3.6 Інтерареальне положення
Частково про стиковий характер положення «точки» говорилось при характеристиці природно-географічного центру, де проявлявся історико-географічний процес формування крупних центрів, включаючи столиці, на стиках природних зональних рубежів. Стикове положення може бути істотним і для розвитку країн.
Нерідко периферійне положення, охарактеризоване вище, може виявитись одночасно і прикордонним. Тому для району, який знаходиться в такому положенні, важно оцінити і міжнародне сусідське положення. В цьому випадку можливе перетворення району в зону контакту з сусідніми країнами. В сусідському положенні ведучу роль відіграє суть відношень між країнами і характер кордон ів і в смислі природних рубежів, і в політичному, і економічному відношенні. Сусідське положення характеризує характер найближчого оточення. Периферійне положення виявилось в європейських країнах важним стиковим положенням, яке відкриває широкі можливості рішати загальні проблеми разом. Така кооперація дозволяє компенсувати віддаленість прикордонних районів від головних економічних центрів окремо взятих країн. А в «інтеграційному полі» ці райони часто займають центральне транзітне положення.
Похідні територіальні відношення - це відношення об’єктів до ліній і фокусів усієї народногосподарської живчо-розподільчої структури. Ці відношення дійсно похідні від основних територіальних відношень, які виникають між підприємствами галузей і видів діяльності і, які приймають участь в територіальному розподілі труда в загальнодержавних рамках. Похідні відношення зв’язані з функціонуванням «лінійноподібних» галузей інфраструктури. Це перш за все положення на вантажопотоках різного ієрархічного рівня: внутрішньорайонних, міжрайонних, зовнішньоекономічних. Причому положення відносно фокусів - крупних транспортних вузлів - відіграє особливо велику роль в розвитку об’єктів.
Для міст в цьому класі територіальних відношень виділяється їх взаєморозташування: а) в межах своєї територіальної системи (в тому числі приміської зони); б) в межах своєї територіальної системи міст; в) відносно міст інших територіальних систем (особливо столиць).
Інтегральні територіальні відношення синтезують в собі всі види ЕГП, які розглядаються в залежності від масштабів (або дистанційності об’єктів). Частково цей рід положення був розкритий на прикладі агрогеографічного положення. Важно підкреслити, що терміни макро-, мезо-, і мікроположення можуть використовуватися для характеристики як часткових родів, видів і підвидів ЕГП, так і для характеристики інтегрального, об’єднуючого (синтезуючого) часні компоненти ЕГП.
Ярким прикладом розділення макро-, мезо-, і мікроположення є оцінка М.М. Барановським ЕГП Москви. В мікроположенні він виділив: положення її ядра - Кремля - на березі Москви-ріки між гирлами Неглинки і Яузи; положення у місця сходження рік Москви і Клязьми. Мезоположення Москви визначив її положенням і центрі міжріччя Оки і Волги, а макроположення в центрі Російської рівнини. Ідеї М.М. Баранського розвив Ю.Г.Саушкін і Б,Б, Родоман .
Розглянемо (на карті) причини підвищення Москви в Російській державі, що проявляються в її географічному положенні: перетин трансконтинентальних торгових шляхів (макроположення); розташування в вузлі місцевих річкових шляхів на майже рівних відстанях від сусідніх князівств, які змагались з Москвою - Твері, Володимира, Рязані (мезоположення); розташування на стику трьох природних областей (мікроположення).
При вивченні країни макро-, мезо-, і мікроположення може в конкретній ситуації може бути світовим, регіональним, в системі сусідніх держав. Тут немає устоявшейся класифікації. Всередині країни роль макро-, мезо-, і мікрополо ження окремих територій залежить від географічних особливостей країни. Чим більше вона різноманітна, мозаїчна і контрастна в природному, економічному, національному і т. п. відношеннях, тим більше значення має різниця в мезо-, і мікроположенні. І.М. Маєргойз підкреслював, що в Чехо-Словакії, в країні з надзвичайною мозаїчністю ландшафтів і економічних характеристик на невеликій відстані, оцінка мікроположення має велике значення.
Провівши аналіз класів і підкласів, видів і підвидів ЕГП, дослідник стоїть перед задачею синтезувати їх вплив на об’єкт , що преставляє поки не вирішену наукову проблему. І.М. Маєргойз вважав, що значення окремих компонентів ЕГП може бути сумовано лише у формі вартісністної оцінки, враховуючої в області промисловості сукупні затрати на виробництво і транспортировку як сировини, так і готової продукції до споживача, тобто на воспроїзводство в цілому.
