
- •Розділ 5. Розрахунок ректифікаційної колони.
- •5.1. Насадкова колона
- •5.1.1. Матеріальний баланс і продуктивність по дистиляту і кубовому залишку.
- •5.1.2. Визначення флегмового числа.
- •5.1.2.1. Визначають мінімальне флегмове число Rmin
- •5.1.2.2. Розраховують робоче (оптимальне) флегмове число Rопт .
- •5.1.3. Навантаження колони по рідині
- •5.1.4. Навантаження колони по парі
- •Швидкість пари і діаметр колони.
- •5.1.6. Перевірка доцільність використання обраної насадки за величиною густини зрошування
- •5.1.7. Висота шару насадки для укріплюючої і вичерпуючої частин колони.
- •5.1.8. Загальна висота насадки ректифікаційної колони.
- •5.1.9. Вибір тарілок для розприділення рідини
- •5.1.10. Гідравлічний опір колони
- •5.2. Тарілчаста колона
- •5.2.2. Необхідна кількість тарілок в колоні
- •5.2.3. Висота тарілчастої ректифікаційної колони:
- •5.2.4. Гідравлічний опір колони.
- •Повний гідравлічний опір колони розраховують за рівнянням
- •5.2.6. Виконують конструктивний розрахунок колони.
- •5.3. Приклад розрахунку сітчастої ректифікаційної колони
- •1. Матеріальний баланс і продуктивність по дистиляту та кубовому залишку.
- •2. Побудова ізобар температур кипіння і конденсації та рівноважної кривої
- •3. Визначення мінімального флегмового числа
- •4. Визначення оптимального флегмового числа
- •5. Середні масові витрати (навантаження, кг/с) по рідині для верхньої і нижньої частини колони
- •6. Визначаємо середні масові потоки пари у верхній Gв (кг/с) і нижній Gн (кг/с) частинах колони
- •7. Визначення швидкості пари і діаметра колони
- •8. Вибір типу і виконання тарілки
- •9. Визначення необхідної кількості тарілок в колоні
- •10. Визначення висоти колони:
- •11. Гідравлічний опір колони
5.2. Тарілчаста колона
Метою проектного розрахунку тарілчастої ректифікаційної колони, так само як і насадкової, для розділення бінарної суміші є визначення діаметру колони, числа контактних пристроїв (тарілок) в укріплюючій і вичерпуючій частинах колони, висоти колони, гідравлічного опору тарілки і колони вцілому при заданих складах вихідної суміші, дистиляту і кубового залишку, витраті вихідної суміші і тиску в колоні.
5.2.1. Швидкість пари і діаметр колони
5.2.1.1.Виконують розрахунки згідно розділів 5.1.1 – 5.1.4 (див. розрахунок насадкової колони).
5.2.1.2. За рівняннями (5.24) – (5.26) знаходять густини рідини ρх в, ρх н і пари ρу в, ρу н у верхній і нижній частинах колони при середніх температурах в них tв і tн
5.2.1.3. Визначають середню об’ємну витрату пари в колоні V:
V = Gп / ρп, (5.56)
де ρп – середня густина пари в колоні, кг/м3
5.2.1.4. Попередньо задаються швидкістю пари υ, віднесеної до повного перерізу колони, і визначають діаметр колони:
. (5.57)
Зауваження. З рівняння (5.57) слідує, що діаметр колони залежитьвід витрати і швидкості пари. Як показано далі, швидкість повинна бути більше ніж мінімально допустима і не перевищувати максимально допустимої величини. Після визначення швидкості, діаметр колони розраховують окремо для вичерпуючої і укріплюючої частин,заокруглюють їх значення до стандартизованих діаметрів і розраховують дійсні швидкості. Якшо швидкості пари у верхній і нижній частинах колони відрізняються незначно, приймають діаметр колони однаковим по більшій величині з наступною перевіркою мінімально і максимально допустимої величини швидкості пари.
Робоча швидкість пари (фіктивна) в ректифікаційних колонах, які працюють під атмосферним тиском, звичайно складає υ = (0,5 – 1,5) м/с.
