38. Комунальний кредит – це:

а) сукупність економічних відносин між міжнародними фінан­со­вими інститутами та органами місцевого самоврядування, за яких останні виступають у ролі позичальника і кредитора;

б) сукупність економічних відносин між органами державної вла­ди та управління на місцях, з одного боку, та фізичними і юридичними особами – з другого, при яких перші виступають в якості позичальника, кредитора і гаранта;

в) сукупність економічних відносин між органами місцевого са­мо­врядування, з одного боку, та фізичними і юридичними особа­ми – з другого, при яких перші виступають в якості частіше всього позичальника, рідше – кредитора;

г) сукупність фондів грошових засобів, які створюються в процесі розподілу і перерозподілу ВВП і спрямовуються на еко­номічний та соціальний розвиток адміністративно-територіальних оди­ниць.

 

39. Не є формою комунального кредиту:

а) муніципальна позика;

б) загальнодержавні грошово-речові лотереї;

в) комунальний банківський кредит;

г) облігації внутрішніх місцевих позик.

 

40. Залежно від мети випуску існують муніципальні позики:

а) проектні;

б) загальні;

в) прибуткові;

г) усі відповіді правильні.

 

41. Зовнішні запозичення можуть здійснювати лише міські ради міст з чисельністю населення:

а) до 500 тис. осіб;

б) понад 800 тис. осіб;

в) понад 1 млн осіб;

г) до 100 тис. осіб.

 

42. Видатки на обслуговування боргу місцевих бюджетів не мо­жуть щорічно перевищувати:

а) 20 % видатків від загального фонду відповідного місцевого бюд­жету;

б) 10 % видатків від загального фонду відповідного місцевого бюд­жету;

в) 50 % видатків від загального фонду відповідного місцевого бюд­жету;

г) 30 % видатків від загального фонду відповідного місцевого бюд­жету.

 

43. Склад стадій життєвого циклу облігації муніципальної позики не містить:

а) емісії;

б) збереження;

в) розміщення;

г) обігу.

 

44. Створювати позабюджетні та валютні фонди органам міс­це­вого самоврядування згідно з Бюджетним кодексом України:

а) дозволено;

б) не дозволено;

в) дозволяється у виняткових випадках, передбачених законо­дав­ством;

г) дозволялося до 01.01.2000 р.

 

45. Відповідальність за зобов’язаннями по запозиченням до місце­вих бюджетів:

а) держава не несе;

б) держава несе відповідальність;

в) покладається на вищестоящі органи місцевої влади, а в разі їх відсутності – на державу;

г) при виникненні надзвичайних обставин держава може солідарно розподілити відповідальність із відповідним органом місцевого самоврядування.

 

46. Головною ознакою фінансової незалежності органів місцевого самоврядування є:

а) володіння і самостійне розпорядження фінансовими ресурсами, розмір яких відповідає функціям і завданням, що на них покла­да­ються;

б) встановлення місцевих податків і зборів та їх ставок у межах, визначених законодавством;

в) рухоме та нерухоме майно, яке знаходиться у комунальній влас­ності;

г) усі відповіді правильні.

 

47. Місцеві позики для обслуговування загальних або поточних потреб – це:

а) прибуткові;

б) неприбуткові;

в) загальні;

г) часткові.

 

48. Органи місцевого самоврядування відповідальність за зобов’я­заннями по запозиченням держави:

а) несуть;

б) не відповідають;

в) покладається на вищі органи місцевої влади;

г) несуть при виникненні надзвичайних обставин.

 

49. Згідно з Бюджетним кодексом України, чи мають право органи місцевого самоврядування самостійно розглядати і затверд­жу­вати відповідні місцеві бюджети:

а) так;

б) ні;

в) у виняткових випадках, передбачених законодавством;

г) мали право до 01.01.2000 р.

