- •2.3 Випарні установки
- •2.3.1. Технологічні якості розчинів
- •2.3.2. Технічні способи випарювання розчинів
- •2.3.3. Випарні апарати
- •2.3.4. Плівкові випарні апарати і випарювачі
- •2.3.5. Сепарація пару
- •2.3.6. Барометричні конденсатори
- •2.3.7. Циркуляційні нагнітачі
- •2.3.8. Тепловий розрахунок випарних установок
- •2.3.9. Адіабатні випарні установки
- •2.3.10. Випарні установки з контактними нагрівачами
- •2.3.11. Випарні апарати з погрузними горілками
2.3.6. Барометричні конденсатори
Барометричні конденсатори застосовують для конденсації пара і створення вакууму в випарних і дистиляційних установках . Барометричний конденсат із зливним пристроєм показаний на рис. 2.47. Пар, який потрапляє через нижній штуцер назустріч каскадно зливаючомуся потоку води, конденсується. Конденсат сумісно з проточною водою видаляється через зливний пристрій. Витрату води, яка необхідна для роботи конденсатора, визначають із рівняння теплового балансу.
(11)
де D – масова витрата пару, який потрапляє в конденсатор, кг/с; h – ентальпія пара, кДж/кг; G – масова витрата охолоджуючої води, кг/с; і - початкова і кінцева температура води, ; - питома теплоємність води, кДж/(кг-К).
Рис. 2.47. Барометричний конденсатор з сегментними полками:
1 – корпус; 2 – сегментні полки; 3 – газовідділювач; 4 – барометрична труба; 5 – барометричний ящик.
Із (11) виходить, що питома витрата води на 1 кг конденсуємого пара
(12)
Внутрішній діаметр корпуса конденсатора розраховують по формулі
, (13)
де - питомий об’єм пара при даному тиску, кг; - швидкість пара в конденсаторі, м/с.
Ширину полиць , мм, вибирають з урахуванням вільного стікання води по полицям конденсатора і рівномірного розподілу води по перерізу конденсатора:
Число полиць для стандартних конденсаторів n=6. Параметри і розміри корпусів конденсаторів приведені в табл. 2.56 .
Діаметр барометричної (зливної) труби
, (14)
де - густина води, кг/; - швидкість руху води в барометричній трубі, =0,34-0,5 м/с.
Висоту барометричної труби Н, м, визначають із умови вакууму, який утворюється у конденсаторі, і втрат напору при русі води в трубі:
, (15)
де - вакуум в конденсаторі, Па; =2,5 – сума коефіцієнтів опору на вході води в трубу і на виході із неї; - коефіцієнт опору тертя .
Таблиця 2.56.
Основні параметри барометричних конденсаторів.
Масова витрата повітря, яке відсмоктується, , кг/с, визначають по емпіричній формулі Ф.І. Вейса
. (16)
Об’ємна витрата повітря , , яке відсмоктується вакуум-нагнітачем, розраховують по формулі
, (17)
де R – газова постійна повітря, R=288Дж/(кг-К); - парціальний тиск повітря, Па; р – загальний тиск в конденсаторі, Па; - парціальний тиск пара, Па, який приймають рівним тиску насиченого пара при температурі повітря .
2.3.7. Циркуляційні нагнітачі
Для забезпечення примусової циркуляції різних рідин у випарних апаратах застосовують осьові хімічні нагнітачі типа ОХГ у відповідності з ТУ 26-06-1086-77 „Агрегати електронасосні осьові хімічного типа ОХГ” (Уральського заводу гідромашин ім. Свердлова) і каталогом „Осьові хімічні нагнітачі типа ОХГ (ЦІНТІ Хімнафтомаш, М., 1977). Нагнітачі марок ОХГ6-30, ОХГ6-42, ОХГ6-55, ОХГ6-70, ОХГ6-81 мають привід від електродвигуна серій А і АО через пружну муфту. Деталі проточної частини нагнітачів виготовляють із сталі Х18Н10Т чи Х1713МЗТ. Подача названих нагнітачів у залежності від міцності складає 400-10000 ; напір 3,5-4,5 м. ст. рідини; частота обертання валу 1450-590 об/хв.; міцність на валу нагнітача 14-264 кВт; гранична температура розчину 150; мінімальна висота стовпа розчину над нагнітачем 10-12 м.