11. Теорії культурних змін.

Значний досвід дослідження сутності та визначення основних схем культурного розвитку мають культурологи, які працювали в рамках еволюційних і неоеволюціоністських напрямків. Над цим працювали Спенсер, Морчан, Тайлор. Виділяють 3 типи еволюціоністських концепцій: однолінійну, універсальну багатолінійну, однолінійній еволюції реалізувалися в лінійніх схемі історичного процесу. Ідея універсальної еволюції полягає у виявленні глобальних змін, що носять форму розвитку. Цей розвиток доповнюється фазовими або циклічними змінами, які можуть трансформуватися в розвиток по колу або хвилястий розвиток. Тобто існування кругової і хвильової моделей історичного процесу. Також популярним є синергетичний підхід і постмодерністська модель соціокультурних процесів. Представниками лінійної схеми історичного процесу можна вважати Гердера, Гегеля, Маркса, Ясперса. Гегель ввів поняття «світового розуму, «світового духу, що ототожнювався з богом, поняття «абсолютної культури» як кінцевої мети розвитку людства на шляху оволодіння «абсолютною ідеєю». Він визначав культуру як науковий вияв творчої сили «світового розуму», який проходить різні стадії самопізнання. До лінійної моделі належить також Марксистська концепція формацій.вона розглядає культурно історичний процес, як сходження однієї формації до іншої на шляху прогресу. Лінійна модель визнає, що шлях культури- це натуральний рух від дикунства до цивілізації, в процесі якого більш складні культурні елементи заперечують існування попередніх, які є менш доскональними. Циклічна модель націлена на критику лінійної моделі. Згідно циклічної моделі існування культури- це життя кожного конкретного типу ку-ри, на відміну від лінійної, в якій розглядається розвиток культури в цілому. Також на відміну від циклічної лінійній моделі існує чітко визначено ціль історії, з чого визначаються етапи історичного розвитку, як свідчення того, що людство досягає своєї цілі

12 Теорії культурних змін.

1.розкрити основні положення хвильової моделі історичного процесу

2.назвіть основні хвилі розвитку культури за Сорокіним

3.здійсніть порівняльний аналіз хвильової та циклічної моделі

1) розробником хвильової моделі історичного процесу є Питирим Сорокін. Саме цінність, на думку П.Сорокіна, є основою і фундаментом будь-якої к-ри. Беручи за основу ціннісний підхід і визначаючи у відповідності з ним к-ру як «єдність…,усі складові частини якої пронизані одним основним принципом, виражають одну і головну цінність», Сорокін виділяє періоди чуттєвого і надчуттєвого світосприйняття, що змінюють один одного. В залежності від того, яка цінність домінує, він поділяє усі культурні надсистеми на 3 хвилі.

Ці культурні надсистем и являють собою не просто конгломерат різноманітних явищ, а й є єдністю, або індивідуальністю, усі складові частини якої об’єднані одним головним принципом і виражають одну, і головну цінність. Ця схема культурно-історичного процесу представляє собою хвилю, котра об єднає людей заради їх цінностей.

2)У відповідності до характеру домінуючої цінності П.А.Сорокін розділяє всі культурні надсистеми на: ідеаціональну, чуттєву та ідеалістичну.

Ідеаціональна: вищою цінністю в ній є Бог і віра (напр.: середньовічна к-ра)

Чуттєва: цінність почуттів. Сенс має тільки те, що ми бачимо, чуємо, сприймаємо дотиком.

Формування чуттєвої к-ри починається в XVI ст. і досягає свого апогею в середині XX ст.

Цінності релігії, моралі, інші цінності ідеаціональної к-ри або заперечуються, або люди до них зовсім байдужі.

Ідеалістична: займає серединне положення між ідеаціональною і чуттєвою. Її цінності – це цінності розуму, що раціоналізують об’єктивну реальність (напр.: західноєвропейська к-ра XII-XIV ст.)

3)Представниками циклічної моделі є

Дж.Віко, А. Тойнбі, О.Шпенглер. В межах цієї моделі дослідники підкреслювали схожість між соціокультурними явищами та життєвими циклами. Історико-культурний рух – це круговорот, рух по колу, або існування декількох ізольованих один від одного культурних кругів. Циклічна модель не залежить від ціннісного підходу. Її основою є повторюваність характерна для існування всього живого.