3. Впровадження гіс-технологій в підрозділах мнс.

Уже початок роботи над системою показав, що ГІС технології здатні внести в практику роботи не просто кількісні зміни, але й дати якісно нові результати. Цифрова карта в ГІС служить не просто для довідки, вона дозволяє задіяти багато нових можливостей, таких як маршрутизація, визначення зон обслуговування, наявність та можливість використання вододжерел й ін.

У діяльності рятувально-пожежної служби широко використовується поняття зони виїзду - частини території міста, закріпленої за визначеним підрозділом. Це поняття є ключовим в організації роботи підрозділів, у складанні розкладу виїзду.

Використовуючи модуль ArcView Network Analyst, була проведена оцінка районування зон виїзду за критерієм мінімального часу прибуття до місця пожежі, аварії, НС. Спочатку зважувалася задача визначення зон приступності по міських вулицях і дорогах, розбитих на 4 класи за можливою середньою швидкістю руху по них пожежно-рятувальної техніки. Виявилося, що обраний критерій не оптимальний. Наприклад, час приїзду техніки до суміжних границь зон з відповідальних за них частин може розрізнятися в кілька разів.

Потім границі «оптимальних» зон виїзду були розраховані за критерієм часу прибуття. У цьому випадку оптимізувались тільки границі зон, але подібним чином можна, наприклад, оптимізувати розміщення нових частин на стадії планування їхнього створення. Подібний аналіз дозволяє підвищити ефективність прийняття рішення.

В даний час змінюється підхід до використання пожежно-рятувальної техніки при ліквідації НС. Введення в розрахунок частини швидкого реагування на базі автомобіля «Газель» дозволяє більш оперативно прибути до місця події і приступити до лоіквідації до прибуття основних підрозділів, або провести розвідку з метою одержання максимальної інформації. Навіть при виїзді по помилковому виклику використання автомобілів першої допомоги дозволяє скоротити матеріальні витрати, оскільки оперативно прибулий на місце автомобіль, зробивши оцінку обстановки, може дати команду про повернення основних сил, що виїхали по такому виклику.

При створенні такої частини в Харкові треба було вибрати місце її базування, оцінити її зону обслуговування за критерієм максимального часу прибуття до місця події. Розрахунок показав, що з запропонованого місця дислокації техніка частини зможе досягти будь-якої точки центра міста не більш ніж за 6 хвилин. Це стало важливим аргументом при виборі місця для майбутньої частини.

Другим важливим моментом, що проявився вже на стадії проектування ГІС, було визначення порядку висилки техніки. Цей порядок визначається розкладом виїздів, що, в свою чергу, базується на понятті зони виїзду.

Тільки за допомогою ГІС і електронної карти можна оптимально вирішувати і безліч інших задач. Дійсно, якщо мова йде про першу пожежу невисокої категорії в даній зоні, коли техніка підрозділу – закріпленого за зоною ніде не задіяна і не потрібно одночасно задіяти сили декількох частин, то розклад виїздів безумовно діє ефективно. Але в більш складних варіантах розвитку обстановки необхідно враховувати просторове розташування місця пожежі, щоб вислати техніку, що зможе приїхати до місця виклику за мінімальний час.

Крім засобів пожежегасіння загального призначення, наприклад, автоцистерн, які є у всіх частинах, існує ще і спецтехніка, і рятувальна техніка (драбини, димососи, спец автомобілі, медичної допомоги й ін.), що є не в кожному підрозділі. Тому, вирішувати складну просторову задачу для цієї техніки, по суті, приходиться постійно. Звідси зрозуміло, що розклад виїздів являє собою алгоритм дії пожежно-рятувальної служби тільки в найпростіших ситуаціях, а в більш складних усе навантаження і відповідальність лягає на черговий персонал. З огляду на відповідальність оперативного вибору й ухвалення правильного рішення, украй корисно забезпечити засоби розрахунку і пропозиції найбільш раціонального рішення виникаючих задач.

У «ГІС МНС» це вирішено в такий спосіб. У системі ведеться відстеження стану техніки - «У бойовому розрахунку», «На виїзді», «У резерві» і т.д. При одержанні виклику система визначає його географічне місце розташування. Відповідно до заявленого номера і специфіки виклику (особливо важливий об'єкт, висотний будинок, дитяча установа й ін., які рятувальні роботи чи гасіння пожежі необхідно виконувати) вона визначає необхідну кількість і види техніки. Далі, виходячи зі зведень про техніку, що знаходиться в бойовому розрахунку, визначає ті одиниці техніки, що прибудуть до місця виклику за найкоротший час і пропонує співробітнику чергової частини вислати їх. На рішення не впливає приналежність технічного засобу до підрозділу даного району виїзду - вирішальним є розрахунковий час її прибуття до місця виклику. Ухвалення остаточного рішення, звичайно, залишається за диспетчером, але він може не турбуватися за оптимальність результату в рамках прийнятих формальних параметрів. Він може не прийняти запропоноване рішення, якщо є обставини, які інформаційна система не могла взяти до уваги. У такому випадку система запропонує наступне рішення, чи диспетчер, ґрунтуючись на досвіді, вольовим чином сам призначить потрібну одиницю техніки.

Висновок: отже, уже постановка задачі на розробку ГІС чергової частини керування пожежно-рятувальної служби і її детальне пророблення на стадії проектування показали, що роль ГІС-компоненти такої інформаційної системи виходить далеко за рамки інформаційно-довідкової служби, як у випадку простого використання цифрової комп'ютерної карти. ГІС здатна виконувати управляючі функції, недоступні для інших систем.