10

ТЕМА: ОРГАНІЗАЦІЯ І ПРОВЕДЕННЯ МЕДИЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ПРОДОВОЛЬСТВА У ПОЛЬОВИХ УМОВАХ ПРИ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ ТА В УМОВАХ БОЙОВИХ ДІЙ ЗА ДОПОМОГОЮ ТАБЕЛЬНИХ ЗАСОБІВ

МЕТА ЗАНЯТТЯ: Оволодіти методиками проведення медичної експертизи води та продовольства і складання санітарно-гігієнічного висновку.

ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:

1. Завдання формувань та підрозділів медичної служби по забезпеченню санітарного контролю за організацією харчування в польових умовах.

2. Об'єкти, сили та засоби, необхідні для проведення санітарного нагляду за організацією харчування у польових умовах.

3. Джерела, шляхи і фактори, що визначають рівень забруднення продовольства у польових умовах.

4. Етапи медичної експертизи продовольства і їх гігієнічна характеристика.

ЗАВДАННЯ:

1. Провести санітарно-гігієнічну експертизу по даним ситуаційної задачі (бойова обстановка) по всім етапам:

а) визначити рівень зараження продовольства радіоактивними речовинами за допомогою приладів ДП-5А (ДП-5Б);

б) визначити рівень зараження продовольства токсичними речовинами за допомогою приладу ПХР-МВ;

в) визначити органолептичні та санітарно-хімічні показники якості консервів і концентратів обґрунтувати гігієнічний висновок;

2. Розв'язати ситуаційні задачі за темою практичного заняття.

ЛІТЕРАТУРА: основна:

1. Беляков В.Д., Жук Е.Г. Учебное пособие по военной гигиене и эпидемиологии.— М.: Медицина, 1988. — С. 47-50, 61-78.

2. Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 619-626.

3. Загальна гігієна: пропедевтика гігієни // Є.Г.Гончарук, Ю.І.Кундієв, В.Г.Бардов та ін.; За ред. Є.Г.Гончарука — К.: Вища школа. 1995. — С.127-129.

4. Даценко І.І., Габович Р.Д. Основи загальної і тропічної гігієни. — К.: Здоров’я, 1995. — С. 159-220.

5. Навчальний посібник для практичних занять з пропедевтики гігієни, військової та радіаційної гігієни // Під ред. В.Д.Бардова. — К.: —1999. — С. 86-91.

6. Минх А.А. Методы гигиенических исследований. — М., Медицина, 1971. С. 207-214.

7. Сергета І.В. Практичні навички з загальної гігієни. — Вінниця, 1997. — 86 с.

8. Методичні матеріали самостійної роботи студентів з курсу військової гігієни. — Вінниця, 1994. — С. 6-17.

9. Матеріали лекції по темі заняття.

додаткова:

1. Дубицкий А.Е. и др. Медицина катастроф. — К.: Здоров'я. — 1993. С.16-20, 25-78.

2. Дії населення в надзвичайних ситуаціях мирного часу. — Київ. 1992. — С. 26-34.

3. Концепция экстренной медицинской помощи населению в чрезвычайных ситуациях. — М. 1991.

4. Нечаев Э.А. Проблемы медицинского обеспечения в экстремальных ситуациях. — Военно-медицинский журнал. — 1990. — №3. — С. 10-15.

Методика виконання самостійної роботи

В ході практичного заняття студенти знайомляться з матеріалами ситуаційної задачі та отримують для виконання самостійної роботи зразки харчових продуктів, консервів, харчових концентратів, проводять відповідні аналізи продуктів, складають та обґрунтовують гігієнічні висновки та рекомендації щодо якості харчових продуктів, що представлені на санітарну експертизу.

При виконанні завдань слід користуватися інструкціями, що додаються.

