6. Релігія в системі культури.

Релігія – це світогляд, який задає повну картину світу і в той же час формує систему цінностей та норм, релігійне тлумачення світу є засобом орієнтації в ньому людини та регуляції її поведінки, набуття нею життєвого смислу. Релігія – це певне соціокультурне явище, в котрому поєднано риси культурної системи, тобто визначає сферу значень, символів та цінностей людини і разом з тим функціонує в якості самостійного і соціального інституту. Релігія формує у людині відчуття незалежності та впевненості в собі. Вона несе в собі глибокі гуманістичні потенції, що реалізуються в конкретних історичних формах її існування. В історії виділяють такі форми релігії:

!. Ранні, тобто ті що функціонують в межах одного роду чи племені, наприклад: фетишизм, магія , тотемізм, анімізм та інші.

2. Національно-державні (регіональні та етнічні) релігії поширені в межах певної держави або у певних народів – іудаїзм, індуїзм, зороастризм та інші.

3. Нетрадиційні релігії сучасності.

4. Світові релігії це ті релігії, це ті релігії, які не обмежуються одним народом чи державою, а прагнуть виразити потреби усіх людей: буддизм, християнство, іслам.

Релігія має власну специфічну структуру і в ній можна виділити такі основні елементи як релігійна свідомість, релігійний культ, релігійні організації.

Релігійна свідомість - визначний елемент релігії, в якій центральною рисою виступає релігійна віра у надприродне.

Особливості релігійної віри полягають у твердому переконанні людини в існуванні надприродного, в той час як релігійна віра, наприклад, в існування позаземних форм життя, позбавлена цієї ознаки. Невід’ємною частиною будь-якої релігії є культ. Це поняття вживається в вузькому і в широкому значенні. В широкому значенні культ – це шанування чогось в якості вищого, священного. У вузькому значенні культ – сукупність символічних дій за допомогою яких віруючий намагається вплинути на надприродні сили. Культ включає обряди, ритуали, церемонії і таке подібне.

Отже розвинуті релігії представляють собою досить складне структуроване утворення, що містить в собі релігійну свідомість релігійний культ та релігійні організації

7. Мистецтво в системі культури

Мистецтво – це особливий спосіб духовно-практичного освоєння світу крізь призму людських цінностей, життєвих смислів та значень. Воно вносить у життя ілюзорно-ігрове начало, дозволяючи особистості переживати уявні ситуації. Не випадково Ф. Ніцше говорив: « мистецтво нам потрібне для того, щоб не померти від істини. Характерними рисами мистецтва виступають : 1) створення художніх образів, що характеризуються суттєвою конкретністю та узагальненістю; 2) наявність впливу та умовності; 3) інтуїтивно-емоційний спосіб осягнення дійсності, що доповнює раціонально-логічний; 4) у мистецтві людина виражає себе у своїй цілісності;5) мистецтво завжди несе на собі відбиток особистості митця.

Б, Борєв виявив такі функції мистецтва:

1) Суспільно-перетворююча – мистецтво створює образи «нової дійсності», котрі впливають на світосприйняття та поведінку людей.

2)прогностична – передчуття майбутнього. Образно-емоційне уявлення про нього.

3) виховна – мистецтво формує цілісну особистість, загальний настрій життя, думки людей.

4) пізнавально-евристична – твори мистецтва завжди несуть певні знання.

5) інформаційно-комунікативна – мистецтво сприяє засвоєнню індивідом суспільного досвіду; сприяє залученню індивідом до культурних надбань людства.

6) компенсаторна.

7) гедоністична – забезпечення безкорисливої радості, задоволення.

8) естетична – мистецтво формує чуттєвість людини.

9) сугестивна – формування відчуттів (страх, впевненість).

Види мистецтва поділяють на просторові; голові; просторово-голові, або видовищні, де образ характеризується і тілесністю і тривалістю; образотворчі – мистецтва, що використовують знаки; синтаксичні. Також до видів мистецтва належать : 1) архітектура – мистецтво проектування та зведення споруд, будинків. Склалися три основні різновиди зодчества: архітектура – вид образотворчого об’ємних споруд , ландшафта, містобудівництва; 2) скульптура – вид образотворчого мистецтва, твори якого мають об’ємну форму, створюються з різних матеріалів шляхом ліплення, випікання , лиття. Вирізняють круглу, монументальну і станкову скульптуру. 3) живопис – вид образотворчого мистецтво твори якого формуються за допомогою фарб.

4. графіка – друковане зображення.

5. Театр, музика, декоративне мистецтво, художня література, хореографія, фотомистецтво, кіномистецтво, телебачення.