Отримане значення діаметра колони заокруглюють до найближчого стандартного значення [4]. Розраховують дійсну швидкість пари в колоні:
υ = V / (0,785 D2). (5.58)
Підкреслимо, що попередньо вибрана швидкість пари в колоні є наближеною, і вона не може перебільшувати гранично допустимої швидкості. Остання залежить від конструктивних характеристик контактного пристрою. Для ковпачкової тарілки граничну швидкість визначають за рівнянням:
υгр =
, (5.59)
де dк – діаметр ковпачка, м; Н – відстань між тарілками за відрахуванням висоти ковпачка, м; ρх, ρу – густина рідини і пари відповідно, кг/м3.
Для сітчастої тарілки граничну швидкість розраховують за рівнянням
υгр = 0,05
. (5.60)
Робочу швидкість пари в колоні приймають на 10 – 20 % менше граничної.
Зауваження. Для розрахунку швидкості пари (газу) у випадку тарілок інших конструкцій можна скористатися методиками, приведеними в розділі 4.2 – розрахунок тарілчастого абсорбера.
5.2.1.5. Вибирають тип і виконання тарілки, приводять її технічну характеристику, розраховують швидкість пари υ0 в прорізах ковпачка або в отворах сітчастої тарілки й мінімально допустиму швидкість пари υ0 min.
Для ситчастих тарілок
υ0 = V / Sвс, (5.61)
де Sвс – вільне січення тарілки (додаток 5.1).
Для ковпачкових тарілок
υ0 = V / (fпр · n),
де fпр – площа прорізів одного ковпачка (див. Таблиця 5.1);
n – число ковпачків [4].
Таблиця 5.1
Площа прорізів одного ковпачка при висоті прорізів h
-
Діаметр
ковпачка
dк, мм
60
80
100
150
fпр·106, м2
h = 15 мм
h = 20 мм
h = 30 мм
1275
1590
2070
-
1840
2300
2990
4600
-
-
7950
Мінімально допустима швидкість пари в прорізах ковпачка υ0min розраховується згідно залежності:
υ0 min = 0,6,
(5.62)
де hпр – висота прорізу прямокутної форми в ковпачку, м.
Для сітчастих тарілок мінімальна швидкість:
υ0 min =
, (5.63)
де Fв – відносне вільне січення тарілки ( в м2/м2), тобто сумарне січення всіх отворів, віднесене до площі тарілки; h0 – висота шару рідини на тарілці, м; ζ – коефіцієнт гідравлічного опору сухої тарілки (для ситчастих тарілок ζ = 1,82; ковпачкових ζ = 5,4 – 6).
Для сітчастих і клапанних тарілок у практичних розрахунках висоти шару рідини можна користуватись рівнянням [7]:
h0
= 0,787q0,2, (5.64)
де показник степені m = 0,05 – 4,6 hпер; у наведеній залежності µх – у мПа٠с; σх, σв – поверхневий натяг абсорбенту і води відповідно в мН/м. hпер – висота переливної перегородки, м (приймається в межах 30 – 50 мм); q – лінійна густина зрошування, м3/(м٠с), яка дорівнює q = Q/Lз; Q – об’ємні витрати рідини, м3/с; Lз – периметр зливу (ширина переливної перегородки),м; w – швидкість пари, віднесена до робочої площі тарілки, м/с.
В залежності від діаметра апарату висоту шару рідини (висоту переливного порогу) для ситчастих тарілок приймають в межах 20 – 50 мм.
Для ковпачкових тарілок висоту зливного порогу вибирають такою, щоби забезпечити занурення прорізів. Максимальне занурення прорізів складає 30 мм.
Порівнюють значення υ0 і υ0 min. Якщо υ0< υ0 min, зменшують висоту прорізу hпр або значення Sвс, або збільшують швидкість пари в колоні υ, зменшив діаметр до найближчого значення за стандартом.
Приводять повну технічну характеристику тарілки (додаток 5.1).