- •Ступеhi якості харчових продуктів
- •Зразок гігієнічного висновку щодо якості харчового продукту
- •Методика відбору проб та органолептичні дослідження харчових продуктів і готових блюд
- •Санітарна експертиза молока та молочних продуктів Відбір проб для лабораторного аналізу
- •Органолептичне дослідження молока та молочних продуктів
- •Хімічне дослідження молока та молочних продуктів Визначення густини (питомої ваги) молока
- •Визначення кислотності молока
- •Визначення жирності молока
- •Визначення спроб фальсифікації молока
- •Мікробіологічні показники молока
- •Радіологічний контроль молока та молочних продуктів
- •Санітарна експертиза м’яса та м’ясних продуктів
- •Відбір проб для лабораторного аналізу
- •Органолептичне та хімічне дослідження м’яса
- •5). Проба Ебера на вільний аміак.
- •Паразитологічне дослідження м’яса
- •Санітарна експертиза риби та рибних продуктів
- •Паразитологічне дослідження риби
- •Допустимий рівень вмісту радіонуклідів 137Сs і 90sr у м’ясних та рибних продуктах (Бк/л і Бк/кг)
- •Санітарна експертиза консервів
- •Дефекти зовнішнього вигляду консервів
- •Визначення герметичності консервів
- •Витримка консервів у термостаті
- •Показники якості мяса, риби
- •5. Укажіть, до якої категорії харчових продуктів слід віднести молоко, що розведене водою:
- •6. Укажіть, до якої категорії харчових продуктів слід віднести молоко, що вміщує крохмаль:
- •7. Назвіть види харчових продуктів за походженням:
- •8. Назвіть види харчових продуктів за призначенням:
- •9. Укажiть ступенi якостi харчових продуктiв:
- •10. Дайте визначення поняття “доброякісний харчовий продукт”
- •11. Дайте визначення поняття “ харчовий продукт зниженої якості”
- •12. Дайте визначення поняття “умовно придатний харчовий продукт”
- •13. Дайте визначення поняття “недоброякісний харчовий продукт”
- •14. Дайте визначення поняття “продуктсурогат”
- •15. Дайте визначення поняття “фальсифікований продукт”
- •16. Дайте визначення поняття “рафінований продукт”
- •7. Перерахуйте основні методи та засоби консервування харчових продуктiв, що використовуються у харчовій промисловості:
- •8. Укажіть, чому дорiвнює 1 градус Тернера:
- •9. Перерахуйте основні методи пастеризації молока:
- •10. Укажіть ознаки псування молока:
- •11. Hазвiть ознаки фальсифiкацiї молока:
- •12. Перерахуйте основні шляхи забруднення харчових продуктів:
- •13. Укажіть, до якої категорії харчових продуктів слід віднести ячмінну каву:
- •14. Укажіть основні етапи санітарної експертизи харчових продуктів:
- •Кінцевий контроль рівня знань студентів
Санітарна експертиза молока та молочних продуктів Відбір проб для лабораторного аналізу
У залежності від способу розливу, обробки та упакування молоко розподіляється на пастеризоване та сире, незбиране та знежирене, фляжне та пляшкове стерилізоване, пряжене, молоко з какао, кавою, вітаміном С, білкове.
Перед відбором проб з фляг молоко добре перемішують спеціальними мутовками. Для контролю відбирають 3% фляг від загальної кількості. Відбір проводять спеціальною металевою трубкою, опускаючи її на дно фляги з такою швидкістю, щоб молоко надходило в трубку одночасно з її зануренням.
Проби молока переносять у чистий та обполіснутий досліджуваним молоком посуд. З цього посуду після перемішування виділяють “середній” зразок об’ємом 500 мл.
Відбір проб молока, що розфасоване у пляшки або пакети передбачає відбір 1—2 одиниць упаковок з 100 ящиків, 2—3 одиниць — з 100—200 ящиків, 3—4 одиниць — з 200—500 ящиків, 4—5 одиниць — з 500—1000 ящиків.
