Особливості м'якої, твердої вимови і вживання м'якого знака

Зверніть увагу на те, що м'якість приголосних позначається буквами я, ю, є, і, ь. Найбільш уживаним графічним знаком для позначення на письмі м'яких приголосних звуків є м'який знак. Це єдина буква українського алфавіту, що самостійно не позначає звука.

М'який знак пишеться:

1. Після м'яких д, т, з, с, ц, л, н, дз у кінці складу перед наступним твердим приголосним та в кінці слова: молодь, ніжність, день, загальний, близько.

2. Після м'яких приголосних у середині складу перед о: сьогодні, льон, тьохкати, дзьоб.

3. У прикметникових суфіксах -ськ(ий), -зьк(ий), -цьк(ий): український, ризький, козацький, товариський.

Примітка. У словах баский, боязкий, в'язкий, дерзкий, жаский, ковзкий, плаский (плоский), порский, різкий і похідних словах м'який знак не пишеться.

4. Після н у суфіксах -еньк-, -оньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-: гарненький, калинонька, чепурнесенький, чистісінький, тонюсінький.

5. У дієслівних формах дійсного та наказового способу: читають, планують, сміються, вчаться, будь, будьте, здається.

6. Після м'якого л перед наступним приголосним: їдальня, більший, сільський, вільний, рибальство.

7. У буквосполученнях -льц-, -льч-, -ньц-, -ньч-, що походять із -льк-, -ньк-: Юльці, Юльчин (бо Юлька), доньці, доньчин (бо донька).

8. У словах іншомовного походження після м'яких приголосних д, т, з, с, л, н перед я, ю, є, ї, йо: конферансьє, ательє, альянс, бульйон, мільйон, Ньютон.

9. У словах іншомовного походження після л перед наступним приголосним (відповідно до вимови): девальвація, асфальт, фільм, дельфін.

10. Відповідно до вимови в кінці слів: гавань, марганець, вексель, стиль. Але: бал, метал, рулон.

М'який знак не пишеться:

1. Після губних б, п, в, м, ф, шиплячих ж, ч, ш, щ та задньоязи­кових г, к, х: степ, голуб, сім, любов, ніч, розкіш, змагаєшся.

2. Після букви р у кінці слова і складу: Харків, календар, лікар, чотирма, гіркий (але Горький).

3. Після букви н перед шиплячими ж, ч, ш, щ та перед суфіксами -ськ(ий), -ств(о): тонший, Уманщина, закінчення, селянський, громадянство.

4. Між двома однаковими буквами, що позначають м'які подовжені приголосні: знання, стаття, гілля, колосся.

5. Після м'яких приголосних (крім л) перед наступним м'яким приголосним: віконця, пісня, пізнє, майбутнє.

6. Після д, т, н перед суфіксами –ченк(о), -чук, -чишин: безбатченко, Федченко, Степанчук, Гринчишин.

7. У буквосполученнях -лц-, -лч-, -нц-, -нч-, коли вони походять із -лк-, -нк-: Наталка – Наталці, Наталчин, спілка – спілці, спілчанський, Оленка – Оленці, Оленчин.

8. В українських іменах відповідно до вимови: Тетяна, Наталя, Омелян, Касян, Уляна.

9. Після ц у кінці слів – іменників чоловічого роду іншомовного походження: кварц, палац, принц, шприц, Суец.

Уживання апострофа

Апостроф – це графічний знак, яким позначається роздільна вимова твердих приголосних та наступних /йотованих/ голосних я, ю, є, ї.

Апостроф ставиться перед я, ю, є, ї:

1. Після губних приголосних б, п, в, м, ф, якщо перед ними немає приголосного (крім р), який належав би до кореня: солов'ї, сім'я, здоров'я, торф'яний, зв'язати.

2. Після р у кінці складу: сузір'я, пір'їна, довір'я, матір'ю.

3. Після к у власних назвах: Лук’ян, Лук'яненко, Лук’янівна.

4. Після префіксів та першої частини складних слів, що закінчу­ються на твердий приголосний: об'єднання, перед'ювілейний, роз'яснити, дит'ясла.

5. У словах іншомовного походження апостроф ставиться після губних б, п, в, м, ф, шиплячих ж, ч, ш, задньоязикових г, к, х, після р у кінці складу: комп'ютер, інтерв'ю, прем'єра, Х'юстон, Монтеск'є, Руж'є, кар'єра.

6. Після префіксів, що закінчуються на приголосний: ін'єкція, ад'ютант, суб'єкт, кон'юнктура.

7. Після скороченого артикля Д або частки О у прізвищах: Д'Арсонваль, О'Генрі.

Апостроф не ставиться:

1. Після губних б, п, в, м, ф, якщо перед ними є інший приголосний (крім р), який належить до кореня слова: Святослав, тьмя­ний, цвях.

2. Після букви р, що позначає м'який приголосний на початку чи в середині складу: рясно, буряк, грядка, Рєпін.

3. Після губних б, п, в, м, ф та р перед буквосполученням йо: Соловйов, Муравйов, серйозний.

4. У словах іншомовного походження відповідно до вимови: бюро, купюра, пюре, бюджет, гравюра.

Отже, запам’ятайте: якщо перед губним стоїть будь-який приголосний (крім р), що входить до складу кореня, то апостроф не ставиться.