. Саме на нього розрахована електроніка матриці, і тому, навіть якщо на відеоадаптері встановлена вища частота, DSP дисплея пропускатиме зайві кадри, що може привести до ривків рухомого на екрані зображення.

3. Яскравість і контрастність. Максимальна яскравість панелі залежить від потужності її підсвічування і коефіцієнта пропускання матриці і фільтрів. Контрастність ж визначається відношенням інтенсивності білого кольору до світимості чорного кольору. Виробники частенько указують в паспортних даних моніторів значення, які заявлені для встановлених в них панелей, що, строго кажучи, не зовсім вірно, оскільки електроніка і якість збирання дисплея можуть зробити істотний вплив на ці величини.

З контрастністю не все так просто: у ідеалі чим більше вона заявлена (при рівній яскравості), тим чистіше чорний колір на моніторі. На практиці ж іноді буває так, що при меншій заявленій контрастності на одному моніторі чорний колір виглядає помітно чистіше і глибше, ніж на іншому, в паспорті якого вказане вище значення: тут набувають чинності тип, ефективність покриття антивідблиску екрану і інші чинники.

4. Кількість кольорів, що відображаються. Цей, на перший погляд, не дуже інформативний пункт специфікації часом може багато що сказати про встановлену в монітор матрицю. Справа тут ось в чому: розрядність більшості «надшвидких» TN-матриць складає менше 8 біт на канал кольоровості (24 біт RGB), звичайним значенням є 6 біт (18 біт RGB), чого без застосування спеціальних засобів абсолютно недостатньо для формування всього спектру режиму True Color: 28•28•28 дає 16 777 216 кольорів, а 26•26•26 – тільки 262 144. Для емуляції бракуючих відтінків в управляючу електроніку закладаються алгоритми дізерінга – або традиційні просторові (коли варіюються кольори сусідніх крапок), або тимчасові, коли колір, що відображається пікселом , перемикається через кожен кадр; а іноді і різні їх поєднання. У результаті око вдається обдурити, проте якість зображення на такій матриці все ж таки не можна порівнювати з таким ж для повноцінної 24-бітової матриці.

Тому ще зовсім недавно при установці в монітор матриці із зменшеною розрядністю виробники в графі «кількість кольорів» указували 16,2 млн. відтінків, а для повноцінної 24-бітової – 16,7 млн. На сьогоднішній же день, на жаль, деякі компанії навіть для 18-бітових панелей пишуть 16,7 млн. відтінків, і тому визначити за допомогою специфікацій, яка в моніторі матриця, можливим не представляється.

5. Кути огляду. Даний параметр дуже важливий для комфортної роботи з монітором. Проте він, на жаль, втратив свою інформативність – з тих пір, як в специфікаціях навіть швидких матриць виробники почали указувати значення 140–160°. Ні, це не значить, що кути огляду стали краще, швидше навпаки, змінилася методика їх вимірювань.

Історично граничним кутом огляду, що вноситься в специфікації, вважався такий, при якому контраст падав до 10:1.

6. Час відгуку. Це один з найбільш спірних і неоднозначних параметрів сучасних рідинно-кристалічних дисплеїв. Гонка мілісекунд, яка триває ось вже декілька років, привела до того, що багато користувачів, особливо любителі комп'ютерних ігор, вибирають для себе монітор, керуючись виключно даною характеристикою. Проте, на практиці заявлений низький час реакції матриці ще не гарантує відсутність змазування рухомого зображення – більш того, нерідкі випадки, коли, скажімо, монітор з паспортним часом реакції 16 мс на перевірку виявляється швидшим за модель 12-мс.

Справа, як завжди, у вибраній методиці вимірювання. Ще недавно часом реакції було прийнято рахувати сумарний час перемикання піксела з чорного кольору на білий (trise) і назад (tfall), точніше за досягнення значень яскравості 90% і 10% відповідно. Але ця цифра не давала уявлення про те, як поводитиметься монітор в реальних умовах, і ось чому. При переході від мінімального рівня до максимального напруга, що прикладається до електродів матриці, також максимальна; отже, дія на рідкі кристали досить сильна, що забезпечує їх швидку переорієнтацію в потрібному напрямі. Набагато складніше здійснити такий же стрімкий поворот на невеликий кут (йдеться все ж таки про кристали, хоча і «рідкі» – їх в'язкість висока), що відповідає переходам від одного проміжного стану до іншого (між відтінками сірого). Прикладена напруга буде вже не такою високою, і час відгуку може перевищити заявлений у декілька разів – все залежить від типу і конструкції матриці. У результаті для однієї 16-мс моделі на екрані добре видно змазування, а для іншої воно практично не виявляється, і оцінити його можна тільки на око або шляхом вимірювання і подальшого усереднювання тривалості всіх переходів між різними станами комірки (число яких для 8-бітової RGB-матриці складе 256).

Тема уроку: Особливості ремонту та обслуговування LCD-моніторів.