“Середні” проби, що направляються у лабораторію, повинні мати етикетку з назвою підприємства, яким виготовлені продукти, номером партії або одиниць упаковки, назвою та сортом продукту, датою його виготовлення, температурою продукту в момент відбору проби, даними про посаду особи, котра здійснила відбір проби та її підписом. Проби пломбують або опечатують. Пляшки перев’язують цупкою ниткою (або шпагатом), кінці якої пломбують поверх пробки або кришки упаковки.
Дослідження проб молока слід проводити зразу після доставки їх у лабораторію і не пізніше, ніж через 4 години після відбору. До початку дослідження зразки продуктів повинні зберігатися при температурі повітря у межах від 6 — 8°.
Органолептичне дослідження молока та молочних продуктів
Зовнішній вигляд та консистенція. Молоко повинно являти собою однорідну рідину без осаду. Для визначення консистенції молоко наливають у склянку, яку трохи нахиляють та повертають у вихідне положення — проба не повинна бути ані водянистою, ані тягучою, ані утворювати клубочки слизу внаслідок процесів слизового бродіння, що зумовлені дією мікроорганізмів.
Смак та запах. Молоко повинно мати смак і запах, які властиві для свіжого молока. У випадку наявності різноманітних, нехарактерних для нього присмаків та запахів, молочні продукти не можуть бути допущені до реалізації. Побічні відтінки запаху молоко може придбати при неправильному зберіганні, передусім внаслідок поглинання різких запахів при одночасному зберіганні різноманітних продуктів, наприклад молока та мила, молока та оселедців. Неприємний присмак молока спостерігається у випадку поїдання тваринами часнику, цибулі, полину тощо.
Колір. Для натурального жирного молока властивий білий колір з легким жовтуватим відтінком. Натомість для знежиреного молока характерний білий колір з наявністю голубого відтінку.
Хімічне дослідження молока та молочних продуктів Визначення густини (питомої ваги) молока
Під густиною молока розуміють відношення маси об’єму молока при температурі 20° до маси такого ж об’єму води при температурі 4°.
Визначення густини проводять спеціальним приладом — ареометром, який призначений для вимірювання питомої ваги виключно молочних продуктів і тому отримав назву лактоденсиметр.
В зв’язку з тим, що густина молока суттєво залежить від температури, лактоденсиметр має термометр, який показує температуру молока у момент вимірювання питомої ваги. Перед вимірюванням молоко перемішують, потім обережно, щоб не утворювалась піна, по стінці наливають у циліндр ємністю 200 — 250 мл, наповнюючи його на дві третини. Сухий чистий лактоденсиметр обережно занурюють у циліндр з молоком до поділки 1,030 і залишають його у плаваючому стані на відстані 5 мм від стінок.
Через 1—2 хвилини після занурення визначають питому вагу молока. Око дослідника при цьому повинно знаходитися на рівні верхнього меніска молока. Відлік показника проводиться по його верхньому краю з точністю до 0,0005, а підрахунок температури — з точністю до 0,5°С. Вимірювання слід проводити декілька разів. Розбіжність між двома паралельними визначеннями не повинна бути більше 0,0005.
Отриману величину густини продукту слід привести до стандартного показника, який характеризує питому вагу молока при температурі 20°С. Тому необхідно ураховувати те, що кожний градус температури змінює питому вагу молока на 0,0002 одиниці густини, або збільшуючи її (якщо температура перевищує 20°С), або зменшуючи (якщо температура не досягає 20°С).
Згідно з вимогами Державного стандарту (ДСТУ—2661-94) питома вага молока повинна знаходитися у межах 1,024 — 1,037 г/см3: 1,024-1,025 г/см3 — для пряженого молока; 1,026-1,030 г/см3 — пастеризованого и стерилізованого; 1,036-1,037 г/см3 — білкового.