Велику роль в синтезуванні видів і підвидів ЕГП відіграє логічний аналіз . Прикладом може служити оцінка стикового положення Волгограда М.М. Баранським, який ставить в центр своїх роздумів питання: «Де потрібно будувати тракторний завод?» Волгоград знаходиться на стику ареалів. Завод потрібно будувати, говорить М.М. Баранський в рівнинній смузі, степовій, зерновій. Волга - лінія, яка пересікає цю смугу. Потрібно будувати так, щоб зручно було збирати металобрухт і повніше використовувати водний транспорт. Волга пересікає зернову смугу, значить, уже виходить визначений відрізок лінії. Залишається визначити на цьому відрізку точку, а ця точка визначається близькістю до Донбасу з наявністю в ньому заводу з якісними сталями. Таким шляхом, майже математичним, говорить М.М. Баранський, ми приходимо до цієї точки. Йому належать так же логічні порівняння ЕГП Швеції і Уралу, Сибіру і Канади, Швейцарії і Кавказу. Він дав характеристику проміжного (для свого часу) положення Заходу Росії, стиковому положенню Іркутська, Стамбула, Ньо-Йорка, Лондону та інших міст світу.
Загальну уяву про ЕГП дають карти потенціалів. Потенціальний метод для оцінки ЕГП ефективний в тому випадку, якщо він ведеться з позицій теоретично можливих відношень. У. Прагі взагалі вважає, що обгрунтованість потенціалів в економічній географії витікає як раз з того, що вони виміряють ЕГП (Изв. ВГО 1981.Т. 113. Вып.1). В основі потенціального методу лежить гравітаційна модель, згідно якої взаємодія двох об’єктів може бути описано як фізична модель тяжіння мас. Обмеженість можливостей використання моделі зв’язана з допущенням, що близько розташовані об’єкти взаємодіють з більшою силою, ніж взаємно значно розірвані в просторі об’єкти, тоді як в реальному житті спостерігаються, як відомо, зворотні ситуації. Однак для оцінки ЕГП як передумови зв’язків може бути ефективним. Причому постільки в ЕГП оцінюються відношення до зовні лежачим данностям , то правомірно використовувати формулу індуцірованого (наведеного) потенціалу:
де
-
індуцірований в точці j
потенціал
(наведений на неї і
-ми точками); Рі
-маси
і-тих
точок ; dij
-
відстань від точки j
до і-тих
точок. Значення
інтепретують
як потенціальну міру впливу ззовні на
дану точку.
В якості
мас точок можна використати різні
величини, віддзеркалюючі або часні види
відношень, або інтегральні. Це можуть
бути об’єми зовнішньої торгівлі,
чисельність зайнятих в певних галузях
або в господарстві в цілому. А відстані
можуть вимірюватися як «повітряні» на
карті з допомогою прямолінійної
системи координат. Допустимо вважати,
що ступінь сприятливості ЕГП пропорційний
величині
.
Методика потенціалів стосовно
до
оцінки ЕГП для країни з врахуванням її
сусідського і регіонального положення
викладена в статті А.І. Трейвиша і М.О.
Кибальчича (Проблеми географії
соціалістичних і капіталістичних
країн. М., 1975, а в загальнометодичному
плані у вище згаданій роботі У. Прагі
(1981).
Крім методу потенціалів ло оцінки сусідського положення може використовуватися в окремих випадках топологічний підхід, при якому використовують таку властивість, як зв’язність, яка трактується безвідносно до величини відстані між об’єктами. Використовуючи граф зв’язності, дається оцінка сусідства (взаємного розташування елементів в тій чи іншій групі територіальних одиниць. (Бахчиев, Лебедев, 1974). Для цього будується граф взаємоположення, де вершини графа медьє, а ребра графа сусідство медьє (рис.)
На основі графа складається матриця суміжності цього графа (табл. 3.2 ) В матриці фіксується наявність певного сусіда за «мінімальним шляхом». Матриця дає можливість визначити число сусідів будь якого для кожної медьє. Одержані дані дозволяють дати оцінку зв’язаності в мережі, що розглядається, і встановити кількість «бар’єрів» на можливому, найбільш короткому шляху . Для цього використовуються наступні показники:
,
де Si
- сумарний показник сусідства; N
- загальне число країн, що розглядаються;
пі
- число країн-сусідів; Ri
-
ранг сусідства;
-
середній ранг сусідства елемента
(країни) в мережі (сітці), що розглядається;
-
середній ранг сусідства по всій мережі
(сітці).
Рис. 3.1 Граф суміжності
На закінчення характеристики ЕГП відмітимо, що в його аналізі заложений не тільки потенціал пояснень ; вивчення ЕГП дозволяє робити прогнози розвитку. В сучасних ЕГП закладені численні риси майбутнього, подібно тому як в «вчорашньому» положенні ми знаходимо причини, чому наш об’єкт став таким сьогодні.
