2.3 Лізинг.

П-ство має право здавати в оренду нерух. Майно (будівлі, споруди) за відповідну плату або за фін. лізинг. Лізинг- це форма довгострокової оренди, яка передбачає передачу права користування майном іншому суб”єкту п-цької д-сті на платній основі і на визначений угодою строк. Об”єктом лізингу є мат. Цінності, які входять до складу основних засобів.

Сторони лізингової угоди: 1.п-ство- постачальник; 2.ліз. фірма- п-ство-орендавець;3.орендатор, який отримує нерухоме майно і користується ним протягом використаного часу.

Види лізингу:

1.фінансовий- передбачає виплату постачальнику, тобто лізинговій фірмі вартість обладнання, яке зумовлене орендатором і передачу його в оренду. За фін. лізингу строк оренди обладнання відповідає строку його амортизації. Фін. лізинг має назву лізинг майна з повною окупністю або з повною виплатою. Це означає, що лізингодавець протягом плинності договору повертає собі всю вартість майна і отримує прибуток від лізингової операції. Після закінчення строку дії договору орендатор може викупити об”єкт лізингу за залишковою вартістю або повернути його лізингодавцеві або укласти новий контракт на оренду.

2.оперативний- укладається на час, менший за амортизаційний період майна. Після заключного договору об”єкт лізингу повертається лізингодавцеві або знову здається в оренду.

Лізингова плата- залежить від виду основних засобів строку лізингу та ін. умов договору. Сума лізингової плати є фіксованою і виноситься однаковими частинами протягом усього терміну дії договору.