2.1.2 Оцінка стійкості роботи заводу в умовах дії світлового випромінювання

Критерій стійкості об’єкта в умовах дії світлового випромінювання – мінімальне значення світлового імпульсу, при якому може статись запалення матеріалів або споруд, внаслідок чого на об’єкті виникнуть пожежі.

Ступінь вогнестійкості елементів ОГД – ІІІ (основні елементи виконані з негорючих матеріалів).

Категорія виробництва за пожежо- і вибухонебезпекою – В.

Щільність забудови П = 30%.

Визначаємо елементи цеха або цеха в цілому, які можуть загорітись. Дані заносимо в таблицю 2.

Таблиця 2 – Здатність елементів цеху до загоряння

Елементи ОГД	Uсв., кДж/м2
Дах з рубероїдним покриттям	590
Двері дерев’яні	250
Віконні рами дерев’яні	250
Штори	330

По мінімальному світловому імпульсу границя стійкості об’єкта в цілому U_св.гр = 250 кДж/м².

Висновок: U_св.гр = 250 кДж/м² < U_св.max = 1100 кДж/м², а отже, ОГД не стійкий в роботі. Крім того, оскільки щільність забудови П = 28 %, а ступінь вогнестійкості ІІІ, можуть виникнути окремі пожежі.

Для підвищення стійкості об’єкта необхідно вжити наступних заходів по підвищенню стійкості його окремих елементів:

1. Дах покрити червоною оплавленою черепицею (U_св = 1050 кДж/м²).

2. Двері та віконні рами пофарбувати в білий колір (U_св=1670 кДж/м²) або замінити на металеві (що в свою чергу підвищить стійкість до дії ударної хвилі).

3. Штори замінити на металеві ролети.

2.1.3 Оцінка стійкості роботи огд в умовах дії іонізуючого випромінювання

Критерій стійкості роботи ОГД в умовах дії іонізуючих випромінювань – допустима доза, яку можуть отримати робітники і службовці за час роботи зміни в конкретних умовах.

Коефіцієнт послаблення сховища

,

де К_р = 1 – коефіцієнт для окремо розміщеного сховища;

n – кількість захисних шарів перекриття;

h_і – шар стіни, грунту, см;

d_і – шар половинного ослаблення радіації (для бетону 5,7; для ґрунту 8,1) .

Отримаємо:

.

Визначаємо можливі дози опромінення робітників та службовців, які будуть працювати у звичайному режимі (2 зміни по 12 год):

де t_п = 1 год – час початку опромінення;

t_к = 1 + 12 = 13 (год) – час кінця опромінення;

Р₁ = 10 Р/год.

Отримаємо:

Граничне значення рівня радіації, до якого можлива робота виробничого персоналу

(Р/год).

Висновок: Р_гр = 4,05 Р/год < Р_1max = 10 Р/год, а отже, ОГД є нестійким, фактична доза опромінення персоналу при роботі в звичайному режимі перевищує допустиму майже в 2,5 рази, що не є допустимо. Сховище забезпечує достатньо надійний захист від проникаючої радіації, оскільки коефіцієнт ослаблення сховища становить 2770.

Для підвищення стійкості роботи об’єкту в умовах дії іонізуючого випромінювання необхідно провести наступні заходи: підвищити герметичність цеху, за рахунок забезпечення щільності дверних та віконних щілин, підготувати предмети для закриття вікон у випадку руйнування скла. Необхідно забезпечити наявність на заводі відповідних ЗІЗ для захисту робітників, а також відповідних медикаментів (йоду).