- •Методика виконання самостійної роботи
- •Ситуаційна задача (бойова обстановка)
- •Методика складання протоколу
- •Етапи медичної експертизи продовольства у польових умовах та варіанти експертних висновків
- •Мал. 1. Прилад хімічної розвідки медико-ветеринарний пхр-мв (за н.І.Карачкієвим)
- •Мал. 2. Рентгенометр-радіометр дп-5а (за н.І.Карачкієвим)
- •Мал. 3.Радіометрична лабораторія в укладках рлу-2 у розгорненому положенні
- •Методика визначення рівня зараження продовольства та води отруйними речовинами за допомогою приладу хімічної розвідки медико-ветеринарним (пхр-мв)
- •Методика визначення рівня радіоактивного забруднення харчових продуктів та води за допомогою радіометра дп-5а (дп-5б)
- •Рекомендації щодо наслідків впливу на особовий склад військ та формувань населення радіаційних факторів ядерного вибуху
- •Ситуаційні задачі Задача 1
- •Вихідний контроль рівня знань студентів
- •1. Перелічіть основні види лабораторних досліджень при проведенні медичної експертизи продовольства і води у польових умовах:
- •2. Вкажіть, в яких випадках проводиться експертиза продовольства у польових умовах:
- •3. Назвіть, які питання включає перший етап медичної експертизи продовольства та води:
- •4. Назвіть основні етапи медичної експертизи води та продовольства:
- •5. Перелічіть варіанти попереднього експертного висновку і етапу медичної експертизи:
- •10. Назвіть питання, які включає другий етап експертизи:
- •Проміжний контроль рівня знань студентів
- •1. Перерахуйте основні прилади та лабораторії, що дозволяють провести радіаційне обстеження продовольства та води:
- •2. Перелічіть об’єкти медичної експертизи продовольства в польових умовах:
- •3. Назвіть основні завдання медичної експертизи продовольства:
- •4. Назвіть, яку кількість зразків відбирають з кожної партії продовольства на другому етапі медичної експертизи:
- •5. Перелічіть шляхи захисту продуктів від радіоактивного зараження:
- •6. Перелічіть методи дегазації харчових продуктів:
- •7. Укажіть, хто очолює проведення медичної експертизи продовольства:
- •8. Перелічіть складові проведення індикації продовольства:
- •9. Назвіть сили медичної служби формувань, в обов’язки яких входить проведення медичної експертизи продовольства:
- •10. Назвіть місце проведення лабораторних досліджень при надзвичайних ситуаціях мирного часу:
Мал. 3.Радіометрична лабораторія в укладках рлу-2 у розгорненому положенні
(1 – стіл з ящиків укладки та похідної меблі; 2 – дошка обробна; 3 – фарфорові ступки з товкачиками для приготування однорідної маси проби; 4 – ящик для розтирання проб (настільний бокс); 5 – прес для виготовлення кювет з фольги; 6 – перелічувальна установка ДП-100-М; 7 свинцевий будиночок; 8 – торцевий лічильник; 9 – стійка (етажерка) для препаратів торцевого лічильника)
ΙV етап:
Обґрунтування і оформлення кінцевого експертного висновку, варіанти якого можуть бути:
-
продукт доброякісний, придатний до вживання без обмежень;
-
продукт умовно придатний, може споживатися обмежений термін, або шляхом змішування з чистими продуктами у раціоні (з метою зниження рівнів забруднення до допустимих);
-
продукт підлягає спеціальній обробці (дегазації, дезактивації, стерилізації) з повторною експертизою;
-
продукт непридатний до вживання і підлягає знищенню (при зараженні стійкими ОР, при перевищенні радіоактивного забруднення в 10 і більше разів від допустимих рівнів, при псуванні вище допустимих рівнів, загниванні);
-
продукт непридатний до вживання, може бути використаний на корм тварин;
-
продукт непридатний до вживання, може бути використаним для технічних цілей або перероблений у добриво.
Методика визначення рівня зараження продовольства та води отруйними речовинами за допомогою приладу хімічної розвідки медико-ветеринарним (пхр-мв)
Для індикації рівня забруднення продовольства та води отруйними речовинами використовують прилад ПХР-МВ, який дозволяє виявити у харчових продуктах зарін, зоман, V-гази, іприт та люізит, у воді — отруйні речовини, які вміщують миш'як, алкалоріди, солі важких металів. Крім того, прилад дозволяє провести відбір проб продовольства та води для подальшого бактеріологічного дослідження.
Індикація проводиться після вивчення даних хімічної розвідки. Слід відмітити і те, що перед взяттям проб харчових продуктів або води, необхідно дослідити об’єкт з метою виявлення зовнішніх ознак забруднення.
Пробу продукту необхідно брати з поверхні у місцях передбачуваного найбільшого забруднення з глибини 2-3 см, використовуючи пінцет або лопатку. Пробу вміщують у банку приладу (вона повинна заповнювати 2/3 її об’єму) з нагвинчуваною кришкою та трубками.
Пробу води вміщують у дрексельну пробірку, наповнюючи її до позначки (1,2 чи 3 мл, в залежності від виду отруйної речовини).
Індикаторну трубку готують до дослідження, надрізуючи обидва її кінці. Маркованим кінцем трубку приєднують до банки з пробкою, а протилежним до насоса. Здійснюють певну кількість плавних качань насосом, що визначена для кожної отруйної речовини заздалегідь, і порівнюють колір реактивів в індикаторній трубці з еталоном на касеті.
Так, для визначення вмісту хлорціану та синильної кислоти необхідно зробити 30 качків, при позитивному результаті нижня частина реактиву в трубці забарвлюється в малиновий або червоно-фіолетовий колір, для визначення вмісту зарину, зоману та V-газів — 30-60 качків (після розбивання верхньої ампули, через 5 хвилин розбивається нижня ампула) при позитивному результаті нижня частина реактиву забарвлюється в червоний чи рожевий колір, при негативному — в жовтий