I. Забезпечення пмк нс даними гідрометеорологічних спостережень.
Можливість отримання якісної та вчасної вихідної інформації для прогнозування НС природного походження цілком залежить від рівня розвитку мереж спостережень за природним середовищем.
На жаль, гідрометеорологічна служба України, в безпосередні обов'язки якої входить забезпечення УІАС НС необхідними даними гідрометеорологічного моніторингу, не належить сьогодні до світових лідерів у цій галузі. Так, тільки на території штату Північна Даккота, що регулярно потерпає від паводкового затоплення, розташовано біля 6000 автоматизованих станцій комплексних гідрометеорологічних спостережень. Для порівняння - на території Закарпатської області, яка хоч і менше за розмірами, знаходиться 8 метеостанцій, 2 автоматизованих та 36 неавтоматизованих гідропостів, зв'язок з якими під час розвитку екстремальних метеорологічних ситуацій, як показує практика, не гарантовано.
Цілком природно, що детальність інформації, реально досяжної в період розвитку НС по території України, робить неефективним, наприклад, застосування таких визнаних у світі комплексів гідрологічного моделювання, як НЕС-КА8, 8М8, МІКЕ-11 та ін.
Можливість складання гідрологічних прогнозів на цю частину території України сьогодні забезпечується застосуванням стохастичних залежностей, які отримані шляхом детального аналізу гідрологічного режиму кожної річки та складових його формування. Прикладом системи, що використовує алгоритм такого типу є комплекс гідрологічного моделювання, розроблений спеціалістами УкрНДГМІ, який був взятий в якості зовнішнього моделюючого блоку ГІС у складі ПМК "Паводок".
Схожа ситуація складається з даними для прогнозування міграції в атмосфері продуктів вибухів та викидів отруйних речовин. Маючи власні розробки систем математичного моделювання процесів міграції забруднень в атмосфері, розраховані на використання прогностичних значень метеопараметрів, Україна не входить до офіційних споживачів прогностичної гідрометеоінформації. Проте, використання прогностичної інформації даного класу дало б можливість прогнозувати розвиток НС, пов'язаних з викидами в атмосферу забруднювачів різного типу, з урахуванням власної динаміки кожного з 9 шарів атмосфери до висоти 11 км, турбулентності приземного шару в залежності від рельєфу, можливості "залягання" викиду у приземному шарі або виносу його на "безпечну" висоту тощо.
Як наслідок, основою для розробки моделюючого комплексу прогнозування та оцінки наслідків викиду в атмосферу небезпечних хімічних речовин, що увійшов у склад ПМК НС у 2001 році стала досить примітивна, але затверджена в МНС України 10 квітня 2001 року "Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті", яка використовує при розрахунках напрямок та силу приземного вітру, виміряний найближчою метеостанцією.
II. Стан фонду електронних карт території України.
Інтенсивний розвиток геоінформаційних технологій, що спостерігається протягом останнього десятиріччя, викликав відповідне зростання об'ємів цифрової картографічної інформації по території України. В умовах фактичної відсутності державної нормативної бази на створення електронної картографічної продукції їх розробники у більшості навіть не намагаються підтримувати топологічні принципи побудови електронної карти та вимоги ГІС до організації геоданих. На жаль, підрозділи Державної Служби геодезії, картографії та кадастру, враховуючи якість їх власної цифрової продукції, також не зовсім уявляють вимоги до організації просторової інформації в ГІС. Як наслідок - вказані матеріали в більшості непридатні для вирішення завдань просторового аналізу і моделювання, які покладені в основу процесу прогнозування та оцінки просторових наслідків НС.
Можливо з цієї причини Міністерством Надзвичайних Ситуацій України та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи ведуться роботи по створенню власного фонду електронних карт території України для оцінки просторових наслідків надзвичайних ситуацій. Великим кроком вперед, зробленим під час цієї роботи, можна вважати розробку Міжвідомчим Центром Електронної Картографії (МЦЕК) м. Харків відомчого нормативу на створення електронних карт, який був прийнятий одночасно МНС та Головним Управлінням Геодезії та Картографії України (тепер - Державна Служба геодезії, картографії та кадастру). За останні п'ять років створено відповідно вказаним нормативам та передано зацікавленим відомствам електронні карти території України масштабів 1:1 000 000, 1:500 000 та 1:200 000. Саме вони сьогодні складають основу картографічного фонду УІАС НС, створення та підтримку якого покладено на МЦЕК.
