Прасувальні машини

Прикладами простої прасувальної машини є машини «Зоря» і «Калина» вітчизняного виробництва, технічні характеристики яких приведені в таблиці.

Технічні характеристики вітчизняних прасувальних машин

Характеристика «Зоря» «Калина»

Характеристика	«Зоря»	«Калина»
Потужність електронагрівача, Вт	2000	1200
Час розігрівання підошви до температури 200oC, хв	10	10
Швидкість гладження, м/хв	2,5	2,2; 2,5
Довжина валу, мм	550	615
Діаметр валу, мм	130	140
Маса машини, кг	25	18

На відміну від нехитрої «Калини», яка ставилася на стіл, сучасні прасувальні машини мають жорстку опору, вбудовану систему парогенерації і є достатньо складним пристроєм.

На Рис. 15 показана прасувальна машина Pfaff. Машина дозволяє практично безперервно гладити з одночасним парозволожуванням або без нього довгі полотна тканини чи білизни, які пропускаються між каландром, що обертається і переміщається (коливається), 1 і лотком (рейковою праскою), що обігрівається, 2.

Рис. 15. Прасувальна машина Pfaff

Температура нагріву лотка задається ручкою 3 після комутації головного вимикача машини 4 і вимикача 5 електронагрівача лотка. Робоча температура лотка складає порядку 130°С. Для притиснення білизни до лотка 2 шляхом опускання каландра 1 (що коливається на важелях 6 і 7) служить педаль притиску 9 розташована на опорі 8, привод важеля 10 якій одночасно взаємодіє з мікровимикачем електроприводу каландра 1. Розміщена в порожнистій основі 11 система парозволоження складається з резервуару 12 для води, мембранного насоса 13, теплообмінника 14, попереднього підігріву води і парогенератора 15. Парогенератор заздалегідь включається кнопками 16 і 17 (постійний нагрів) і управляється термостатом. Осушений в сепараторові 18 пар поступає по трубці 19 в паророзподільну панель 20 з безліччю вихідних отворів 21. Вони з’єднуються з частково виступаючим назовні рифленим конденсатозбірним роликом 22, що вільно обертається.

Рис. 16. Електрична схема прасувальної машини Miele

Потужність електронагрівача прасувальної машини Pfaff (залежно від моделі) складає 1800, 2200 Вт, зусилля притиснення каландра до лотка —600 Н (тиск 0,9.1,2 Н/см²), резервуар місткістю 1,3 л розрахований на генерацію пари протягом 60 хв.

У прасувальних машинах фірми Miele (Німеччина) встановлюється не один, а три електронагрівальні елементи сумарною потужністю 2550 Вт. Потужність парогенератора — 850 Вт. Перед каландром встановлена планка автоматичного пристрою захисту пальців: у разі того, що стосується планки каландр автоматично відводиться, захисний перемикач відключає електродвигун. Машина має два електродвигуни постійного струму (24 В) — один з них служить для обертання каландра, інший — для приводу рейкової праски до каландра. На електричній схемі прасувальної машини, приведеної на Рис. 16, М1 і М2 — електродвигуни, R1, R2 і R3 — електронагрівальні елементи. У ланцюзі нагрівальних елементів є захисні термостати на температуру 200°С і 185°С. Каландр прасувальної машини має механізм вільного ходу і регульовану швидкість обертання (5 ступенів). Маса машини — 52 кг Коштує такий апарат недешево — від 1800 до 2200 Euro залежно від моделі.

Машина, показана на Рис. 17 схожа на описані вище прасувальні машини з рейковою праскою, але це тільки зовнішня схожість: у цьому виробі немає ні праски, ні нагрівального елементу. Відвіку в скандинавських країнах скатертини і постільну білизну не гладять гарячим праскою, а прокатують між валками під великим тиском. Після такої обробки льняні вироби набувають блиску і не служать джерелом пороху, оскільки найдрібніші ворсинки щільно притискаються до поверхні тканини (залежно від матеріалу кількість текстильного пилу зменшується в 10-60 разів). Прасувальна машина, в якій виконується холодне плющення (англ. coldmangling) білизни між двома алюмінієвими валками, випускається фінським концерном ASKO. Сила стиснення регулюється автоматично залежно від товщини тканини і складає 340-400 кг.

Рис. 17. Прасувальна машина для холодного плющення білизни фірми ASKO

Винайдена нашим співвітчизником В.Колядою універсальна прасувальна машина об'єднує в одному виробі переваги: звичайної праски (висока «точність» гладження фасонних елементів одягу), прасувального преса (легкість відпарювання) і прасувальної машини з каландром, що обертається (зручність при гладженні великої білизни). У цьому апараті, показаному на Рис. 18, об'єднані всі три основні прийоми гладження (обробка білизни поворотно-поступально рухомою праскою, каландром, що обертається, і пресом). У неробочому стані машина поміщена в стандартному для побутової техніки корпусі 85 60 60 см (В Ш Г). Для приведення її в робочий стан потрібно відкинути передню стінку (як при завантаженні посудомийної машини) і висунути на себе раму з робочими механізмами. Звичайна праска 1 в цій машині рухається механічно назад вперед по поверхні прасувального каландра 2. Короб 3, в якому змонтовані всі механізми машини, може висуватися з корпусу 4 за принципом пенала, завдяки чому машину легко відрегулювати по висоті, щоб за нею зручно було працювати сидячи. На розкладних утримувачах білизни 5 по одну сторону машини укладається білизна, яку потрібно погладити, а по іншу — вигладжена білизна. На відкинутій вперед стінці корпусу 6 є ножна педаль 7, під дією якої опускається і піднімається праска. В цілях забезпечення безпеки машина влаштована так, що коли користувач прибирає ногу з педалі, праска піднімається над прасувальною поверхнею.

