5. План рахунків та їх класифікація

План рахунків – систематизований перелік синтетичних рахунків і субрахунків (рахунків ІІ порядку), необхідних для відображення узагальнених даних господарської діяльності підприємства.

План рахунків є загальновизнаною та затвердженою класифікацією рахунків однорідних об’єктів бухгалтерського обліку.

План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій та інструкція щодо його застосування, затв Наказом МФУ від 30.11.99 № 291. Діючий План рахунків охоплює всі об’єкти бухгалтерського обліку та є єдиним та обов’язковим до застосування всіма підприємствами і організаціями, незалежно від їх організаційно-правової форми власності і виду діяльності (окрім банків та бюджетних установ).

Рахунки бухгалтерського обліку за призначенням є такими, щоб у максимальній мірі за допомогою субрахунків відповідати відповідній статті балансу підприємства та іншої фінансової звітності.

Значення Плану рахунків:

• Є складовою правової бази чіткої регламентації організації та ведення бухгалтерського обліку;

• Сприяє спрощенню ведення бухгалтерського обліку завдяки типізації відображення в обліку однорідних господарських операцій. (Завдяки цьому надаються широкі можливості у впровадженні автоматизації всіх ділянок бухгалтерського обліку)

Рахунки згруповані в 9 класів синтетичних рахунків і 0 клас позабалансових рахунків. З назвами класів та призначенням прошу ознайомитися самостійно.

Клас 1. Необоротні активи (використовуються для заповнення статей активу балансу)

Клас 2. Запаси (використовуються для заповнення статей активу балансу)

Клас 3. Кошти, розрахунки та інші активи (використовуються для заповнення статей активу балансу)

Клас 4. Власний капітал та забезпечення зобов’язань (використовуються для заповнення статей пасиву балансу)

Клас 5. Довгострокові зобов’язання (використовуються для заповнення статей пасиву балансу)

Клас 6. Поточні зобов’язання (використовуються для заповнення статей пасиву балансу)

Клас 7. Доходи і результати діяльності (використовується для заповнення показників Звіту про фінансові результати)

Клас 8. Затрати по елементах (використовується для заповнення показників Звіту про фінансові результати)

Клас 9. Витрати діяльності (використовується для заповнення показників Звіту про фінансові результати)

Клас 0. Позабалансові рахунки (призначені для узагальнення інформації про наявність і рух:

• цінностей, що не належать підприємству але тимчасово перебувають у його користуванні, розпорядженні або зберіганні;

• умовних прав і зобов’язань підприємства;

• бланків суворої звітності;списаних активів.

Рахунки класів 0-7 є обов’язковими для використання усіма підприємствами.

Рахунки класу 8 можуть вести для обліку витрат:

• суб’єкти малого підприємництва або інші організації діяльність яких не спрямована на ведення комерційної діяльності (без використання рахунків класу 9);

• інші підприємства за власним рішенням.

Рахунки класу 9 ведуть підприємства, крім підприємств, яким дозволено використання рахунків для обліку витрат тільки класу 8.

Як і за допомогою чого систематизується інформація в системі бухгалтерського обліку на підприємстві? Що сприяє складанню фінансової звітності?

Форма бухгалтерського обліку – сукупність облікових регістрів, які використовуються в певній послідовності та взаємодії для ведення обліку із застосуванням принципу подвійного запису.

Під регістром бухгалтерського обліку розуміють засіб, призначений для фіксації, накопичення, систематизації, узагальнення і відображення облікової інформації.

Обліковим регістром, який одержується, використовуючи комп’ютери, може бути будь-який документ, який має систематичний або хронологічний запис.

Обліковий регістр – вторинний носій облікової інформації, яка переноситься з первинних облікових документів та яка систематизується за певними ознаками (наприклад: відомості, журнали, журнали-ордери, машинограми тощо). Такі регістри називаються реєстрами поточного обліку.

2. Господарські процеси як об’єкти бухгалтерського обліку

Господарська діяльність складається з:

1. процесу постачання, під час якого відбувається поповнення засобів господарювання (засобів та предметів праці).

2. процесу виробництва, під час якого відбувається перетворення предметів праці за допомогою засобів праці у готову продукцію (роботи, послуги).

3. процесу реалізації, під час якого відбувається обмін результатів процесу виробництва на грошовий еквівалент товару.

Отже, господарський процес це сукупність однорідних господарських операцій, результат яких відповідає меті процесу до складу якого вони входять.

Розглянемо більш детально господарські процеси.

Процес придбання – є сукупністю господарських операцій з придбання сировини та матеріалів, інших ресурсів, що забезпечують безперервний процес виробництва.

До завдань обліку процесу постачання відносяться:

• правильне і своєчасне визначення обсягів постачання;

• встановлення всіх витрат, пов’язаних із придбанням ресурсів;

• виявлення можливих втрат на шляху транспортування ресурсів від постачальників;

• своєчасне проведення розрахунків з постачальниками ресурсів тощо.

Процес виробництва - це сукупність господарських операцій з виготовлення готової продукції.

До завдань обліку відносяться:

• виявлення фактичних витрат на виробництво;

• визначення виробничої собівартості, випущеної продукції як в цілому, так і в розрізі її найменувань.

Процес реалізації – це сукупність господарських операцій з продажу готової продукції, товарів, робіт, послуг.

До завдань обліку відносяться:

- надання інформації про фактичні витрати з реалізації конкретних найменувань готової продукції (робіт, послуг).

Здійснення господарських процесів призводить до кількісної та якісної зміни структури активів і пасивів суб’єкта господарювання.

Процес придбання матеріальних цінностей відображається на рахунках

10 “Основні засоби” має 9 субрахунків;

11”Інші необоротні матеріальні активи” має 7 субрахунків;

12 “Нематеріальні активи”

20 “Виробничі запаси» має 9 субрахунків;

22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”

Всі вище зазначені рахунки є активними за дебетом яких відображається надходження (збільшення вартості) об’єкту, а за кредитом – вибуття (зменшення вартості об’єкту).

Розглянемо зазначені рахунки детальніше.