- •Лабораторна робота №5 “ Дослідження виробничого шуму”
- •5.1 Теоретичні відомості
- •5.1.1 Загальні положення
- •5.1.2 Деякі фізичні характеристики шуму: звуковий тиск, інтенсивність звуку, частота
- •5.1.3 Класифікація шумів
- •5.1.3.1 За характером спектру шуми поділяються на:
- •5.1.3.2 За часовими характеристиками шуми поділяються на:
- •5.1.3.3 Непостійні шуми поділяються на:
- •5.1.4 Дія шуму на організм людини
- •5.1.5 Характеристика та допустимі (нормовані) рівні шуму на робочих місцях
- •5.1.5.3 Нормування шуму
- •5.1.6 Методи боротьби з шумом
- •5.2 Прилади для вимірювання шуму
- •5.2.6 Методи вимірювання
- •5.2.7 Лабораторний шумомір ишв-1 (Прилад вимірювальний пи-6)
- •5.3 Вимоги безпеки при виконанні лабораторної роботи
- •5.4 Питання для самоперевірки та контролю підготовленості студента
- •5.5 Послідовність виконання лабораторної роботи
5.1.2 Деякі фізичні характеристики шуму: звуковий тиск, інтенсивність звуку, частота
Звукове поле – простір, в якому розповсюджуються звукові хвилі. В кожній точці звукового поля тиск та швидкість руху частинок повітря змінюється у часі.
Різниця між миттєвим значенням повного тиску та середнім тиском спокійного середовища називається звуковим тиском (Р). Розмірність – Па.
Розповсюдження звукової хвилі супроводжується перенесенням енергії. Середній потік енергії в будь-якій точці середовища, віднесений до одиниці поверхні, яка є перпендикулярною до напрямку розповсюдження хвилі, називається інтенсивністю (силою) звуку в даній точці ( I ). Розмірність – Вт/м2.
Частота звуку (f) характеризується числом коливань звукової хвилі за одиницю часу. Розмірність – Гц.
Залежність середньоквадратичних значень синусоїдальних складових шуму (або відповідних їм рівнів в дБ) від частоти називається частотним спектром або просто спектром.
При аналізі шуму спектр (діапазон звукових частот) розбивають на октавні смуги, в яких верхня гранична частота (f1) у два рази більша, ніж нижня гранична частота (f2), тобто
(5.1)
В октавній смузі можуть виділятися третиннооктавні смуги частот, для яких характерно , що
(5.2)
де
,
– відповідно верхня та нижня частоти
в третиннооктавній смузі.
Кожна октавна смуга характеризується середньогеометричною частотою
(5.3)
Середньогеометричні частоти октавних смуг частот шуму стандартизовані і складають наступні значення: 31,5; 63; 125; 250; 500; 1000; 2000; 4000; 8000 Гц. За еталонну частоту при нормуванні рівнів шуму прийнята частота 1000 Гц.
5.1.3 Класифікація шумів
Шуми класифікуються:
-
за характером спектру;
-
за часовими характеристиками.
5.1.3.1 За характером спектру шуми поділяються на:
– широкосмугові з неперервним спектром, ширина якого більша однієї октави;
– тональні, у спектрі яких є виражені дискретні тона. Тональний характер шуму для практичних цілей (при контролі його параметрів на робочих місцях) встановлюється вимірюванням у третиннооктавних смугах частот за перевищенням рівня в одній смузі над сусідньою не менш, ніж на 10 дБ (децибел).
5.1.3.2 За часовими характеристиками шуми поділяються на:
– постійні, рівень звуку яких за 8-годинний робочий день (робочу зміну) змінюється в часі не більше, ніж на 5дБ(А) при вимірюванні на часовій характеристиці “повільно” шумоміру згідно з державним стандартом ГОСТ 17187-81.
– непостійні, рівень звуку яких за 8-годинний робочий день (робочу зміну) змінюється у часі більше, ніж на 5 дБ(А) при вимірюванні за часовою характеристикою “повільно” шумоміру згідно з державним стандартом ГОСТ 17187-81.
5.1.3.3 Непостійні шуми поділяються на:
– коливальні у часі, рівень звуку яких безперервно змінюється в часі;
– переривисті, рівень звуку яких змінюється ступенево (на 5 дБ(А) та більше), причому тривалість інтервалів, на протязі яких рівень залишається постійним, складає 1 секунду і більше;
– імпульсні, що складаються із одного або декількох звукових сигналів, кожен з яких тривалістю менше 1 секунди, сигнали відрізняються не менше, ніж на 7 дБ.
Пояснення щодо розмірності рівня звуку в дБ(А) наведено в п.5.2.7.1.
