
- •Розділ 5. Розрахунок ректифікаційної колони.
- •5.1. Насадкова колона
- •5.1.1. Матеріальний баланс і продуктивність по дистиляту і кубовому залишку.
- •5.1.2. Визначення флегмового числа.
- •5.1.2.1. Визначають мінімальне флегмове число Rmin
- •5.1.2.2. Розраховують робоче (оптимальне) флегмове число Rопт .
- •5.1.3. Навантаження колони по рідині
- •5.1.4. Навантаження колони по парі
- •Швидкість пари і діаметр колони.
- •5.1.6. Перевірка доцільність використання обраної насадки за величиною густини зрошування
- •5.1.7. Висота шару насадки для укріплюючої і вичерпуючої частин колони.
- •5.1.8. Загальна висота насадки ректифікаційної колони.
- •5.1.9. Вибір тарілок для розприділення рідини
- •5.1.10. Гідравлічний опір колони
- •5.2. Тарілчаста колона
- •5.2.2. Необхідна кількість тарілок в колоні
- •5.2.3. Висота тарілчастої ректифікаційної колони:
- •5.2.4. Гідравлічний опір колони.
- •Повний гідравлічний опір колони розраховують за рівнянням
- •5.2.6. Виконують конструктивний розрахунок колони.
- •5.3. Приклад розрахунку сітчастої ректифікаційної колони
- •1. Матеріальний баланс і продуктивність по дистиляту та кубовому залишку.
- •2. Побудова ізобар температур кипіння і конденсації та рівноважної кривої
- •3. Визначення мінімального флегмового числа
- •4. Визначення оптимального флегмового числа
- •5. Середні масові витрати (навантаження, кг/с) по рідині для верхньої і нижньої частини колони
- •6. Визначаємо середні масові потоки пари у верхній Gв (кг/с) і нижній Gн (кг/с) частинах колони
- •7. Визначення швидкості пари і діаметра колони
- •8. Вибір типу і виконання тарілки
- •9. Визначення необхідної кількості тарілок в колоні
- •10. Визначення висоти колони:
- •11. Гідравлічний опір колони
6. Визначаємо середні масові потоки пари у верхній Gв (кг/с) і нижній Gн (кг/с) частинах колони
Середні мольні концентрації парів у верхній і нижній частинах колонита їх температури (по t – х – у діаграмі)
ус. в = (уD + уF)/2 = (0,974 + 0,559)/2 = 0,776;
ус. н = (уF + уW)/2 = (0,559 + 0,0085)/2 = 0,284
де уF
=
=
0,559.
tс.в. = 73,30С; tс.н. = 91,80С.
Середні мольні маси парів у верхній і нижній частинах колони:
=
МАус. в + МВ(1 - ус.
в) = 32·0,776 + 18(1-0,776) = 28,86 кг/кмоль;
=
МАус. н + МВ(1 – ус.
н) = 32·0,284 + 18(1 – 0,284) = 21,97 кг/кмоль.
Середні масові потоки пари:
Gв = GD(R + 1)
= 0,552(1,45 +1)·28,86/32 = 1,22 кг/с.
Gн = GD(R + 1)
/МD
= 0,552(1,45 + 1)21,97/32 = 0,93 кг/с.
7. Визначення швидкості пари і діаметра колони
Попередньо находимо густини рідини ρх в, ρх н і пари ρу в, ρу н у верхній і нижній частинах колони при середніх температурах в них tв і tн. Середні температури парів визначаємо по діаграмі t – х, у (рис. 2) по середнім складам фаз: tв = 73,270С; tн = 920С.
ρу в =
ρу н =
ρув =
= 1,016 кг/м3;
ρун =
= 0,73 кг/м3.
Об’ємна витрата пари у верхній і нижній частинах колони:
Vв = Gв/ρув = 1,22/1,016 = 1,2 м3/с;
Vн = Gн/ρун = 0,93/0,73 = 1,27 м3/с.
Температури вихідної суміші tF = 790С; дистиляту tD = 650С; кубового залишку tW =98,70С
Густини компонентів за цих температур, кг/м3
|
650С |
790С |
98,70С |
метанол |
760 |
736 |
716 |
вода |
980,5 |
972 |
960 |
Густина рідини:
=
909,1
кг/м3;
=
=769,2
кг/м3;
=
=1000
кг/м3.
Середня густина рідини у верхній і нижній частинах колони:
ρхв = (ρхF + ρхD)/2 = (909,1 + 769,2)/2 = 837,6 кг/м3;
ρхн = (ρхW + ρхF)/2 = (1000 + 909,1)/2 = 954,5 кг/м3.
Середня густина рідини в колоні:
ρх = (837,6 + 954,5)/2 = 896 кг/м3.
За рівнянням (5.60) гранична швидкість пари для сітчастої тарілки:
У верхній частині колони -
υгрв =
0,05
.=
0,05(837,6/1,016)0,5 = 1,4 м/с.
