- •Дайте загальну характеристику надзвичайних ситуацій, що мали місце в Україні протягом останніх років.
- •Дайте характеристику першої і другої Женевської конвенції.
- •Дайте характеристику третьої Женевської конвенції.
- •Дайте характеристику четвертої Женевської конвенції.
- •6.Дайте характеристику Додаткових Протоколів Женевської конвенції.
- •Опишіть спеціальний міжнародний знак для обладнання споруд, що несуть у собі небезпечні сили та міжнародний розпізнавальний знак цо.
- •Дайте визначення, сферу застосування, висвітліть завдання та терміни цо згідно з Женевськими конвенціями.
- •9. Державна система цивільної оборони України.
- •10. Коли було прийнято Закон України “Про цивільну оборону”, дайте характеристику основних розділів і статей
- •11. Що складає систему цивільної оборони і яке основне завдання цивільної оборони України.
- •12. Який проводиться комплекс заходів по захисту населення від наслідків стихійного лиха, аварій, катастроф, вибухів, пожеж.
- •13.Як організовується робота штабу цивільної оборони, та на що вона направлена.
- •14. Які створюються служби цо, та від чого залежить їх кількість на об’єктах виробництва, хто очолює створені служби.
- •15. Вкажіть основні сили Цивільної оборони, як і де вони створюються, їх призначення та основні завдання.
- •16. Назвіть основні принципи діяльності військ цо, їх права й обов’язки.
- •17. Цивільна оборона України.
- •18. Вкажіть як проводиться комплектування військ цо та з чийого дозволу, кому підпорядковуються
- •19. Які основні завдання спеціалізованих формувань.
- •21. Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, дата створення, основні завдання, рівні та режими функціонування.
- •22. Опишіть основні напрямки стратегії техногенної безпеки в найближчий час, напрямки дії та назвіть глобальні проблеми людства.
- •23. Дайте визначення термінів класифікації надзвичайних ситуацій згідно постанови кабінету Міністрів 1099.
- •24. Принципи захисту населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій.
- •25. Які основні завдання захисту населення і територій під час нс.
- •26.В чому заключається державне регулювання та контроль захисту населення і територій.
- •27. Яке призначення і які є види захисних споруд.
- •28.В чому суть дозиметричного контролю і що він включає, чим регламентується.
- •29. Що відноситься до засобів радіаційно-хімічного захисту
- •30. Використання засобів індивідуального захисту.
- •31. Захист від сильнодіючих отруйних речовин.
- •32. Організація евакуаційних заходів.
- •33. Медичний захист у нс.
- •34. Оповіщення населення про загрозу стихійних лих, великих аварій (катастроф) та інших небезпечних ситуацій.
- •35. Дайте характеристику, та охарактеризуйте порядок роботи приладів хімічної та радіаційної розвідки.
- •36. Дайте характеристику, та охарактеризуйте порядок роботи приладів дозиметричного контролю.
- •37. Хто несе відповідальність за організацію цо на об’єкті та чим це регламентовано?
- •38. В чому сутність рятувальних та інших невідкладних робіт, що до них відноситься?
- •39. Організація і проведення рінр при аваріях на радіаційно-небезпечних об’єктах.
- •40. Організація і проведення рінр При аварії на хно з викидом (виливом) сильнодіючих отруйних речовин (сдор).
- •41. Організація і проведення рінр в осередках комбінованого ураження.
- •42. Особливість аварійних робіт в районах стихійного лиха.
- •43. Забезпечення проведення рятувальних та інших невідкладних робіт
- •44. Забезпечення радіаційно-хімічного захисту
- •45. Матеріальне забезпечення, технічне забезпечення, медичне забезпечення
- •46. Заходи безпеки при проведенні рінр
- •49. Як необхідно вирішувати питання організації медичного обслуговування населення, ритуальні послуги, торгівельного обслуговування?
- •50. Як проводяться протиепізоотичні заходи по захисту сільськогосподарських тварин.
- •51. Як проводяться захист продуктів харчування та води.
- •52. Розкрийте сутність спеціальної обробки та дайте визначення її складових.
- •54. Як проводиться повна санітарна обробка та дезактивація?
- •55. Як проводиться дегазація, дезінфекція?
- •56. На основі чого розробляється план заходів по цо, що вони визначають, якими користуються вихідними даними, коли коригується.
- •57. Які головні завдання навчання по цо, яка система його організації по категоріях.
- •58. Планування та облік підготовки з цо на об'єкті господарської діяльності.
- •59. Оцінка радіаційної обстановки.