Таблиця 3.2
Характеристика сусідства медьє Угорщини
|
Ме-дьє |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
18 |
19 |
Кількість сусідів (п) за рангом Ri |
Si |
Rср |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
|
|
|
1 |
- |
1 |
1 |
2 |
3 |
2 |
1 |
2 |
2 |
1 |
2 |
2 |
2 |
3 |
3 |
3 |
1 |
1 |
2 |
6 |
8 |
4 |
0 |
0 |
0 |
34 |
1,79 |
|
|
2 |
1 |
- |
1 |
2 |
3 |
3 |
2 |
3 |
3 |
2 |
3 |
3 |
4 |
4 |
4 |
3 |
2 |
2 |
3 |
2 |
5 |
8 |
3 |
0 |
0 |
48 |
2,53 |
|
|
3 |
1 |
1 |
- |
1 |
2 |
2 |
1 |
2 |
2 |
2 |
3 |
4 |
4 |
4 |
4 |
4 |
2 |
2 |
3 |
4 |
7 |
3 |
4 |
0 |
0 |
43 |
2,26 |
|
|
4 |
2 |
2 |
1 |
- |
1 |
1 |
2 |
2 |
3 |
3 |
4 |
4 |
5 |
5 |
5 |
4 |
3 |
3 |
4 |
3 |
4 |
4 |
4 |
3 |
0 |
54 |
2,84 |
|
|
5 |
3 |
3 |
2 |
1 |
- |
1 |
2 |
2 |
3 |
3 |
4 |
4 |
5 |
6 |
6 |
6 |
4 |
4 |
5 |
2 |
3 |
4 |
4 |
2 |
3 |
64 |
3,37 |
|
|
6 |
2 |
3 |
2 |
1 |
1 |
- |
1 |
1 |
2 |
2 |
3 |
3 |
4 |
5 |
5 |
5 |
3 |
3 |
4 |
4 |
4 |
5 |
2 |
3 |
0 |
50 |
2,63 |
|
|
7 |
1 |
2 |
1 |
2 |
2 |
1 |
- |
1 |
1 |
1 |
2 |
2 |
3 |
4 |
4 |
4 |
2 |
2 |
3 |
6 |
7 |
1 |
3 |
0 |
0 |
35 |
1,84 |
|
|
8 |
2 |
3 |
2 |
2 |
2 |
1 |
1 |
- |
1 |
2 |
3 |
3 |
4 |
5 |
5 |
5 |
3 |
3 |
4 |
2 |
5 |
5 |
2 |
3 |
0 |
50 |
2,63 |
|
|
9 |
2 |
3 |
2 |
3 |
3 |
2 |
1 |
1 |
- |
1 |
2 |
2 |
3 |
4 |
5 |
5 |
3 |
3 |
4 |
2 |
5 |
6 |
2 |
2 |
0 |
48 |
2,53 |
|
|
10 |
1 |
2 |
2 |
3 |
3 |
2 |
1 |
2 |
1 |
- |
1 |
1 |
2 |
3 |
4 |
4 |
2 |
2 |
3 |
5 |
7 |
5 |
2 |
0 |
0 |
43 |
2,26 |
|
|
11 |
2 |
3 |
3 |
4 |
4 |
3 |
2 |
3 |
2 |
1 |
- |
1 |
1 |
2 |
3 |
3 |
3 |
1 |
2 |
4 |
5 |
7 |
2 |
0 |
0 |
43 |
2,26 |
|
|
12 |
2 |
3 |
3 |
4 |
4 |
3 |
2 |
3 |
2 |
1 |
1 |
- |
1 |
2 |
3 |
4 |
3 |
2 |
2 |
3 |
6 |
6 |
3 |
0 |
0 |
45 |
2,37 |
|
|
13 |
2 |
4 |
4 |
5 |
5 |
4 |
3 |
4 |
3 |
2 |
1 |
1 |
- |
1 |
2 |
2 |
2 |
1 |
1 |
5 |
5 |
2 |
4 |
2 |
0 |
47 |
2,47 |
|
|
14 |
3 |
4 |
4 |
5 |
6 |
5 |
4 |
5 |
4 |
3 |
2 |
2 |
1 |
- |
1 |
2 |
2 |
2 |
1 |
3 |
5 |
2 |
4 |
3 |
1 |
56 |
2,95 |
|
|
15 |
3 |
4 |
4 |
5 |
6 |
5 |
4 |
5 |
5 |
4 |
3 |
3 |
2 |
1 |
- |
1 |
2 |
2 |
1 |
3 |
3 |
3 |
4 |
4 |
1 |
60 |
3,16 |
|
|
16 |
3 |
3 |
4 |
4 |
6 |
5 |
4 |
5 |
5 |
4 |
3 |
4 |
2 |
2 |
1 |
- |
1 |
2 |
1 |
3 |
3 |
3 |
5 |
2 |
1 |
54 |
2,84 |
|
|
17 |
1 |
2 |
2 |
3 |
4 |
3 |
2 |
3 |
3 |
2 |
3 |
3 |
2 |
2 |
2 |
1 |
- |
1 |
1 |
3 |
7 |
5 |
1 |
0 |
0 |
36 |
1,89 |
|
|
18 |
1 |
2 |
2 |
3 |
4 |
3 |
2 |
3 |
3 |
2 |
1 |
2 |
1 |
2 |
2 |
2 |
1 |
- |
1 |
5 |
8 |
4 |
1 |
0 |
0 |
37 |
1,95 |
|
|
19 |
2 |
3 |
3 |
4 |
5 |
4 |
3 |
4 |
4 |
3 |
2 |
2 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
- |
6 |
3 |
4 |
4 |
1 |
0 |
45 |
2,37 |
|
Сумарне
сусідське положення
Середній
ранг сусідства
