27.Культура новітньої епохи.

А)назвіть особливості культурного на розвитку на зламі ХХ – ХХ1

Б)назвіть основні течії мистецтва модернізму

В)визначте основні риси мистецтва модернізму

А)Особливостями культурного розвитку на зламі ХХ – ХХ1 ст. є домінування масової культури, механістичні, формальні форми спілкування витісняють такі що несуть в собі безпосередньо людський сенс. Німецький філософ Георг Зоммель (1858-1918) писав у роботі «Філософія грошей» : «Сьогодні, як це мало місце в час занепаду,усі відносини і об_єктивна культура пройняті інтересом до грошей. Іронія історичного розвитку полягає в тому,що в наслідок атрофії змстовних життєвих цілей місце іх зайняла цінність котра є лише засобом і нічим більше». Німецько-американський філософ та соціолог Еріх Фромм (1900-1980) у своїй праці «Мати чи бути?» пише : «Якщо я є те, що ,я маю і якщо я втрачаю те що маю, то хто ж тоді я є? ніхто інший як повалена спустошена людина – жалюгідне свідоцтво неправильного образу життя.» Важлива риса масової культури – есканізм – втеча від дійсності – орієнтація споживача на втечу у світ фантазій. Перетворюючи людину на пасивний гвинтик масова культура створює передумови для виникнення тоталітарних режимів.

Б)основні течії мистецтва модернізму: натуралізм(природа) – вимога фотографічно копіювати окремі явища життя, інформуючи заради зовнішньої правдоподібності художнє узагальнення, типізацію; експресіонізм – (вираження, виразність) – суб’єктивний світ художника проголошений єдиною реальністю, а вираження його – головною метою мистецтва; футуризм (майбутнє) – обстоювання крайнього формалізму, індивідуалізму, внутрішнього світу художника; сюрреалізм (над реалізм) – намагання відтворити свідомість та особливо підсвідомість, що породжує виникнення чудернацьких поєднань реальних та уявних сюжетів.

В)основна риса модернізму – метафорична (у переносному значенні) побудова образу за принципом асоціативності. Модерністи свідомо відмовились наслідувати реальному світу та почали створювати власний штучний світ. Який живе за законами їхньої фантазії та інтелекту. Модерністи відмовляються від традицій в мистецтві і вважають формальний експеримент основою свого методу. Модернізм зневажає образність, наполягаючи на абстракції.

28.Культура новітньої епохи.

А)розкрити зміст терміну «глобалізація»

Б)позитивні та негативні аспекти глобалізації

В)ідея діалогу в контексті глобалізаційних процесів

А)Глобалізація – це процес становлення більш діалектичного, взаємопов’язаного світу. Всі події на планеті Земля стають більш близькими для кожної людини, діяльність будь якої людини набуває більш високого рівня інтелекту,фаховості, вольових зусиль. Радикальні зміни в соціальному житті,панування в економіці ТНК(транснаціональних компаній), повий рівень комунікацій(світова мережа інтернет), новітні технології. Людство стає більш пов’язаним.

Б) Глобалізація відкриває широкі перспективи для людства і для кожної людини окремо, розширення інформаційного поля, формування спільних цілей соціального розвитку,поглиблюється культурна взаємодія національних культур. Глобалізація сприяє взаємозбагаченню культур, поширення кращих зразків національних культур на світовому просторі. Настає культурна глобалізація всесвітнього масштабу. Людина набуває більших можливостей для самореалізації. Глобалізація., проте, має і свої негативні наслідки. Так, наприклад, є реальна загроза для слабких національних економік, або галузей з боку міцніших держав та ТНК. Є певна загроза поглинання національних культур, небезпека розмивання національної самоідентичності народів світу. Безумовно, потужні в економічному та політичному сенсах країни проводять політику культурної експансії. Інтегруючись у світове глобалізоване поле тяжіння, нації мають захищати свою унікальність та неповторність.

В)інструментом гармонійного входження країн, суспільств, особистостей в глобалізований світ є діалог. Гуманістичний характер діалогу має проявитися у відході від ворожнечі та конфліктів між країнами до толерантності та взаєморозуміння. Глобалізація сама по собі – це об’єктивний процес, тому ми маємо пристосовуватися до її вимог. Якщо в цих умовах Україна буде не пасивним об’єктом, а активним суб’єктом, то вона посяде гідне для неї місце у світовому співтоваристві. Самим фактом неучасті у СОТ (світовій організації торгівлі), яка об’єднує понад 95% світової економіки, Україна втрачає щорічно 8 млрд. доларів. У цьому змаганні як Україна, так і кожен її громадянин мають укласти всіх зусиль для досягнення успіху.