- •60. Оцінка хімічної обстановки при аваріях на хно.
- •62. Прогнозування та оцінка пожежної обстановки на об’єктах.
- •Проводять:
- •63. Сутність стійкості роботи об’єктів господарської діяльності та основні шляхи її підвищення.
- •64. Вимоги норм проектування інженерно-технічних заходів у цо.
- •66. Організація і проведення досліджень з оцінки стійкості об’єкта.
35. Дайте характеристику, та охарактеризуйте порядок роботи приладів хімічної та радіаційної розвідки.
Прилади хімічної розвідки Для виявлення та вимірювання радіоактивних випромінювань, радіоактивного забруднення різноманітних предметів, місцевості, продуктів харчування, фуражу, води застосовуються прилади радіаційної розвідки; для вимірювання поглинених доз опромінення — прилади дозиметричного контролю.
Наявність отруйних речовин (ОР) у повітрі, на місцевості, техніці та в інших середовищах визначається за допомогою приладів хімічної розвідки. Для виявлення сильнодіючих отруйних речовин використовуються прилади типу "Сирена".
За призначенням прилади радіаційної розвідки та дозиметричного контролю діляться на групи (індикатори, рентгенометри, радіометри, дозиметри).
Індикатори — найпростіші прилади радіаційної розвідки. За допомогою цих приладів вирішується завдання виявлення випромінення та орієнтовної оцінки потужності дози, головним чином вЗ - та у -випромінювання. За допомогою індикаторів можна встановити: збільшується чи зменшується потужність дози. До цієї групи відноситься прилад ДП-64, а з побутових СИМ-01, СИМ-03 та інші.
Рентгенометри — призначені для визначення потужності дози рентгенівського або у -випромінювання. Їх діапазон виміру від сотих долей рентгена до декількох сот рентгенів на годину. До цієї групи відносяться прилади ДП-5В, ІМД-1Р, ІМД-1С, ККТ-2, "Кактус" та інші. Із побутових приладів можна використовувати "Прип'ять", "Белла", "Сосна", "Синтекс" та інші.
Радіометри (вимірювачі радіоактивності) — призначені для визначення ступеня радіоактивного забруднення поверхонь обладнання, техніки, одягу, взуття, об'ємів повітря, продуктів харчування, фуражу головним чином альфа та бета частинками. За допомогою радіометрів можливе вимірювання невеликих рівнів гама-випромінювань. До них відносяться — установка ДП-100, «БЕТА».
Дозиметри призначені для визначення сумарної дози опромінення, яку отримує особовий склад формувань за час перебування в районі дії, головним чином, у -випромінення. Комплекти індивідуальних дозиметрів: ДК-02, ДП-22В, ДП-24, ІД-1,ІД-11,ІД-02таінші.
Прилади радіаційної розвідки
Індикатор-сигналізатор ДП-64 (рис. 3.25) призначається для постійного нагляду та визначення початку радіоактивного зараження. Прилад працює в режимі спостереження і забезпечує звукову та світлову сигналізацію через 3 сек. після досягнення рівня радіації — випромінювання 0,2 Р/год. Наявність у -випромінювання визначається за спалахами неонової лампочки та звуковим сигналом. Пульт встановлюється в приміщенні, а датчик розміщується ззовні. Живлення приладу здійснюється від мережі напругою 220/127 В або акумулятора.
Бортовий рентгенометр ДП-ЗБ призначений для вимірювання потужності дози гама-випромінювань на місцевості з рухомих об'єктів.
Принцип дії: під впливом випромінювання на іонізаційну камеру виникає іонізаційний струм, який пропорційний потужності дози. Мікроамперметр реєструє середнє значення струму.
Прилади дозиметричного контролю призначені для визначення отриманої людиною дози опромінення
Вимірювач потужності дози ДП-5В (рентгенометр) призначений для:
— виявлення радіоактивного випромінювання;
— вимірювання рівня гама-радіації на місцевості і радіоактивної зараженості поверхні різних предметів за гама-випромінюванням;
— виявлення бета-випромінювання.
Діапазон вимірювання приладу від 0,05 мР/год. до 200 Р/год. Прилад має 6 піддіапазонів (табл. 3.18).
Живлення приладу здійснюється від 3-х елементів живлення типу А-336 (один елемент використовується для підсвічення шкали мікроамперметра).
Комплект елементів живлення забезпечує неперервну роботу протягом 70 год. Живлення приладу можливе від зовнішнього джерела постійного струму напругою 12 або 24 В. Для цього використовується подільник напруги. Вага приладу з елементами живлення — 3,2 кг.