Міністерство освіти і науки України

Маріупольський міський ліцей

Вплив вивчення курсу «Основи Християнської етики» на формування морально-етичних якостей підлітків.

Робота учениці 10 класу

Тропиніної Дар’ї

Керівник Ісаєнко О.М.

Маріуполь – 2011

Зміст.

Вступ.

Розділ 1. Особливе значення курсу «Основи Християнської етики» у сучасній системі освіти.

1. . Рівень моральності українського суспільства до ΧΧ сторіччя.

2. . Зміна рівня моралі у сучасний період.

3. . Проблеми сучасного суспільства як показник морального стану суспільства, їх вплив на дитячу та підліткову середу.

4. . Діяльність та вплив представників тоталітарних сект у підлітковій середі.

5. . Необхідність викладання курсу «Основи Християнської етики» у освітніх закладах України. Аргументи за та проти.

Розділ 2. Склад та структура курсу «Основи Християнської етики», його реалізація в середній школі на прикладі 6-х класів.

2.1. Деталі курсу «Основи Християнської етики для 6-х класів.

2. Література та методичні посібники.

Розділ 3.Дослідження впливу вивчення курсу «Основи Християнської етики» на формування морально-етичних якостей дитини.

3.1. Дослідження та порівняльний аналіз морально-етичних якостей учнів 6 класів, що вивчають і не вивчають даного курсу.

3.2. Вивчення морально-етичних установок учнів 11 класів.

Висновки

Список джерел та літератури.

Вступ.

«Основи Християнської етики» - порівняно новий предмет у сучасній системі освіти. Після довгих років різноманітних заборон цей курс вийшов на новий, державний, рівень. З кожним днем він привертає все більше і більше батьків, викладачів та учнів. Але у той же час цей предмет має багато противників.

Актуальність. В більшості своїй предмет вводиться для масового вивчення в 5-6- класах. Ці класи охоплюють першу та другу стадію підліткового віку, що справедливо вважається другим народженням – народженням особистості. Школа для дитини перестає бути лише місцем отримання знань, а, скоріше, надає можливість самоствердження. Крім цього цей вік можна назвати віком питань. Дитина поступово починає замислюватись про питання життя і смерті, добра та зла, тощо. Отже виникає необхідність формування певної системи морально-етичного виховання на шкільному рівні. Реалізацію цієї потреби передбачає національна стратегія розвитку шкільної освіти.

В умовах функціонування сучасного суспільства проблема виховання як прищеплення певних морально-етичних якостей постає дуже гостро. У час втрати авторитетів, системи ціннісних орієнтацій, негативного і дуже сильного впливу засобів масової інформації, часто відсутності системи морально-ціннісного родинного виховання. В час, коли морально-етичні установки суспільства не підтверджуються і навпаки фактично заперечуються реаліями існування самого суспільства, особи важливим постає питання зменшення негативного впливу цих факторів. Формування певної системи морально-етичних поглядів. Саме це фактично є головною виховною метою курсу «Основи християнської етики». Курс викладається в окремих навчальних закладах вже багато років, проте в масову обов’язкову шкільну практику вводиться тільки в останні роки. Його введення викликає багато конфліктів і заперечень. Тому ми вважаємо актуальним дослідити результативність вивчення курсу на практичних прикладах.

Об’єкт вивчення - курс «Основи християнської етики», його особливості та специфічне місце в освітянській системі України.

Предметом постає специфіка формування світогляду сучасних школярів та зміни морально-етичних категорій під впливом вивчення курсу «Основи християнської етики», а також особливості визначеного курсу.

Історіографія теми майже не представлена по-перше, через новітність, тобто не вивченість теми; по-друге, через специфічність, вузькість обраного віку дітей, серед яких проводитиметься дослідження.

Метою цього дослідження є вивчення позитивних та негативних сторін курсу, а також його впливу на формування особистісних якостей дитини. Для цього нами обрано учнів саме 6-х класів загальноосвітніх закладів нашої області. Цей вибір обґрунтований віком дітей (12-13 років) та особливими властивостями психіки, характерними для цього вікового періоду. Опитування, проведене серед учнів 6-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, допоможе нам з’ясувати, чи має вплив курс «Основи Християнської етики» на формування особових якостей дитини, та який цей вплив.

Виходячи з загальної мети роботи перед нами постав ряд завдань. Висвітлити рівень та специфіку морально-етичної системи українського (і загалом східнослов’янського) суспільства до ΧΧ сторіччя. Проаналізувати зміни рівня моралі у сучасний період та проблеми сучасного суспільства, які є показниками морального стану суспільства, їх вплив на дитячу та підліткову середу. Особливо актуальним вважаємо необхідність відстеження діяльності та впливу на підліткове середовище тоталітарних сект і відповідно формування методів нейтралізації їх діяльності через формування стійкої до зовнішніх «викликів» системи цінностей і поглядів на підґрунті традиційної християнської моралі. Розглянути особливості курсу для учнів 6-х класів, а також зміст рекомендованої літератури та навчальних посібників. Провести практичне дослідження щодо впливу курсу на формування морально-етичних якостей дітей 6-х та 11-х класів.

Огляд джерельної бази. Джерела, що використовувались в роботі можна поділити на кілька груп: статистичні дані, законодавчі документи та джерела особистого походження.

