3. Спеціальне розслідування нещасних випадків.

3.1 Спеціальному розслідуванню підлягають:

- нещасні випадки зі смертельним результатом;

- групові нещасні випадки;

- випадки смерті працівників підприємства;

- випадки зникнення працівників при виконання трудових обов’язків;

- нещасні випадки з тяжкими наслідками, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого (за рішенням Держнаглядохоронпраці).

3.2 Про перерахованих вище випадки роботодавець зобов’язаний негайно передати з використанням засобів зв’язку повідомлення:

• територіальному органу Держнаглядохоронпраці;

• органу прокуратури по місцю настання нещасного випадку;

• органу, до сфери керування якого ставиться підприємство (при його відсутності – місцевої адміністрації);

• установі Державної санітарно-епідеміологічної служби (у випадку проф. захворювань або отруєнь);

• первинної організації профспілки;

• органу з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій і інших органів (при необхідності);

• робочому органу дирекції Фонду соціального захисту від нещасних випадків

3.3 Спеціальне розслідування нещасного випадку проводиться комісією зі спеціального розслідування, що призначається наказом керівника територіального органа Держнаглядохоронпраці (якщо загинула 1 особа або травмовано менше 10 осіб) або наказом Держнаглядохоронпраці (якщо загинуло 5 і більше осіб або травмовано 10 і більше осіб). Спеціальне розслідування групового нещасного випадку, під час якого загинуло від 2 до 5 осіб, проводиться спеціальною комісією, що призначається наказом Держнаглядохоронпраці або з його доручення наказом територіального органа Держнаглядохоронпраці. Головою комісії зі спеціального розслідування призначається посадова особа, відповідно, Держнаглядохоронпраці або його територіального органа.

3.4 Спеціальне розслідування нещасних випадків, котрі трапились під час катастроф, аварій і випадки на транспорті, проводяться з обов’язковим використанням матеріалів по їхньому розслідуванню, складених відповідними органами у встановленому порядку.

3.5 Спеціальне розслідування нещасного випадку проводиться на протязі 10 робочих днів, але при необхідності строк може бути продовжений органом,Ю що призначив спеціальну комісію.

3.6 За результатами спеціального розслідування складається акт форми Н-5, акт форми Н-1 (або форми НПВ) щодо кожного потерпілого, а також оформляються інші матеріали спеціального розслідування. Кількість екземплярів актів визначається залежно від кількості потерпілих і органів, яким вони направляються.

Екземпляри актів підписуються на протязі п’яти днів головою і членами комісії. Всі акти в плині доби після надходження матеріалів спеціального розслідування затверджуються органом, що призначив комісію зі спеціального розслідування.

3.7 Роботодавець у п’ятиденний строк після твердження форми Н-5 зобов’язаний:

• видати наказ про виконання запропонованих спеціальною комісією заходів і запобіганні виникнення подібних випадків, а також притягти до відповідальності працівників, що допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, посадових і робочих інструкцій;

• направити за рахунок підприємства копії матеріалів розслідування органам, представники яких брали участь у розслідуванні, а також у прокуратуру, дирекцію Фонду соціального страхування і у національний Науково-дослідницький інститут охорони праці.

Екземпляр затверджених актів форми Н-5, форми Н-1 або НПВ направляються:

• потерпілому або членам його родини;

• робочому органу дирекції Фонду соціального страхування;

• територіальному органу Держнаглядохоронпраці.

3.8 Екземпляр акту форми Н-5 разом з актом форми Н-1 НПВ і матеріалами розслідування підлягають зберіганню на підприємстві на протязі 45 років.

3.9 Орган, до сфери керування якого ставиться підприємство, а при його відсутності – місцева державна адміністрація, після одержання матеріалів спеціального розслідування повинні розглянути обставини і причини нещасного випадку й розробити заходи щодо запобігання подібних випадків.