Прасувальні преси
Старовинні праски виготовлялися з чавуну і були вельми важкими. Працювати таким побутовим приладом було нелегко, але завдяки великій масі праски складки на білизні добре розгладжувалися. Працюючи сучасною легкою праскою, ми притискуємо її сильніше до прасувальної дошки, коли хочемо розгладити уперту складку. Прасувальний прес дозволяє створити значне зусилля притиснення двох площин (нижньої — прасувальної, на якій розкладається білизна, і верхньою — що обігрівається) завдяки дії важеля під час його закриття. Так, прасувальний прес Elnapress фірми Elna (Швейцарія), показаний на Рис. 10, створює при гладженні зусилля в 450 Н (45 кг). Потужність преса, залежно від моделі, складає 900, 1150 Вт. У ряді моделей є вбудований в одну з ручок парогенератор Vapojet. Прес забезпечений захисною системою: якщо користувач залишив включений прес закритим, то через 10с подається звуковий сигнал і прес автоматично відключається.
Рис.10. Прасувальний прес фірми Elna
Рис. 11. Основні елементи прасувального преса ВІКО
На ринку добре відомі також прасувальні преси торгової марки ВІКО (виробник — турецька фірма Arзelik A.S.). При власній масі 12 кг прес створює зусилля гладження 460 Н (46 кг) і має потужність 1300 Вт. Основні елементи прасувального преса ВІКО показані на Рис. 11, де А — верхня площина преса, В — кнопка включення парогенератора (кнопка «Пара»), 3 — вимикач мережевого живлення (кнопка Вкл/викл), D — рукоятка замикаючого механізму (переводиться в закрите положення при перенесенні преса), Е — рукоятка регулятора термостата, F — шнур живлення, G — нижня (прасувальна) площина, Н — резервуар для води, I — світловий індикатор роботи парогенератора, J — ручка важеля, К — світловий індикатор термостата, L — відсік для шнура живлення.
На Рис. 12 показана панель управління прасувального преса ВІКО і положення рукояток, що є на ній.
Робота відпарювача можлива тільки під час обробки виробів, для яких допускається висока температура гладження, і не передбачена для тканин з низькою температурою гладження (нейлон і шовк).
Перед початком роботи резервуар парогенератора наповнюють холодною водою, рукоятку регулятора термостата Е встановлюють в положення, відповідне типу тканини, після чого натискають кнопку С. Світловий індикатор К горить, поки не буде досягнута задана температура нагріву верхньої площини преса, а індикатор I — поки не почнеться паротворення.
Рис. 12. Панель управління прасувального преса ВІКО
Рис. 13. Електрична схема прасувального преса ВІКО
Електрична схема прасувального преса ВІКО показана на Рис. 13. У верхній площині преса є нагрівальні елементи і термостати, регулюючі нагріваючи площини преса і резервуару парогенератора.
Рис. 14. Конструктивні елементи прасувального преса ВІКО
1 — нижня підстава, 2 — підшипниковий вузол, 3 — прасувальна поверхня, 4 — поверхня, що обігрівається, 5 — верхня рама, 6 — важіль, 7 — верхній кожух, 8 — рукоятки, 9 — електричні дроти, 10 — мережевий шнур, 11 — задній кожух, 12 — мікронасос, 13 — резервуар, 14 — опора мікронасоса, 15 — заглушка резервуару.
Особливістю прасувальних пресів ВІКО є наявність мікронасоса для подачі пари (у прасувальних пресах інших фірм подача пари відбувається під дією надмірного тиску в резервуарі парогенератора).
Конструктивні елементи прасувального преса ВІКО (модель ВКК 1132) показані на Рис. 14. Усередині поверхні, що обігрівається, є порожнини, заповнені теплоаккумулюючим складом.
Площа підошви праски складає близько 150 см2, площа поверхні прасувального преса приблизно в 10 разів більше, тому під час гладження великих текстильних виробів по ним доводиться довго водити праскою, постійно відставляючи його убік і перекладаючи білизну на прасувальній дошці або багато разів закладати ділянку за ділянкою виробу під прасувальний прес. Для гладження такої білизни були створені машини безперервної дії, прасувальна поверхня в яких «згорнута» в циліндр, а праска розташована уздовж утворюючої циліндра (так звана рейкова праска).