
- •2.1. Тепловий розрахунок
- •Якщо теплообмін відбувається без зміни агрегатного стану теплоносіїв, то
- •2.2. Конструктивний розрахунок
- •2.2.1. Кожухотрубні теплообмінники
- •2.2.2. Пластинчаті теплообмінники
- •2.2.3. Спіральні теплообмінники [9]
- •2.2.4. Теплообмінники типу „труба в трубі”
- •2.3. Гідравлічний розрахунок теплообмінників
- •2.3.1. Кожухотрубні теплообмінники
- •Пластинчаті теплообмінники
- •Тепловий розрахунок
- •Теплове навантаження теплообмінника
- •Орієнтовний вибір теплообмінника.
- •Перевірочний розрахунок
- •Конструктивний розрахунок
- •2.1. Розрахунок товщини обичайки
- •2.3. Розрахунок штуцерів
- •2.4. Опори апарату.
- •3.2. Коефіцієнт тертя – визначаємо по залежності (2.49):
- •2.4.2. Розрахунок теплообмінника „труба в трубі”.
- •Тепловий розрахунок
- •1.1.Температурний режим апарату
- •1.2. Теплове навантаження теплообмінника
- •1.3. Розрахунок необхідної поверхні теплообміну
- •Гідравлічний розрахунок і підбір насосу
- •Конструктивний розрахунок
- •2.4.3. Розрахунок пластинчастого підігрівача
- •1. Тепловий розрахунок
- •1.3. Визначення середнього температурного напору:
- •1.4. Розрахунок орієнтовної поверхні теплообміну і попередній вибір стандартизованого теплообмінника.
- •1.5. Перевірочний розрахунок
- •2. Конструктивний розрахунок
1.3. Визначення середнього температурного напору:
Температурна схема:
132,9 - 132,9
60
- 100
Δtб=72,9 Δtм = 32,9
Враховуючи, що Δtб / Δtм = 72,9 / 32,9 = 2,2 > 2, визначаємо середню різницю температур як середньо логарифмічну по залежності (2.8):
Δtср = (Δtб – Δtм) / [ln
(Δtб / Δtм)] =
1.4. Розрахунок орієнтовної поверхні теплообміну і попередній вибір стандартизованого теплообмінника.
Згідно табл. 2.1 приймаємо орієнтовне значення коефіцієнта теплопередачі Кор = 1000 Вт /(м2٠К). Тоді орієнтовне значення необхідної площі поверхні теплопередачі по залежності (2.12):
Fор = Q / (Кор·Δtср) = 428 889 / (1000٠ 50,3) = 8,52 м2.
У відповідності з ГОСТ 15518 – 83 приймаємо пластинчатий теплообмінник розбірний з поверхнею теплообміну10 м2.
Характеристика теплообмінника (Таблиці 2.10 і 2.11 додатку 2.1):
Типорозмір пластини, м2 0,3
Розміри пластини, м:
довжина 1,37
ширина 0,3
товщина 0,001
Число пластин, шт. 36
Еквівалентний діаметр каналу, м 0,008
Площа січення каналу, м2 0,0011
Приведена довжина каналу, м 1,12
Діаметр штуцерів під’єднання, м 0,065
1.5. Перевірочний розрахунок
Швидкість розчину NаОН й число Rе2 у 18 каналах:
w2 =
=
м/с
Rе2 = w2 dеρ2 /µ2 =0,13٠0,008 ٠1077 / 0,6٠10-3 = 1867.
Критерій Прандтля Рr2 = 0,6٠10-3٠3860/0,7 = 3,31.
Коефіцієнт тепловіддачі розрахуємо з рівняння (2.34), приймаючи (Рr / Рrст)0,25 = 1:
α2 =
С Rеn Рr0,45 (Рr/ Рrст)0,25
α2 =
= 3576,5 Вт/(м2٠К).
Для визначення коефіцієнта тепловіддачі від пари по залежності (2.36) приймемо, що Δt > 10 град. Тоді в каналах з приведеною довжиною Lпр = 1,12 м отримаємо:
Rе1 = G1Lпр / (µ1F) = 0.198٠1,12 /(0,147*10-3٠10) = 150,85;
Рr1 =
= 3860٠0,147*10-3 / 0,686 =
0,827;
= 322٠150,850,7٠0,8270,4
= 9996,3;
α1 = Nu1٠λ1 / Lпр = 9996٠0,686 / 1,12 = 6122,7 Вт /(м2٠К).
Термічний опір забруднень (табл.. 2.2): зі сторони пари rз1 = 1 / 5800 м2٠К/Вт; з боку розчину rз2 = 1/2500 м2٠К/Вт.
Приймемо, що пластини виконані з нержавіючої сталі Х18Н10Т; коефіцієнт теплопровідності сталі λ = 15,9 Вт / (м٠К).
Сума термічних опорів стінки пластини і забруднень:
∑r = 1٠10-3/15,9 + 1/5800 +1/2500 = 0,635٠10-3 м2٠К/Вт.
Коефіцієнт теплопередачі
К =
= 927,64 Вт/(м2٠К).
Перевіримо коректність прийнятого припущення відносно Δt по формулі:
Δt = Δtср К/α2 = 50,3٠927,64/3576,5 = 13,046 0С.
Бачимо, що Δt > 100С, тобто використання залежності (2.36) правомірне.
Необхідна площа поверхні теплопередачі:
F = Q/(К٠Δtср) = 428889/(927,64٠50,3) = 9,2 м2.
Обраний стандартизований теплообмінник підходить із запасом Δ = (10-9,2)100/9,2 = 8,7 %. Запас поверхні теплообміну повинен бути 15 – 20%. Таким чином, треба підібрати інший стандартизований теплообмінник, наприклад (табл. 2.10 додатку 2.1) з поверхнею теплообміну 12,5 м2 і числом пластин 44, і провести знов перевірочний розрахунок.
Але можна використати інший варіант.
Звернемо увагу на опори тепловіддачі: від пари при її конденсації – 1/6122,7; від стінки до розчину – 1/3576,5. Тобто термічний опір тепловіддачі до розчину майже вдвічі більше. Якщо його зменшити, необхідна площа поверхні теплообміну також зменшиться. Як повпливати на коефіцієнт тепловіддачі α2, а саме - збільшити його?
Перевірочний розрахунок обраного пластинчатого теплообмінника був проведений для схеми компоновки пластин Сх.: 18/18. Це означає, що гріюча пара подається в один пакет з кількістю каналів 18, і в один пакет з такою самою кількістю каналів подається розчин. Пакет по суті аналогічний одному ходу по трубах у багатоходових кожухотрубних теплообмінниках. Якщо прийняти схему компоновки пластин, наприклад, Сх.: 18/(9 + 9), тобто розчин буде рухатися по двох ходах, швидкість розчину зросте, що призведе до збільшення коефіцієнта тепловіддачі α2, відповідно до збільшення коефіцієнта тепловіддачі і зменшення необхідної поверхні теплообміну. Слід відмітити, що із збільшенням ходів (пакетів) зростає також і гідравлічний опір, тому остаточний вибір теплообмінника потребує техніко-економічного розрахунку.
Приймемо умовно, що обраний теплообмінник задовольняє промисловим вимогам (з точки зору запасу поверхні теплообміну).