- •(1) Передумови і наслідки Великих географічних відкриттів
- •(2) Основні фактори становлення індустріального суспільства.
- •(3) Особливості генези індустріального суспільства провідних країн світу
- •Лекція (5): Промисловий переворот у провідних країнах світу (1): Промисловий переворот в Англії: передумови, хід, наслідки.
- •(2): Особливості промислового перевороту у Франції.
- •(3): Особливості промислового перевороту в Німеччині.
- •(4) Промисловий переворот у сша
ЛЕКЦІЯ (4): Мануфактурний період світової економіки
(1) Передумови і наслідки Великих географічних відкриттів
В економічному становленні новоєвропейської та світової макроцивілізації важливу роль відіграли Великі географічні відкриття кінця XV – початку XVI ст.
Передумови:
-
криза левантійської торгівлі;
-
занепад континентальної торгівлі;
-
посилення попиту Західної Європи на благородні метали, екзотичні товари, сільськогосподарську продукцію та деякі види сировини;
-
нестача грошей у товарному обігу;
-
збільшенням кількості людей;
-
науково-технічні досягнення (поліпшилися мореплавні характеристики, сконструйовано барометр, гідрометр, вдосконалено компас, виданий географічний атлас);
-
розвиток абсолютизму
Хід Великий географічних відкриттів:
-
подорож 1497-1498 рр. португальця Васко да Гами, який відкрив морський шлях з Європи в Індію через Атлантичний океан;
-
генуезець Христофор Колумб, підтриманий Іспанією, у 1492 р. рушив на захід через Атлантичний океан і відкрив Америку. Колумб здійснив ще три експедиції до Америки в 1493-1496, 1498-1500,1502-1504 рр.
-
перша навколосвітня подорож – Магеллан в 1519-1521 рр.
Значення Великих географічних відкриттів для господарства Західної Європи:
-
поява економічних зв’язків між найвіддаленішими землями і народами різної матеріальної культури;
-
переміщення торгових шляхів з Середземномор’я на океан;
-
зовнішня торгівля у XVI – XVIII ст. стала світовою;
-
з американського континенту в Європу були завезені кукурудза, картопля, тютюн, какао, ваніль, індики;
-
з Європи – до Нового Світу везли збіжжя, овочі та фруктами, різного роду тварини;
-
почалося формування світового ринку, складної макроцивілізаційної системи.
Наслідки Великих географічних відкриттів
-
небачений приплив до Європи благородних металів;
-
революція цін (зросли ціни на товари в Іспанії, Португалії у 4 рази, на хліб у 5 разів, у Франції – в 2,3, а в Англії – 2,5 рази)$
-
здешевлення дорогоцінних металів;
-
прискорення переходу до мануфактурного виробництва;
-
створення світової колоніальної системи (найбільші колоніальні держави – Іспанія та Португалія, Англія, Франція й Нідерланди).
(2) Основні фактори становлення індустріального суспільства.
Причини розкладу феодального господарства:
-
розвиток товарного господарства;
-
посилення майнової та соціальної диференціації;
-
формування великих капіталів і розвиток розширеного відтворення;
-
перетворення феодальної земельної власності на об’єкт купівлі-продажу;
-
використання найманої робочої.
Значну роль у занепаді феодального господарства та становленні індустріального суспільства відіграло мануфактурне виробництво. Оскільки від ролі мануфактури в економічній структурі країн залежав розвиток їх у цілому, господарство XVI – XVIII ст. можна охарактеризувати як мануфактурне.
Мануфактура – підприємство, засноване на ремісничій техніці, поділі праці, вільнонайманій робочій силі. Це стадія промисловості, що історично передувала великому машинному виробництву.
Типи мануфактур: розсіяна (децентралізована), централізована та змішана.
Розсіяна мануфактура, що розвивалася в основному в XVI – першій половині XVII ст., ґрунтувалася на сільських промислах і дрібному ремеслі. Робітники при даному типі виробництва, не дивлячись на їхню просторову відособленість, були пов’язані поділом праці: одні робили з сировини напівфабрикат, інші доводили його до необхідної кондиції.
Централізована мануфактура характеризувалася територіальною єдністю виробництва і утвердилася в другій половині XVII ст.
Змішана утвердилася на останньому етапі розвитку мануфактурного виробництва (просторова відособленність+збирання в одному централізованому місці).
Мануфактури виникали в тих галузях, де рівень спеціалізації та технічного розвитку створював умови для реорганізації виробництва. Такі умови в XVI ст. були в сукняному виробництві, металургії, суднобудуванні, книгодрукуванні. Одночасно в промисловості зберігалося ремесло і дрібне товарне виробництво.
Передумови індустріалізації сільського господарства формувалися у трьох основних напрямах: створення буржуазних форм земельної власності, перетворення феодальної ренти на капіталістичну, зростання товарності.
Відбулися значні зрушення в сфері торгівлі, обігу та розподілу. Просте товарне виробництво переростало в ринкове, поглиблювався міжнародний поділ праці, формувалися національні, європейський та світовий ринки товарів і грошей. З’явилися монопольні торгові компанії, вдосконалилися товарні біржі. Панівну роль відігравали Голландія і Англія.