- •Розділ 5. Розрахунок ректифікаційної колони.
- •5.1. Насадкова колона
- •5.1.1. Матеріальний баланс і продуктивність по дистиляту і кубовому залишку.
- •5.1.2. Визначення флегмового числа.
- •5.1.2.1. Визначають мінімальне флегмове число Rmin
- •5.1.2.2. Розраховують робоче (оптимальне) флегмове число Rопт .
- •5.1.3. Навантаження колони по рідині
- •5.1.4. Навантаження колони по парі
- •Швидкість пари і діаметр колони.
- •5.1.6. Перевірка доцільність використання обраної насадки за величиною густини зрошування
- •5.1.7. Висота шару насадки для укріплюючої і вичерпуючої частин колони.
- •5.1.8. Загальна висота насадки ректифікаційної колони.
- •5.1.9. Вибір тарілок для розприділення рідини
- •5.1.10. Гідравлічний опір колони
- •5.2. Тарілчаста колона
- •5.2.2. Необхідна кількість тарілок в колоні
- •5.2.3. Висота тарілчастої ректифікаційної колони:
- •5.2.4. Гідравлічний опір колони.
- •Повний гідравлічний опір колони розраховують за рівнянням
- •5.2.6. Виконують конструктивний розрахунок колони.
- •5.3. Приклад розрахунку сітчастої ректифікаційної колони
- •1. Матеріальний баланс і продуктивність по дистиляту та кубовому залишку.
- •2. Побудова ізобар температур кипіння і конденсації та рівноважної кривої
- •3. Визначення мінімального флегмового числа
- •4. Визначення оптимального флегмового числа
- •5. Середні масові витрати (навантаження, кг/с) по рідині для верхньої і нижньої частини колони
- •6. Визначаємо середні масові потоки пари у верхній Gв (кг/с) і нижній Gн (кг/с) частинах колони
- •7. Визначення швидкості пари і діаметра колони
- •8. Вибір типу і виконання тарілки
- •9. Визначення необхідної кількості тарілок в колоні
- •10. Визначення висоти колони:
- •11. Гідравлічний опір колони
4. Визначення оптимального флегмового числа
Робоче флегмове число повинно бути більшим за мінімальне флегмове число.
Задаємось декількома значеннями флегмового числа і за рівнянням робочої лінії укріплюючої частини колони (5) при постійній величині ХF розраховуємо відповідні значення концентрації метанолу у паровій фазі УF:
|
R |
1,2 |
1,3 |
1,4 |
1,5 |
1,6 |
1,8 |
2 |
|
уF |
0,592 |
1,587 |
0,565 |
0,553 |
0,543 |
0,523 |
0,507 |
Для кожного значення флегмового числа і відповідної концентрації метанолу у паровій фазі уF будуємо робочі лінії і графічним методом знаходимо число теоретичних тарілок "n". Послідовність дій покажемо на прикладі, коли R = 1,2 і УF = 0,592.
В координатах У – Х будуємо рівноважну (рис. 4), проводимо допоміжну діагональ, відмічаємо на діагоналі точки з координатами хD, уD (точка А) і хW, уW (точка W); проводимо вертикаль з точки на осі абсцис хF; на цій вертикалі відмічаємо точку F з ординатою уF. З’єднуємо точки D і F,
Рис.
4. Побудова робочих ліній і визначення
числа
теоретичних тарілок
а також F і W. Таким чином отримали робочі лінії: W – F – вичерпуючої частини клони і F – D – укріплюючої частини. З точки D будуємо сходинки між робочою і рівноважною лініями. Число сходинок визначає число теоретичних тарілок колони. Число теоретичних тарілок можна розрахувати також як число одиниць перенесення методом графічного інтегрування:

Аналогічним чином будуємо робочі лінії для інших значень R і уF і визначаємо відповідні значення числа теоретичних тарілок. Розраховуємо також величини nі(Rі + 1). Заносимо всі отримані величини в таблицю:
|
R |
1,2 |
1,3 |
1,4 |
1,5 |
1,6 |
1,8 |
2 |
|
n |
13 |
12,2 |
10,8 |
10,3 |
10 |
9,4 |
9 |
|
n(R+1) |
28,8 |
27,6 |
25,9 |
25,7 |
26 |
26,3 |
27 |
Будуємо графік залежності n(R+1) від R. Мінімальне значення n(R+1) визначає оптимальне флегмове число – рис. 5.

Рис. 5. Визначення оптимального флегмового числа
Оптимальне флегмове число R = 1,45.
5. Середні масові витрати (навантаження, кг/с) по рідині для верхньої і нижньої частини колони
Розраховуємо середній мольний склад рідини відповідно у верхній і нижній частинах колони:
хс. в = (хD + хF)/2 = (0,974 + 0,273)/2 = 0,62
хс. н = (хF + хW)/2 = (0,273 + 0,0085) = 0,14
хс = (0,62 + 0,14)/2 = 0,38
Середні мольні маси рідини у верхній і нижній частинах колони розраховуємо за рівняннями:
= 32·0,62 + 18(1-0,62) = 26,68
=
32·0,14 + 18(1-0,14) = 19,96
Мольна маса вихідної суміші
МF = МАхF + МВ(1 – хF) = 32·0,273 + 18(1-0,273) = 21,83
Середні масові витрати рідини у верхній і нижній частинах колони, приймаючи, що молекулярна маса дистиляту дорівнює молекулярній масі метанолу:
Lв = GDRМв/МD = 0,552·1,45·26,68/32 = 0,667 кг/с.
Lн= GDRМн/МD + GFМн/МF=0,552·1,45·19,96/32 + 1,39·19,96/21,83=1,77 кг/с.
