- •Розділ 5. Розрахунок ректифікаційної колони.
- •5.1. Насадкова колона
- •5.1.1. Матеріальний баланс і продуктивність по дистиляту і кубовому залишку.
- •5.1.2. Визначення флегмового числа.
- •5.1.2.1. Визначають мінімальне флегмове число Rmin
- •5.1.2.2. Розраховують робоче (оптимальне) флегмове число Rопт .
- •5.1.3. Навантаження колони по рідині
- •5.1.4. Навантаження колони по парі
- •Швидкість пари і діаметр колони.
- •5.1.6. Перевірка доцільність використання обраної насадки за величиною густини зрошування
- •5.1.7. Висота шару насадки для укріплюючої і вичерпуючої частин колони.
- •5.1.8. Загальна висота насадки ректифікаційної колони.
- •5.1.9. Вибір тарілок для розприділення рідини
- •5.1.10. Гідравлічний опір колони
- •5.2. Тарілчаста колона
- •5.2.2. Необхідна кількість тарілок в колоні
- •5.2.3. Висота тарілчастої ректифікаційної колони:
- •5.2.4. Гідравлічний опір колони.
- •Повний гідравлічний опір колони розраховують за рівнянням
- •5.2.6. Виконують конструктивний розрахунок колони.
- •5.3. Приклад розрахунку сітчастої ректифікаційної колони
- •1. Матеріальний баланс і продуктивність по дистиляту та кубовому залишку.
- •2. Побудова ізобар температур кипіння і конденсації та рівноважної кривої
- •3. Визначення мінімального флегмового числа
- •4. Визначення оптимального флегмового числа
- •5. Середні масові витрати (навантаження, кг/с) по рідині для верхньої і нижньої частини колони
- •6. Визначаємо середні масові потоки пари у верхній Gв (кг/с) і нижній Gн (кг/с) частинах колони
- •7. Визначення швидкості пари і діаметра колони
- •8. Вибір типу і виконання тарілки
- •9. Визначення необхідної кількості тарілок в колоні
- •10. Визначення висоти колони:
- •11. Гідравлічний опір колони
5.1.3. Навантаження колони по рідині
Середні масові витрати (навантаження, кг/с) по рідині для верхньої і нижньої частини колони визначають за співвідношеннями:
Lв = GDRМв/МD; (5.9)
Lн = GDRМн/МD + GFМн/МF, (5.10)
де МD і МF – мольні маси дистиляту і вихідної суміші; Мв і Мн – середні мольні маси рідини у верхній і нижній частинах колони.
Мольну масу дистиляту при достатньо високій його чистоті можна приймати мольній масі низько киплячого компоненту. Середні мольні маси рідини у верхній і нижній частинах колони розраховують за рівняннями:
(5.11)
(5.12)
де хс. в і хс. н – середній мольний склад рідини відповідно у верхній і нижній частинах колони:
хс. в = (хD + хF)/2; (5.13)
хс. н = (хF + хW)/2. (5.14)
Мольна маса вихідної суміші
МF = МАхF + МВ(1 – хF). (5.15)
5.1.4. Навантаження колони по парі
Визначають середні масові потоки пари у верхній Gв (кг/с) і нижній Gн (кг/с) частинах колони, а також середню витрату пари Gп (кг/с) в колоні:
Gв = GD(R + 1)
; (5.16)
Gн = GD(R + 1)
/МD, (5.17)
де
і
- середні мольні маси парів у верхній і
нижній частинах колони:
=
МАус. в + МВ(1 - ус.
в); (5.18)
=
МАус. н + МВ(1 – ус.
н); (5.19)
ус. в = (уD + уF)/2; (5.20)
ус. н = (уF + уW)/2. (5.21)
Gп = (Gв + Gн)/2 (5.22)
-
Швидкість пари і діаметр колони.
Для ректифікаційних колон, які працюють у плівковому режимі при атмосферному тиску, робочу швидкість приймають на 20 – 30 % менше швидкості захлинання.
Граничну фіктивну швидкість пари υп, при якій відбувається захлинання насадкових колон, визначають за рівнянням [4]:
, (5.23)
де а – питома поверхня насадки, м2/м3; ε – питомий вільний об’єм насадки, м3/м3; ρх, ρу – середні густини рідини і пари, кг/м3.
Враховуючи, що відношення L/G і фізичні властивості фаз у верхній і нижній частинах колони різні, визначають швидкості захлинання для кожної частини окремо.
Знаходять густини рідини ρх в, ρх н і пари ρу в, ρу н у верхній і нижній частинах колони при середніх температурах в них tв і tн. Середні температури парів визначають по діаграмі t – х, у (рис. 5.2) по середнім складам фаз.
ρу
в =
ρу н =
. (5.24)
Густина фізичних сумішей рідин й газів підпорядковується закону адитивності:
ρсум = ρ1х1 + ρ2х2 + ·····+ ρмхм (5.25)
де х1, х2, ....., хм– масові, або об’ємні частки компонентів суміші.
Зміну питомої густини рідини від температури можна визначити за рівнянням:
ρt = ρ20 - βt(t – 200С), (5.26)
де ρ20 – питома густина при температурі 200С; βt – температурна поправка на 10С.
Для багатьох чистих рідин і розчинів можна взяти значення βt з додатку 5.6.
В’язкість рідких сумішей знаходять за рівнянням:
; (5.27)
де µх А і µх В – в’язкості рідких низько киплячого і високо киплячого компонентів при температурі суміші, мПа·с.
Визначив складові рівняння (5.23), розраховують граничну швидкість пари у верхній і нижній частинах колони, зменшують її на 20 – 30 % і розраховують діаметри обох частин колони за рівнянням:
D =
. (5.28)
Якщо діаметри верхньої і нижньої частини колони відрізняються незначно, раціонально прийняти діаметр колони однаковим для обох частин по більшому із визначених. Остаточно приймають найближчий діаметр обичайки зі стандартного ряду [4] і розраховують дійсні робочі швидкості в колоні υв і υн.
