2.7. Антикризовий менеджмент

Один бізнесмен заявив: «...Насправді не дуже страш­но жити, коли криза. Ми вже пережили і гіперінф­ляцію, і стрибки долара, але економіка працювала. Керувати під час кризи важче, тому що всі на ринку поводяться за принципом «рятуйся, хто може». Фір­ма не платить кредиторам, бо повинна заплатити лю­дям, повинна сплачувати за оренду помешкання. До чого це призведе? їй поставляють товар, вона за ньо­го платить, але не може його реалізувати, виходить, за таке постачання вже не зможе розплатитися. Тому тактика змушує акумулювати вільні засоби так, щоб

не обривався ланцюжок між постачальниками і про­давцями»65.

На основі такої оцінки кризи можна стверджувати, що цей бізнесмен виробив позитивну концепцію сприй­мання кризи. На самому початку, ще до розробки кон­цепції подолання кризи, відповідальним особам (влас­никам, вищому керівництву, державним органам) тре­ба виробити своє ставлення до кризи. Це дуже важли­во, адже накладає свій відбиток на перебіг антикризових заходів.

Є дві концепції сприйняття кризи: орієнтована на збереження старого або на розвиток нового. У першій концепції криза сприймається негативно як певна за­гроза і перешкода, що для індивіда або колективу означає втрату суверенітету, звичного розвитку про­цесів тощо. У такому разі вдаються до певних захо­дів, щоб відновити докризове становище. У другій концепції, орієнтуючись на нове, в кризі вбачають своєрідний дороговказ, що підтверджує необхідність оновлення, перебудови в еволюційному процесі роз­витку підприємства. Криза змушує звільнятися від певної ірраціональності або неправильних цілей, хиб­них правил. Унаслідок цього на всі вимоги змінити ситуацію, яка викликала кризу, дивляться схвально. При цьому в основу управління кладуть не боротьбу з кризою, а зміну власної структури відповідно до но­вих обставин і відносин.

Антикризовий менеджмент західноєвропейські еко­номісти визначають як «діяльність, необхідну для по­долання становища, що загрожує існуванню підпри­ємства, коли основним питанням стає виживання»66. Таку діяльність характеризує «підвищення на під­приємстві інтенсивності застосування засобів і мето­дів, необхідних для подолання загрозливої ситуації Для його існування»67. Внаслідок цього всю увагу зосе­реджують на вкрай термінових, короткострокових завданнях, водночас вживаючи жорстких і невідкладних вирішальних заходів. Деякі автори, бажаючи підкре­слити позитивний характер криз, визначають антикризовий менеджмент як створення інструментів, «що дозволяють дізнатися про майбутній злам і розробити новий курс розвитку»68.

Поряд із визначенням цілей, поняття антикризового менеджменту включає в себе і завдання з розробки та проведення заходів профілактики і терапії кризи. Завдання керівництва у рамках гострої кризи визна­чається як «реактивний антикризовий менеджмент», а завдання профілактики криз — як «превентивний антикризовий менеджмент» або «антиципативний (ви­переджувальний) антикризовий менеджмент»69.

«Реактивний антикризовий менеджмент» — плану­вання і впровадження за невеликої кількості критері­їв заходів, спрямованих на відновлення колишнього, докризового стану. Протилежний — «антиципатив­ний антикризовий менеджмент» —має справу із за­гальними цілями, які можуть бути сформульовані тіль­ки на рівні нижчому, ніж завдання розробки конкре­тних заходів. Антиципативні відносини треба вважати довгостроковими завданнями менеджменту, які мо­жуть охоплювати всі галузі підприємства.

Треба зазначити, що окремих досліджень характеру переходу від режиму виживання до режиму розвит­ку, а також філософії антикризового управління сьо­годні ще немає, хоч і на Заході70, і в Росії до цих пи­тань прикута увага вчених71.

Лише на десятому році національної кризи в Украї­ні почали готувати антикризових менеджерів — в Єв­ропейському університеті фінансів, інформаційних сис­тем, менеджменту та бізнесу, проте досі немає «філо­софії» антикризового управління, не простежено його зв'язок із загальними завданнями управління, з одно­го боку, і з національною специфікою — з другого. Тим часомкризовий менеджер» — це людина вибо­ру і ризику, для нього важлива не тільки технологія управління, а й особиста позиція, розуміння своєї місії і місії організації72. Важливо не те, як записано У Дипломі: «кризовий менеджер» чи тільки «менед­жер ». важливо, щоб випускник бізнес-школи оволодів філософією антикризового управління, на що й орієнтовані, наприклад, відповідні програми Міжна­родного інституту менеджменту в Києві (МІМ-Київ).

Філософія антикризового управління передбачає пе­редусім осмислення бінарної опозиції «хаос — поря­док». Занедбаному, неплатоспроможному, деморалі­зованому підприємству треба давати лад. Але так са­мо важливо вміти оцінювати хаос як творчо продук­тивну, необхідну стадію розвитку організації, вчити­ся особистісному, суб'єктивному баченню хаосу як шансу й організаційного ресурсу для перетворення на­ших поразок у наші перемоги в ринковому середови­щі. Щоб розглянути це питання ґрунтовніше, потріб­но проаналізувати відносини менеджменту і сучасної економічної науки.