5.1.4 Дія шуму на організм людини

Область звуків, які чує людина обмежується не тільки певними частотами (І6…20000 Гц), але і певними граничними значеннями звукових тисків та їх рівнів.

Коливання, які не чує людина, з частотами менше 16 Гц називають інфразвуком, а коливання з частотою понад 20000 Гц – ультразвуком.

При сприйнятті людиною звуків розрізняють: поріг чутливості та поріг больового відчуття (рис.5.1).

Поріг чутливості – це мінімальне значення звукового тиску, при якому сприймається звук. Поріг чутливості неоднаковий для звуків різної частоти. В діапазоні частот 800 – 4000 Гц величина порогу чутливості мінімальна. При віддаленні від цієї області (збільшення та зменшення по частоті) величина порогу чутливості зростає. Особливо це помітно при частотах менших 800 Гц. Для еталонної частоти 1000 Гц з пороговим звуковим тиском Па рівень звукового тиску для порогу чутливості дБ.

Поріг больового відчуття – це таке значення звукового тиску (в межах Р_max= 2·10² Па), при перевищенні якого можуть виникати болі та пошкодження в слуховому апараті (аналізаторі). Значення рівнів звукового тиску, що відповідають порогу больового відчуття в залежності від частоти складають 120 – 140 дБ.

Область, що знаходиться між кривими (рис.5.1), називається областю слухового сприйняття. В залежності від рівня та характеру шуму, його тривалості, а також від індивідуальних особливостей людини (вік, стан здоров’я, вид праці, фізичний та психологічний стан в момент дії) шум по різному впливає на неї.

При рівнях звуку понад 70 дБ(А) шум викликає видимі зміни в організмі людини (дратівливість, втома ), при рівнях 85 – 90дБ(А) – знижується слухова чутливість.

Шум шкідливо впливає на здоров’я людини і може викликати: загальну втому, погіршення слуху (навіть глухоту), погіршення процесу травлення, зміну об’єму органів травлення, гіпертонічну та виразкову хвороби, неврози, шкірні захворювання, послаблення уваги, уповільнення психічних реакцій.

Патологічні зміни, що виникли під дією шуму, у людини розглядаються як шумова хвороба. При дії шуму з рівнем звукового тиску понад 145 дБ можливий розрив барабанних перетинок. В зв’язку з цим необхідно систематично контролювати рівень шуму на робочих місцях, захищати працівників від шкідливої дії шуму, не допускати перевищення нормативних значень шуму.

5.1.5 Характеристика та допустимі (нормовані) рівні шуму на робочих місцях

5.1.5.1 Постійний шум (основна характеристика – рівень звукового тиску і допустима характеристика – рівень звуку).

Характеристикою постійного шуму на робочих місцях є рівні звукових тисків у децибелах в октавних смугах із середньогеометричними частотами 31,5; 63; 125; 250; 500; 1000; 2000; 4000 та 8000 Гц, які визначаються за формулою

(5.4)

де Р – середньоквадратичне значення звукового тиску, Па;

Р₀ – вихідне (порогове) значення звукового тиску у повітрі, Р = 2 · 10^-5 Па.

Рисунок 5.1 – Слухове сприйняття людиною

Рисунок 5.2 – Частотні характеристики А, В, С, Лин

шумоміра ИШВ-1

Допускається як характеристику постійного широкосмугового шуму на робочих місцях при орієнтовній оцінці приймати рівень звуку в дБ(А), виміряний за часовою характеристикою “повільно” шумоміру згідно з державним стандартом ГОСТ 17187-81 і визначений за формулою

(5.5)

де Р_А – ефективне значення звукового тиску з урахуванням корекції “А” шумоміру , Па.

5.1.5.2 Непостійний шум (основна характеристика – еквівалентний (по енергії) рівень звуку в дБ(А); допустима характеристика – доза шуму або відносна доза шуму).

Характеристикою (основною) непостійного шуму на робочих місцях є інтегральний параметр – еквівалентний (по енергії) рівень звуку в дБ(А), що визначається за формулою

, (5.6)

де – поточне значення середньоквадратичного звукового тиску з урахуванням корекції “А” шумоміру, Па;

– вихідне (порогове) значення звукового тиску (у повітрі Па);

Т – час дії шуму, год.

Допускається як характеристику непостійного шуму на робочих місцях використовувати дозу шуму або відносну дозу шуму. Доза шуму визначається за формулою

(5.7)