Відмічаючи високий рівень організації просторової інформації вказаного фонду, необхідно звернути увагу на те, що він закономірно успадковує проблему низької актуальності просторових даних від вихідних картографічних матеріалів, які надаються відповідними державними відомствами.
ІІІ. Актуалізація інформаційної бази ПМК НС.
Важливість своєчасної актуалізації просторової інформації, яка використовується для прогнозування та оцінки наслідків НС сьогодні важко перебільшити. Інтенсивні техногенні втручання в процес формування балансових складових гідрологічних систем, а саме - суттєве зменшення площі лісів на схилах басейнів водозбору, каналізування русел річок тощо, здатні помітно підвищити швидкість та інтенсивність проходження повеневої хвилі. Тобто опади, які кілька років тому не викликали особливих турбот, сьогодні можуть стати причиною екстремальної повеневої ситуації. Несподіваність надзвичайних дощових паводків, що сталися нещодавно в басейні р. Тиса на Закарпатті, зумовлена в тому числі й цими факторами.
Каналізоване та стиснуте дамбами в межах Чорнобильської зони русло р. Прип'ять за умов досить тривіального, як на доаварійний період, сценарію розвитку повеневої ситуації 1999 р. стало причиною екстремального підйому рівня води, який ледь не перевищив можливості захисних споруд.
Таким чином, сучасна параметрична база для складання гідрологічних прогнозів, найважливішою складовою якої є інформація про рельєф, рослинний покрив і землекористування на території досліджень, багато в чому втратила свою актуальність та потребує оновлення. Проте, застаріла не лише сама інформація, а і система її актуалізації. Без використання даних космічного зондування та геоінформаційних технологій цей процес сьогодні виявляється надто інертним та потребує надмірних фінансових витрат.
Саме тому у 2001 році за угодою з МЦЕК (м. Харків) спеціалістами УЦМЗР були виконанні роботи по проекту "Тестова актуалізація картографічної бази для Урядової Інформаційно-аналітичної системи з надзвичайних ситуацій (УІАС НС) засобами ДЗЗ та ГІС". В результаті виконання проекту актуалізовано шари дорожньої мережі та гідрографії для територій Кримської автономної республіки та Закарпатської області. Актуалізація здійснювалась за результатами дешифрування космічних знімків.
Про високу ефективність та необхідність продовження цих робіт свідчать такі факти, як виявлення на території Закарпатської області відхилення сучасного положення русла р. Тиса від положення 1974 року, зафіксованого на базовій карті масштабу 1:200 000 на відстань до 1.3 км (рис.11); на території Кримської Автономної республіки кількість ґрунтових доріг, що з'явилися або змінили геометрію за останні п'ятнадцять років перевищує тисячу, і т.д.
Рис. 11. Зміни геометрії русла р. Тиса за даними: а) існуючої базової електронної карти України м-бу 1:200 000 з фонду УІАС НС (темний контур), б) дешифрування космічного знімку 2001 року (світлий контур).
Актуалізований матеріал передано у МЦЕК (м. Харків) для оцінки якості актуалізації та розміщення у фонді тематичних електронних карт УІАС НС.
В УЦМЗР також були проведені роботи для визначення змін лісового покрову окремих регіонів України. Для цього були використані знімки з власного архіву центру. В результаті робіт були отримані дані про сучасний стан лісового покрову Закарпаття та південного Криму, що можуть бути використані для актуалізації параметричної бази систем прогнозування паводкової, зсувової та селевої активності у цих регіонах.
Висновок: таким чином, показано високу ефективність застосування засобів дистанційного зондування Землі для актуалізації інформаційної бази ПМК НС. Проте, виконання цих робіт в масштабах Урядової інформаційно-аналітичної системи з надзвичайних ситуацій в повному обсязі можливо тільки на рівні відповідної державної програми, яка б виконувалась призначеними для цього відомствами.