Ситуаційна задача (бойова обстановка)

В результаті успішних бойових дій наших військ у противника захоплені продовольчі склади, на яких знаходяться різні крупи, макаронні вироби, м'ясо та м’ясні продукти, консерви та концентрати. За даними загальновійськової розвідки застосування ядерної зброї в даній місцевості відбулося 15 днів тому, відомості про застосування бойових отруйних речовин та бактеріальної зброї відсутні. Перед медичною службою полку поставлено завдання: дати експертний висновок щодо якості продовольства.

При санітарному обстежені складів встановлено, що приміщення частково зруйновані (вибиті вікна, подекуди зруйновано дах). Тара з продовольством дещо пошкоджена, продукти у своїй більшості розсипані по підлозі.

Потужність дози іонізуючого випромінювання на поверхні ґрунту в районі складів складає 70 мр/год.

Методика складання протоколу

Експертний висновок складається з урахуванням деяких основних етапів медичної експертизи продовольства у польових умовах.

Він повинен вміщувати відповіді на поставлені запитання, результати вимірювання та досліджень, їх гігієнічну оцінку та профілактичні рекомендації (Додаток 1).

Додаток 1

Етапи медичної експертизи продовольства у польових умовах та варіанти експертних висновків

Ι етап:

• збір інформації, санітарне обстеження продовольчого об’єкта на місці (продовольчого складу, пункту харчування, трофейних харчових продуктів, заготовок на місці);

• індикація тари, продовольства на зараження отруйними речовинами (ОР) за допомогою приладу хімічної розвідки медико-ветеринарного ПХР-МВ (мал.1), радіоактивними речовинами (РР) за допомогою польового рентгенометра-радіометра ДП-5А, ДП-5В (мал. 2);

• оцінка органолептичних ознак якості чи псування продуктів (крім смаку);

• обґрунтування і оформлення попереднього експертного висновку.

Мал. 1. Прилад хімічної розвідки медико-ветеринарний пхр-мв (за н.І.Карачкієвим)

(1 – ручний насос; 2 – металева коробка; 3 – ремінь; 4 – склянка для сухо повітряної екстракції та аналізу продуктів; 5 – індикаторні трубки у паперових касетах; 6 – склянки для проби води; 7 – хімічні реактиви у матер’яній касеті; 8 – кришка)

Мал. 2. Рентгенометр-радіометр дп-5а (за н.І.Карачкієвим)

(1 – зонд; 2 – кабель; 3 – перемикач під діапазонів; 4 – тумблер підсвіту шкали; 5 - мікроамперметр; 6 – радіоактивний препарат стронцій-90; 7 – регулятор „режим”; 8 – кнопка; 9 – головні телефони)

Варіанти попереднього експертного висновку можуть бути:

а) Продукт придатний до вживання без обмежень;

б) Продукт непридатний до вживання і підлягає знищенню;

в) Продукт сумнівної якості, потребує лабораторної експертизи.

ΙΙ етап:

• відбір проб продуктів сумнівної якості (не менше 10 зразків з кожної партії продовольства) на бактеріологічний та санітарно-хімічний аналіз;

• пакування проб, оформлення супроводжуючих документів;

• транспортування проб до лабораторії.

ΙΙΙ етап:

• лабораторні дослідження: - санітарно-токсикологічне, за допомогою медичної польової хімічної лабораторії МПХЛ-54; (в санепідлабораторії дивізії), токсикологічної лабораторії ЛТ (в СЕЗ армії);- санітарно-бактеріологічне та вірусологічне – за допомогою комплектів “Лабораторія бактеріологічна ЛБ” та “Лабораторія вірусологічна ЛВ”;

• радіометричне, за допомогою радіометричної лабораторії в укладках РЛУ-2 (мал. 3);

• санітарно-хімічне і органолептичне, за допомогою лабораторії гігієнічної військової ЛГ-1 чи основної ЛГ-2.

При надзвичайних ситуаціях мирного часу ці дослідження можуть бути виконані в лабораторії найближчої СЕС.