26.В чому заключається державне регулювання та контроль захисту населення і територій.

Державна стандартизація становить основу проведення державної експертизи, контролю, нагляду, ліцензування видів діяльності, декларування безпеки про­мислових об'єктів і сертифікації для встановлення норм, правил та характеристик з метою забезпечення.

Державна експертиза проектів і рішень щодо об'єктів виробничого та соціального призначення і процесів, що можуть спричинити надзвичайні ситуації та вплинути на стан захисту населення і територій.

Державний нагляд і контроль організовується з метою перевірення повноти і якості заходів щодо запобігання надзвичайних ситуацій, забезпечення готовності органів управління, сил і засобів системи захисту населення і територій, посадових осіб до дій у разі виникнення цих ситуацій.

Ліцензування окремих видів діяльності здійснюється з метою проведення єдиної державної політики для забезпечення життєво важливих інтересів громадян, суспільства, держави.

Декларування безпеки промислових об'єктів здійснюється з метою за­безпечення контролю за додержанням заходів безпеки на всіх етапах їх введення в експлуатацію.

Сертифікація організовується і здійснюється з метою підтвердження відпо­відності продукції щодо встановлених вимог, включаючи контроль небезпечної продукції для життя та здоров'я людей, довкілля та майна.

Страхування здійснюється для забезпечення економічної підтримки заходів щодо запобігання надзвичайних ситуацій, які здійснюються центральними і міс­цевими органами виконавчої влади, виконавчими органами рад, підприємствами та організаціями незалежно від форм власності, а також страхового відшкодування збитків у разі їх виникнення.

27. Яке призначення і які є види захисних споруд.

Захисні споруди призначені для захисту людей від наслідків аварій (катастроф), стихійних лих, а також від уражаючих факторів ЗМЗ та звичайних засобів нападу вторинних уражаючих факторів. Захисні споруди поділяються за:

Місткістю;

— малої місткості (150—600 осіб);

— середньої місткості (600—2000 осіб);

— великої місткості (більше 2000 осіб);

призначенням:

— для захисту населення;

— для розміщення органів управління (КП, ПУ, ВЗ) і медичних установ;

місцерозташуванням:

— вбудовані;

— окремо стоячі;

— метрополітени;

— у гірських виробках. термінами будівництва:

— збудовані завчасно;

— швидкозбудовані. захисними властивостями:

— сховища;

— протирадіаційні укриття (ПРУ);

— найпростіші укриття - щілини (відкриті та перекриті). Сховища забезпечують надійний захист людей від уражаючих факторів (ви-ких температур, шкідливих газів у зонах пожеж, вибухонебезпечних, радіоактивних і сильнодіючих отруйних речовин, обвалів та уламків зруйнованих будівель і споруд та інше), а також ЗМЗ і звичайних засобів нападу (рис. 3.1).

Протирадіаційні укриття, в основному, забезпечують захист людей від радіоактивного зараження, світлового опромінення, а також зменшують дію ударної хвилі і проникаючої радіації. Крім того, вони захищають від крапельнорідинних отруйних речовин і частково від хімічних та біологічних аерозолей.

Найпростіші укриття зменшують радіуси ураження людей ударною хвилею, послаблюють дію радіоактивних випромінювань та ураження світловим випро­мінюванням.

При класифікації враховуються дві характеристики:

— ступінь захисту від надлишкового тиску ( Р кг/см2), який залежить від міцності будівельних конструкцій;

— коефіцієнт захисту (ослаблення) за радіоактивним випромінюванням Кз (Косл.) показує в скільки разів рівень радіації у захисній споруді менший, ніж:

ззовні. Він залежить від шару і властивостей матеріалу, що вкриває захисну споруду.

Здатність будівельного матеріалу ослаблювати потік радіоактивних випромі­нювань характеризується товщиною шару половинного послаблення матеріалу -тобто такого, що зменшує інтенсивність радіоактивних випромінювань у два рази. Для різних матеріалів ця характеристика різна.

За шаром половинного ослаблення можна визначити коефіцієнт ослаблення для будь-якої споруди.

де h — товщина захисного шару матеріалу (см); d — шар половинного ослаблення (см).

ПРУ оцінюються за коефіцієнтом захисту і поділяються на групи (табл. 3.1).