2.3. Проективні методи діагностики мотиваційної сфери особистості.

Ці методи побудовані на аналізі продуктів уяви і фантазії. Вони базуються на уявленнях З. Фрейда про механізми проекції, а також на багаточисельних дослідженнях впливу мотивації на уяву і перцепцію. Проективні методи використовуються для діагностики глибинних мотиваційних утворень, особливо несвідомих мотивів. Хоча ці методи виникли в умовах клініки (ТАТ був створений працівниками психологічної клініки під керівництвом Р. Мюрея), але в подальшому стали інтенсивно використовуватись в експериментальній психології.

Методики, які частіше всього використовуються для виявлення мотивації, – це ТАТ Г. Мюрея, тест фрустрації Розенцвейга, незакінчених речень, незакінчених розповідей та інші. Існують різні модифікації ТАТ Мюрея, які спрямовані на вимір окремих “відособлених мотивів” особистості. Однією з най популярною в зарубіжній психології є проективна методика (ТАТ), створена Д. Маккелландом, дж. Аткінсоном. Методика виміряє індивідуальні відмінності в мотивації досягнення. Використовується особливий контент-аналіз для інтерпретації розповідей, написаний на основі картинок. Звичайно використовується 6 картинок (спочатку використовувалось 4 ). Кожному досліджуваному приписується індекс, характеризуючий інтенсивність мотиву досягнення, який прийнято позначати nAch (need for Achievement). В цій же дослідній групі були розробленні проективні методики для виміру мотивації афіляції влади.

У нас в країні одна із модифікацій ТАТ для діагностики мотивації підлітка створена Е. Т. Соколовою (1982). Стимульний матеріал складається із 20 сюжетних таблиць, які пред’являються індивідуально в 2 сеанси по 10 таблиць. Тест виявляє потребу в емоційних контактах, в досягненні, покорі, уникнення покарання, агресії. З метою використання методики був використаний контингент школярів з адаптивною поведінкою і підлітків з девіантною поведінкою.

Малюнковий тест фрустрації Розенцвейга має окрему форму для дітей і для дорослих. Стимульним матеріалом є малюнки, на яких зображені різні ситуації між особистісної взаємодії. На малюнку приводиться висловлювання одного із персонажів. Досліджуваний повинен дати відповідь за іншого персонажа. Оцінюються особливості поведінки людини при виникненні перепон на шляху до досягнення мети (при фрустрації потреби). Цей тест також виявляє особливості агресії. Не тільки уявлення і перцепцію, як індикатор мотиваційних процесів при конструюванні тесту, використаний принцип відносності мотива і перепон.

Система інтерпретації, виникла під впливом психоаналізу, виділяє три типи направленості агресії:

А) екстрапунітивна (за виникненні обставини приписується іншим);

Б) інтрапунітивна ( вина приписується собі);

В) імпунітивна (вина приписується ситуації).

Ця методика використовується у вітчизняних дослідженнях. Є намагання модифікації і конструювання нових картинок, характерних для наших умов. Важливою проблемою є розробка схеми інтерпретації, вільної від впливу психоаналізу.

Методика мотиваційної індукції Ж. Нютена (МІМ) представляє собою проективний метод доповнений незакінченими реченнями. При інтерпретації відповідей використовується спеціальна система категорій. Діагностуються різні сторони пізнавальної мотивації, мотивації досягнень, комунікативної мотивації і інші. Є дані з використання методики у вітчизняних дослідженнях (Васюка Є.Є., 1984). Зустрічаються різні варіанти методик незакінчених речень, які складаються виходячи із дослідницьких цілей.