Приймаємо робочу швидкість на 10% менше:
υв = 1,29 м/с.
У нижній частині колони –
υгрн =
0,05
= 0,05(954,5/0,73)0,5 – 1,8 м/с.
Приймаємо робочу швидкість на 10% менше:
υн = 1,62 м/с.
Визначаємо діаметр колони з рівняння об’ємних витрат:
Верхньої частини:
D =
=
1,09 м.
Нижньої частини:
D =
=
0,999 м.
Приймаємо стандартний діаметр обох частин D = 1 м.
8. Вибір типу і виконання тарілки
З додатку 5.1 вибираємо сітчасту тарілку ТС з характеристиками:
діаметр отворів dо = 3 мм; робоче січення F = 0,713 м2; крок між отворами t = 10 мм; відносне вільне січення тарілки Fв = 8%; січення переливу Fпер= 0,036м2 ; периметр зливу Lз= 0,8 м.
Визначаємо швидкість пари в отворах тарілки:
У верхній частині:
υ0в = Vв / Sвс = 1,2/0,057 = 21,5 м/с.
У нижній частині:
υ0н = Vн / Sвс = 1,27/0,057 = 22,3 м/с.
де Sвс – вільне січення тарілки; Sвс = F·Fв = 0,713·0,08 = 0,057 м2.
Розраховуємо висоту шару рідини на тарілці за рівнянням (5.64):
h0
= 0,787q0,2,
де показник степені m = 0,05 – 4,6 hпер; у наведеній залежності µх – у мПа٠с; σх, σв – поверхневий натяг рідини і води відповідно в мН/м. hпер – висота переливної перегородки, м (приймається в межах 30 – 50 мм); q – лінійна густина зрошування, м3/(м٠с), яка дорівнює q = Q/Lз; Q – об’ємні витрати рідини, м3/с; Lз – периметр зливу (ширина переливної перегородки),м; w – швидкість пари, віднесена до робочої площі тарілки, м/с.
Приймемо висоту переливної перегородки hпер = 40 мм.
Висоту шару рідини розраховуємо для верхньої і нижньої частин колони.
Необхідні данні й проміжні розрахунки:
Середня густина суміші ρхв = 837,6 кг/м3; ρхн = 954,5 кг/м3.
Об’ємна витрата рідини у верхній і нижній частинах колони:
Qв = Lв/ρхв = 0,667/837,6 = 8·10-4м3/с.
Qн = Lн/ρхн = 1,77/954,5 = 1,9·10-3 м3/с.
Лінійна густина зрошування:
qв = 8·10-4/0,8 = 1·10-3 м3/(м·с).
qн = 1,9·10-3/0,8 = 2,4·10-3 м3/(м·с).
Швидкість пари, віднесена до робочої площі тарілки:
wв = Vв/F = 1,2/0,713 = 1,68 м/с.
wн = Vн/F = 1,27/0,713 = 1,78 м/с.
Величина "m": m = = 0,05 – 4,6·0,04 = -0,134.
Для визначення в’язкості рідини знайдемо за t – х –у діаграмою середню температуру у верхній частині колони при середній мольній концентрації пари усв= 0,776 кмоль/(кмоль суміші) --- tв = 730С; аналогічно для нижньої частини при усн = 0,284------tн = 91,80С.
При температурі 730С в’язкість спирту [3, рис. V] µсп = 0,3 мПа·с; води
µв = 0,39 мПа·с. Аналогічно при 91,80С : µсп = 0,24 мПа·с; µв = 0,27 мПа·с.
Поверхневий натяг спирту і води при 730С [3]: σсп = 18,2·10-3 Н/м;
σв = 63,8·10-3 Н/м. При температурі 91,80С σсп = 16,48·10-3 Н/м; σв=60,4·10-3 Н/м
В’язкість рідкої суміші у верхній частині із залежності [3]:
µcв
=
= 0,30,62
·0,39(1-0,62)
= 0,33 мПа·с.
В’язкість у нижній частині:
= 0,240,14·0,27(1-0,14)
= 0,265 мПа·с.
Висота шару рідини на тарілці у верхній частині колони:
h0В = 0,787·(10-3)0,2·0,040,56·1,68-0,134[1-0,31ехр(-0,11·0,33)]·(18,2/63,8)0,09.
h0В = 0,019 м.
Висота шару рідини на тарілці у нижній частині:
h0Н = 0,787·(2,4·10-3)0,2·0,040,56·1,78-0,134[1-0,31ехр(-0,11·0,265)]·(16,48/60,4)0,09
h0Н = 0,022 м.
Мінімальна швидкість пари в отворах тарілки за рівнянням (5.63):
- у верхній частині колони
υ0В min =
=
=
0,49 м/с
-
аналогічно у нижній частині
-
υ0Н = 0,67 м/с.
де ξ = 1,82 – коефіцієнт гідравлічного опору сухої тарілки.
Таким чином, швидкість пари в отворах тарілки більше мінімальної.