2.Розслідування і облік нещасних випадків.

2.1 Розслідування проводиться у випадку раптового погіршення стану здоров’я працівника, одержання ним поранення, травми, гострого професійного захворювання або отруєння, одержання теплового удару, опіку, обмороження, у випадку втоплення, поразкою електрострумом, блискавкою і іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень у наслідку аварій, пожежі, стихійного лиха тощо, які привели до втрати працівником працездатності на один робочий день або більше.

До гострих профзахворювань і проф.. отруєнь відносяться захворювання й отруєння, причиною яких став вплив небезпечних і шкідливих факторів не більш ніж на протязі однієї робочої зміни. Гострі профзахворювання обумовлюються впливом хімічних речовин, іонізуючих і не іонізуючих випромінювань, значним фізичним навантаженням тощо; гострі професійні отруєння обумовлюються в основному шкідливими речовинами гостро направленої дії.

2.2 Про кожний нещасний випадок потерпілий або свідок повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт або іншу посадову особу і вжити заходів по наданню необхідної допомоги потерпілому. Безпосередній керівник робіт зобов’язаний:

1) Терміново організувати надання мед. Допомоги потерпілому;

2) Повідомити про те, що трапилося, роботодавцеві й керівникові первинної організації профспілки;

2.3 Зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку на робочому місці і оснащення в такому стані, у якому вони були на момент нещасного випадку (якщо це не загрожує життю і здоров’ю інших працівників), а так само вжити заходи по недопущенню подібних випадків.

Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок, зобов’язаний негайно:

- Повідомити про нещасний випадок виконавчу дирекцію фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, а так само органи державної пожежної охорони (якщо нещасний випадок відбувся внаслідок пожежі) і установи гос. Санітарно-епідеміологічної служби (у випадку профзахворювання або отруєння);

- Створити наказом комісію з розслідування нещасного випадку в складі не менш трьох осіб.

До складу комісії включається керівник (фахівець) служби охорони праці (голова комісії),керівник структурного підрозділу, у якому стався нещасний випадок, представник фонду соц. страхування, представник профспілкової організації або уповноважений представник трудового колективу, якщо потерпілий не є членом профспілки, інші особи. До складу комісії не включається керівник робіт, що безпосередньо відповідає за стан охорони праці на робочому місці, де стався нещасний випадок, а також потерпілий. Члени комісії мають право одержувати письмові й усні пояснення від роботодавця, посадових осіб і інших працівників підприємства.

2.4 Комісія зобов’язана на протязі трьох діб:

• Обстежити місце нещасного випадку, одержати пояснення потерпілого і його керівника, описати свідків і осіб причетних до нещасного випадку;

• Визначити відповідність умов праці вимогам нормативних і законодавчих актів;

• З’ясувати обставини і причини нещасного випадку;

• Визначити, чи зв’язаний цей випадок з виробництвом;

• Установити осіб, що допустила порушення вимог законодавства про охорону праці, розробити заходи щодо запобігання подібних нещасних випадків;

• Скласти акт розслідування за формою Н-5 у трьох екземплярах, а так само акт за формою Н-1 у шести екземплярах, якщо нещасний випадок пов’язаний з виробництвом, або акт НПВ, якщо нещасний випадок не пов’язаний в виробництвом, і передати їх на затвердження роботодавцеві.

2.5 вважаються пов’язані з виробництвом нещасні випадки, що трапились із працівниками під час виконання трудових обов’язків, а також що відбулися в період:

• Перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці, пов’язаному з виконанням робіт, починаючи з моменту перебування працівника на підприємстві до його від’їзду, що повинно фіксуватися відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, у тому числі на протязі робочого й понаднормового часу, або виконання завдань роботодавця в неробочий час;

• Підготовки до роботи і упорядкування після закінчення роботи знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, а так само виконання заходів особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи й після її закінчення;

• Проїзд на роботу або з роботи на транспорті підприємства;

• Використання власного транспорту в інтересах підприємства з дозволу або з доручення роботодавця;

• Виконання дії і інтересах підприємства;

• Ліквідації аварії, наслідків надзвичайних ситуацій техногенного й природного характеру на виробничих об’єктах, які використовуються підприємством;

• Надання необхідної допомоги або порятунку людей, виконання дії, пов’язаних із запобіганням нещасних випадків з іншими особами в процесі виконання трудових обов’язків;

• Надання підприємством шефської допомоги;

• Проходження працівника до будь-якого об’єкта з доручення роботодавця;

• Проїзду до місця або з місця відрядження.

Нещасні випадки, пов’язані з нанесенням тілесних ушкоджень іншою особою або вбивство працівника при виконанні трудових обов’язків або дій в інтересах підприємства незалежно від порушення кримінальної справи також визнаються пов’язаними з виробництвом і на них складається акт за формою Н-1.

