4.4.2. Розрахунок конструктивних параметрів вентилятора.

4.4.2.1. Площа поперечного перетину вхідного вікна вентилятора (звичайно їх два) визначається по формулі:

F =				(4.4.9)
де	F	–	площа поперечного перетину вхідного вікна вентилятора, м2.

4.4.2.2. Діаметр вхідного вікна, без урахування площі, що займається підшипниками осі вентилятора, визначається по формулі:

D0 =,				(4.4.10)
де	D0	–	діаметр вхідного вікна вентилятора, м.

4.4.2.3. Діаметри робочого колеса вентилятора приймаються:

(4.4.11)

4.4.2.4. У залежності від форми поперечного перетину каналу, по якому переміщається повітря, виходять різні втрати натиску на подолання опорів. Тому при розрахунках розмірів вихідної горловини вентилятора, умовно приймають її круглого перетину (еквівалентний отвір). Потім, по розмірах еквівалентного отвору, визначають розміри дійсної горловини прямокутного перетину.

Площа еквівалентного отвору визначається по формулі:

Fa = ,				(4.4.12)
де	Fa	–	площа поперечного перетину еквівалентного отвору, м2.

4.4.2.5. Діаметр еквівалентного отвору визначається по формулі:

da=				(4.4.13)
де	da	–	діаметр еквівалентного отвору, м.

4.4.2.6. По розмірах еквівалентного отвору визначається розрахункова висота вихідної горловини вентилятора по формулі:

S = ,				(4.4.14)
де	S	–	розрахункова висота вихідної горловини, м;
	Bр	–	ширина решета, м.

4.4.2.7. Розрахункова висота вихідної горловини повинна бути узгоджена з довжиною решета і приймається рівній дійсній висоті, тобто такою, щоб потік повітря обдував решето по всій довжині (рис. 5).

Рис. 5. - Розташування повітряного потоку відносно решета

Дійсна висота вихідної горловини визначається по формулі:

S1 =				(4.4.15)
де	S1	–	дійсна висота вихідної горловини, м;
	l	–	довжина решета, м;
	b	–	горизонтальна координата переднього краю решета відносно верхнього ребра вихідної горловини, приймається рівною 0,10...0,15 м;
	δ	–	кут нахилу повітряного потоку до площини решета, рівний 25...30˚;
	β	–	кут розширення повітряного потоку, рівний 12...16˚;
	K0	–	коефіцієнт, що враховує відхилення повітряного потоку решетом, рівний 0,5...0,6.

Якщо S₁ не дорівнює S необхідно змінити параметри, що характеризують розташування вихідної горловини вентилятора відносно решета, і повторити розрахунок дійсної висоти вихідної горловини.

4.4.2.8. Вертикальна координата переднього краю решета відносно верхнього ребра вихідної горловини визначається по формулі:

a = btg( +),				(4.4.16)
де	a	–	вертикальна координата переднього краю решета відносно верхнього ребра вихідної горловини, м.

4.4.2.9. Довжина лопаті визначається по формулі:

b1 = B-2 ,				(4.4.17)
де	b1	–	довжина лопаті, м;
		–	зазор між кожухом вентилятора і торцем лопаті, рівний 0,015...0,02 м.

4.4.2.10. Середній діаметр робочого колеса вентилятора визначається по формулі:

,				(4.4.18)
де	Dc	–	середній діаметр робочого колеса, м.

4.4.2.11. Кількість лопатей визначається по формулі:

z = ,				(4.4.19)
де	z	–	кількість лопатей, шт.;
	L	–	відстань між лопатями по середньому діаметру, рівна 0,15...0,25 м.

4.4.2.12. Креслиться контур кожуха вентилятора.

Контур кожуха вентилятора може бути циліндричним, якщо не потрібна постійна швидкість повітряного потоку, або спіральний, якщо потрібна постійна швидкість повітряного потоку.

Для хорошої роботи очисток важливо витримати постійну швидкість повітряного потоку, тому вентилятори приймаються зі спіральним кожухом (рис. 6).

Для побудови спірального контуру креслиться конструктивний квадрат зі стороною l₁,

l1= S1/ 5 ,				(4.4.20)
де	S1	–	висота вихідної горловини, м.

Потім з центра квадрата радіусом r₂ описується коло.

r2 = D2/ 2

(4.4.21)

Величини радіусів, що описують контур спіралі, приймаються:

(4.4.22)

Потім з точки а₁ радіусом R₁ описується чверть кола, з точки b₁ радіусом R₂ описується друга чверть кола АВ і т.д. до точки D. Після цього проводиться дотична DF від якої відкладається розмір S₁ (висота горловини) і проводиться пряма GEDF.