До першої групи джерел відносяться дані соціологічних організацій. Це: Оперативна інформація про офіційно зареєстрованих ВІЛ-інфікованих громадян України за липень 2011 року, Статистика з наркоманії в Україні, дані щодо кількості абортів які роблять в Україні, надані в «Огляді проблем демографії в Україні». Ці джерела допомагають відтворити сучасний стан проблем фізичного та демографічного характеру, що є слідством кризи духовного світу слов’янського суспільства.

До групи законодавчих джерел відносяться Біблійна історія та християнська етика: програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 1-11 класи, Конституція України, Конституція СРСР (1977року),

Розділ1. Особливе значення курсу «Основи Християнської етики» у сучасній системі освіти.

Як згадувалося раніше, «Основи Християнської етики» - курс порівняно новий. Його поява у сучасній системі освіти обґрунтована проблемами, які з’явилися у кінці ΧΧ – початку ΧΧI сторіччя. Жорстокість, гордість, жадібність, егоїзм - далеко не повний перелік моральних якостей більшості сучасних підлітків. Ми можемо бачити, як відсутність загальноприйнятої системи ідеалів та цінностей, національної ідеї призводить до помітного падіння рівня моралі у суспільстві. І лише такий унікальний предмет, як «основи Християнської етики» може допомогти нам у вирішенні цієї проблеми. Використовуючи тисячолітній досвід християнської релігійної традиції та керуючись вічними ідеалами і цінностями, цей курс зможе достукатися до серця кожної дитини та підлітка. Саме ому завдання суспільства – сприяти розвитку цього курсу та поширювати його у загальноосвітніх закладах нашої країни.

1. Рівень моральності українського суспільства до χχ сторіччя.

Звернімося до історії. У дореволюційні часи такої проблеми не юстувало, адже кожній людини з дитинства прищеплювалась мораль та етичні норми на основі Християнської культури. В середині ХІХ ст., коли почався процес руйнації традиційних морально-етичних цінностей сформовано систему народної освіти, в якій особливу увагу було  приділено утворенню церковнопарафіяльних шкіл з метою посилення державного впливу на початкову народну освіту [ковр.]. Оскільки представники духовенства завжди вважалися потенційними педагогами, то в майбутній реорганізації системи приходської освіти їм було відведено головну роль. У зв’язку з необхідністю проведення заходів, спрямованих на припинення “протиурядової пропаганди”  наприкінці 70-х рр. ХІХ ст. уряд прийняв рішення про надання православному духовенству повноважень для належного впливу на народну освіту [зайч.]. Духовне керівництво вбачало ще одну мету навчання у приходських школах – ослаблення і подолання розколу в суспільстві за допомогою настанов у дусі православної віри. Священний Синод вважав, що народні школи повинні мати якнайтісніший зв’язок з церквою, щоб знання грамоти надавало доступ народові до церковних книг, щоб грамотні селянські діти могли брати участь у богослужіннях і читати вдома батькам духовні твори [ковр]. Практична мета, спрямована на збереження традиційної системи суспільних відносин несла в своїй суті високу морально-етичне завдання збереження духовної культури слов’янського суспільства. Видатний педагог ХІХ століття К. Ушинський зазначав, що церква має найбільшу формувальну силу для простого народу, а початкове розумне виховання є необхідним посередником між людиною і церквою. Говорячи про життєво необхідний зв’язок шкільного навчання і виховання з церквою, він писав: "Відкрити в церкві для людини джерело духовного розвитку і моральних переконань – найвища мета всякої народної школи: школа навчає людину небагато і недовго, – церква підтримує і наставляє її від колиски до могили; але необхідний деякий розвиток і деякі знання, щоб користуватись цією підтримкою і цими настановами. Все це, здається мені, неважко зробити; але, звичайно, в цьому потрібна продуманість, постійність і деякі навички наставника" [ушин. с. 239].

Інший відомий педагог ХІХ ст. – Є. Крижановський – вважав, що школа, живучи одним життям із церквою, використовує накопичений нею віковий досвід релігійного життя. З цього приводу він зазначав: "Таким могутнім засобом виховання, яке міститься в нашому богослужінні, не володіє жодне інше християнське суспільство, тим більше жодна наукова система і жодна людська установа" [12, с. 137цит. за ковр.]. Саме реалізація цього принципу поєднання школи і релігії обґрунтовувала збереження високого рівня культури та патріотизму наших пращурів.

Після розпаду Імперії та встановлення комуністичного ладу, на заміну християнству прийшов «Моральний кодекс будівника комунізму», який майже повністю копіював зміст і суть 10-ти заповідей. Таким чином курс Комуністичної партії фактично був спрямований на ліквідацію Церкви як організації та підкорення духовного світу людини. Але офіційно Стаття 52 Конституції Союзу Радянських Соціалістичних Республік гарантувала свободу совісті усім громадянам СРСР, а також заборону розпалювання ворожнечі і ненависті через релігійні переконання. Це дозволяло, критикувати релігійність з «об’єктивної », вільної точки зору акцентуючи увагу на обмеженості віруючих людей,

Окрім того, виконання моральних норм підтримувалося за допомогою тотального контролю усіх сфер людського життя – як суспільного, так і особистого. Страх за своє життя і життя близьких змушував людей дотримуватися морально-етичних норм, проголошених у цьому кодексі.