Нещасні випадки, котрі трапились внаслідок раптового погіршення стану здоров’я працівника при виконанні трудових обов’язків, визнаються пов’язаними з виробництвом за умови, що погіршення стану здоров’я працівника відбулося внаслідок впливу небезпечних або шкідливих виробничих факторів, що підтверджено медичним висновком.

2.6 Не зізнаються пов’язаними з виробництвом нещасні випадки, котрі трапились із працівниками:

- під час використання ними в особистих цілях транспортних засобів, машин, механізмів, оснащення, інструментів, які належать підприємству (крім випадків, котрі трапились внаслідок їхньої несправності);

- у наслідок отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними або отруйними речовинами, при наявності відповідного медичного висновку, якщо це не пов’язане із застосуванням таких речовин у виробничих процесах або порушенням вимог безпеки по їхньому зберіганню й транспортуванню;

- під час здійснення ними злочину, що встановлено обвинувальним вироком суду;

- у випадку смерті або самогубства.

2.7 Роботодавець повинен розглянути й затвердити екземпляри актів форми Н-5 та Н-1 або НПВ на протязі доби.

2.8 Нещасні випадки реєструються в спеціальному журналі.

2.9 Перший екземпляр акту форми Н-5, до якого додається акт форми Н-1 або НПВ і інші матеріали розслідування, направляється роботодавцем керівникові служби охорони праці підприємства, працівником якого є потерпілий.

Екземпляр актів форми Н-5 і Н-1 або НПВ на протязі трьох діб направляється роботодавцем:

• Потерпілому або особі, що представляє його інтереси;

• Робочому органу дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку по місцезнаходженню підприємства.

Екземпляр акту форми Н-1 або НПВ протягом трьох діб направляється роботодавцем:

• Керівникові структурного підрозділу підприємства, де стався нещасний випадок, для здійснення заходів щодо запобігання подібних випадків;

• Територіальному органу Держнаглядохоронпраці по місцезнаходженню підприємства;

• Первинної організації профспілки або уповноваженому представникові трудового колективу з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки.

Копія акту форми Н-1 направляється органу, до сфери керування якого ставиться підприємство,

А при відсутності такого органа – місцевої держадміністрації.

Екземпляр акту форми Н-5 разом з актом форми Н-1 або форми НПВ і матеріали розслідування підлягають зберіганню на підприємстві протягом 45 років.

2.10 По закінченні періоду тимчасової непрацездатності або у випадку смерті потерпілого роботодавець складає повідомлення про наслідки нещасного випадку за формою Н-2 і в десятиденний строк направляє його організаціям і особам, яким направлявся акт форми Н-1 або НПВ відповідно до дійсного Порядку.

2.11 Нещасний випадок, про який вчасно було повідомлено роботодавцеві або внаслідок якого втрата працездатності наступила не відразу, розслідується й береться на облік згідно із дійсним Порядком на протязі місяця після надання заяви потерпілого або особи, що представляє його інтереси, незалежно від строку, коли стався нещасний випадок.

2.12 Нещасний випадок, який трапився із працівником на території підприємства і в іншім місці роботи під час перерви, що надається відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку, а також під час перебування працівника на території підприємства у зв’язку із проведенням виробничої наради, одержанням зарплати, проходженням мед. огляду, проведення кваліфікаційних конкурсів і тренувальних занять розслідується і береться на облік відповідно до вимог дійсного порядку.

2.13 Нещасний випадок, який трапився на підприємстві із працівником іншого підприємства під час виконання їм завдання в інтересах свого підприємства, розслідується комісією підприємства, на якому стався нещасний випадок, при участі представників підприємства, працівником якого був потерпілий. Такий випадок береться на облік підприємством, працівником якого є потерпілий.

2.14 Нещасний випадок, який трапився із працівником, що був тимчасово переведений на інше

підприємство або виконував роботу із сумісництва, розслідується й береться на облік підприємством, на яке він був переведений або на якому він працював за сумісництвом.

2.15 Нещасні випадки, котрі трапились з учнями, студентами, курсантами, стажистами та ін.. під час проходження виробничого навчання, практики або виконання робіт на підприємстві під керівництвом його посадових осіб, розслідуються й беруться на облік цим підприємством. У розслідуванні бере участь представник навчального закладу.

2.16 Підприємство, на якому стався нещасний випадок, зберігає екземпляр акту на протязі періоду, необхідного для виконання передбачених актом профілактичних заходів, але не менш одного року.

2.17 Контроль за своєчасністю й об’єктивністю розслідування нещасних випадків,Ю їхнім документальним оформленням і обліком, виконанням заходів щодо усунення причин нещасних випадків здійснюють органи державного нагляду за охороною праці, виконавча дирекція Фонду соціального страхування.

Суспільний контроль здійснюють профспілки, а також уповноважені представники трудового колективу.