 

50. У який термін за рішенням відповідної ради затверджуються обласні та районні бюджети:

а) не пізніше, ніж у 2-тижневий термін після прийняття проекту Закону про Державний бюджет у третьому читанні;

б) не пізніше, ніж у 2-тижневий термін після офіційного опуб­лі­ку­вання Закону про Державний бюджет України;

в) у місячний термін після затвердження бюджету Автономної Рес­публіки Крим, міст Києва та Севастополя;

г) у 2-місячний термін після прийняття проекту Закону про Дер­жав­ний бюджет України?

 

51. Місцеві бюджети затверджуються:

а) Верховною Радою України;

б) облдержадміністрацією;

в) Кабінетом Міністрів України;

г) місцевими радами.

 

52. Міське фінансове управління підзвітне та підконтрольне:

а) міській раді;

б) Державній податковій адміністрації України;

в) Верховній Раді України;

г) Кабінету Міністрів України.

 

53. Вкажіть, що з наведеного не включається до проекту рішення про місцевий бюджет:

а) пояснювальна записка до проекту рішення;

б) прогноз показників місцевого бюджету;

в) перелік інвестиційних програм;

г) кошториси бюджетних установ.

 

54. На рівні місцевих бюджетів у бюджетному процесі виділяють такі стадії:

а) складання проекту місцевого бюджету, затвердження, вико­нан­ня місцевого бюджету, розгляд звіту про виконання місцевого бюджету;

б) складання проекту місцевого бюджету, розгляд та прийняття рішення про місцевий бюджет, виконання, підготовка та розгляд звіту про виконання місцевого бюджету і прийняття рішення щодо цього;

в) розгляд та прийняття рішення про місцевий бюджет, затверд­жен­ня місцевого бюджету, виконання місцевого бюджету, під­готовка та розгляд звіту про виконання місцевого бюджету;

г) складання проекту місцевого бюджету, розгляд та прийняття рі­шення про місцевий бюджет, виконання, контроль за вико­нан­ням місцевого бюджету.

 

55. До прав органів місцевого самоврядування в сфері місцевих фінансів належить:

а) право самостійно розпоряджатися коштами місцевих бюджетів, визначати напрями їх використання;

б) право випускати загальнодержавні лотереї;

в) право створення позабюджетних і валютних фондів;

г) усі наведені варіанти.

 

56. Місцевий фінансовий орган – це:

а) установа (організація), що фінансується з місцевого бюджету;

б) установа, яка, відповідно до законодавства України, організовує та здійснює функції по складанню, виконанню місцевих бюд­же­тів, контролю за витрачанням коштів розпорядниками бюджет­них коштів;

в) установа, яка здійснює функції по фінансуванню місцевих бюд­жетів;

г) усі відповіді правильні.

 

57. Казначейське обслуговування місцевих бюджетів здій­снюється:

а) територіальними органами Державного казначейства України;

б) Державною податковою адміністрацією;

в) Кабінетом Міністрів України;

г) в Україні виконання місцевих бюджетів не переведене на каз­на­чейське обслуговування.

 

58. Методами фінансового контролю на місцевому рівні є:

а) попередній, поточний і наступний;

б) документальний та натуральний;

в) самоаналіз;

г) аудит.

 

59. Стратегічне управління місцевими фінансами – це:

а) діяльність щодо перевірки правильності розподілу створеної вартості, утворення і витрачання фондів грошових коштів, цільо­вого використання коштів;

б) діяльність, що виражається в установленні обсягів фінансових ресурсів адміністративно-територіальних одиниць на перспек­тиву для реалізації цільових програм, пов’язаних з піднесенням економіки регіонів України, проведенням її структурної пере­бу­дови, розвитком АІІК, а також вирішенням соціальних проблем;

в) діяльність, що полягає в маневруванні наявними фінансовими ресурсами органів місцевого самоврядування, залученні додат­ко­вих коштів, ефективному витрачанні наявних грошових за­собів;

г) регламентована нормами і права діяльність, пов’язана зі скла­данням, розглядом, затвердженням бюджетів, їх виконанням, роз­глядом звітів про виконання бюджетів, що становлять бюд­жетну систему України.