Каландр може служити нерухомою прасувальною поверхнею, а при необхідності, наприклад, при гладженні великої білизни, може обертатися. При гладженні дрібних предметів (комірців, манжет тощо) каландр не обертається, користувач працює кінчиком праски, як на звичайній прасувальній дошці. Тут використаний принцип, реалізований ще при винаході швейної машинки, — звільнити руки людини. Праска переміщається вперед - назад механічно, притискається до білизни під дією ножної педалі, а власник машини лише розподіляє білизну під праскою.

Рис. 18. Універсальна прасувальна машина

Якщо необхідно виконати відпарювання текстильного виробу, стандартна праска замінюється насадкою великого розміру, рівного по ширині прасувальному каландру. Такий відпарювач вже не рухається вперед назад, він лише притискається до оброблюваного виробу під дією ножної педалі, подібно до верхньої площини прасувального преса.

У корпусі прасувальної машини легко розміщується парова станція, а у внутрішній порожнині каландра можна підсушувати або зволожувати білизну перед гладженням, утилізувавши відпрацьовану пару і тепло праски.

Вітчизняні електропраски

У вітчизняній промисловості виготовляють наступні типи побутових прасок: УТ — з терморегулятором; УТП — з терморегулятором і парозволожувачем; УТПР — з терморегулятором, парозволожувачем і розбризкувачем; УТУ — з терморегулятором, збільшеної маси.

Електропраски, що випускаються, розрізняються по масі і потужності. Наприклад, електропраска з парозволожувачем і терморегулятором потужністю 1000 Вт і масою 1,8 кг має наступне позначення: УТП-1000-1,8. Технічні дані електропрасок приведені в табл. 1.

У прасках УТП і УТПР запас води забезпечує надходження пари протягом 15 мин. На прасках вказані міжнародні символи умов гладіння, а для типів УТП і УТПР — зони ширяння.

Температура нагріву підошви праски приведена в табл. 2. Більшість наших прасок забезпечена підошвою з алюмінію, і всі вони мають світлову сигналізацію (окрім типу УТ). Окремі моделі виготовляють з чавунною або із сталевою підошвою, яка володіє більшою теплоємністю, мало схильна до механічних пошкоджень, добре ковзає по тканині.

Таблиця 1.

Технічні дані деяких типів прасок

Тип праски	Номінальна потужність, Вт	Час розігрівання, мін, не більш	Маса, кг, не більш
УТ 400-0,8	400	3,5	0,8
УТ 1000-1,2	1000	2,5	1,2
УТ 1000-1,6	1000	3,0	1,6
УТП 1000-1,8	1000	3,5	1,8
УТПР 1000-2,0	1000	5,0	2,0
УТУ 1000-2,5	1000	7,5	2,5

Герметичні нагрівальні елементи — ТЕНи є спіраллю 2 (рис. 19) з нихромовой або фехралевой дроту, поміщеного в трубку 1 з латуні, неіржавіючій або хромонікелевій сталі з внутрішнім діаметром 8.10 мм.

Рис. 19. Трубчастий електронагрівач (ТЕН): 1 — металева трубка; 2 — спіраль нагрівального елементу; 3 — контактний стрижень; 4 — кварцевий пісок; 5 — склоподібна емаль

Простір між спіраллю і стінками трубки заповнений кварцевим піском 4 або порошком окислу магнію. Щоб ущільнити це заповнення, трубку механічно стискають. Для оберігання спіралі від дії повітря і вологи трубку з обох кінців герметично закривають електроізоляційними втулками і заливають склоподібною емаллю 5. Такі нагрівальні елементи володіють високою тепловіддачею, довговічні і не чутливі до механічних та хімічних дій. Терморегулятор (рис. 20) влаштований таким чином. Скоба 1 прикріплена до підошви праски двома гвинтами. На скобі за допомогою гвинта з контргайкою 15 послідовно закріплені: азбестова шайба 2, фарфорова ізоляційна втулка 3, нижня контактна пластина 6, шайба міканітова 4, верхня контактна пластина 5 і сталева шайба. Біметалічна пластина 13, що є основною робочою частиною терморегулятора, укріплена на підошві гвинтом 14. Вона встановлена так, щоб метал, що має менший коефіцієнт лінійного розширення, був обернений у бік контактних пластин.

При розігріванні підошви праски її тепло передається біметалічній пластині. Нагріваючись, вона згинається вгору і разом з гвинтом 12 піднімає нижнюю і верхню контактні пластини 6 і 5. Нижня контактна пластина впирається в спіраль 10 кулачка 9, верхня розмикає контакти терморегулятора і відключає нагрівальний елемент. При охолоджуванні підошви процес відбувається в зворотному порядку.

Рис. 20. Підошва праски з терморегулятором:

1 — скоба; 2, 4 — шайби; 3, 11 — втулки; 5 — верхня контактна пластина; 6 — нижня контактна пластина; 7 — спеціальна гайка; 8 — регулювальний гвинт; 9 — кулачок; 10 — спіраль кулачка; 12, 14 — гвинти; 13 — біметалічна пластина;

15 — контргайка