2. Виявлення інформаційних потреб

Інформаційна потреба  це потреба в комплексі відомостей, необхідних користувачу (підприємству, організації, їх підрозділам, професійній групі чи індивідуальному працівнику) для досягнення в даний час найефективніших (в крайній термін на високому рівні, з найменшими витратами) результатів діяльності, отримуючи конкретно виражене в формі інформаційного запиту. ІП поділяється на індивідуальну (потреба в інформації окремого фахівця, який вирішує конкретні наукові й виробничі задачі) та групову (необхідну і достатню для виконання колективної задачі, суму індивідуальних ІП). Перш ніж приступити до виявлення ІП, слід отримати чітку уяву про категорії обслуговування фахівців, знати, які професіональні групи необхідно буде забезпечити інформацією, тобто знати користувачів інформації по потрібному положенню, роду виконуючої роботи, професійної належності.

Під терміном «користувач інформації» розуміють фахівця або групу фахівців, які об’єднані загальними професійними підприємницькими інтересами та в процесі роботи мати потребу в отриманні певних наукових або технічних відомостей. Класифікація користувачів починається з вивчення структури підприємства (організації), елементів з яких вона складається (відділи, цехи, служби, лабораторії), професіонального складу. Категорії користувачів бувають різні: керуючий склад, дослідники, конструктори, технологи, раціоналізатори.

Дослідження ІП  це процес постійний, оскільки потреби спеціалістів в інформації змінюються, уточнюються та доповнюються. З удосконаленням системи НІД ускладнюється й ІП. Оскільки ефективне ІЗ здійснюється на основі глибоких знань ІП, вивчення, узагальнення та типізація їх є головним завданням НІД. Для виявлення ІП здійснюють вивчення: запитів спеціалістів, які вступають в органи НТІ; тематики інформаційних інтересів спеціалістів та їх думки про види інформації та терміни зарахування на місця. Для виявлення ІП здійснюють наступні заходи: анкетування, особисте опитування, ведення щоденників, аналіз існуючих даних, синтез ситуації (виявлення та формування об’єктивних уявлень про ІП) та комбінування цих методів. Головне у вивченні ІП  це пошук змісту необхідної інформації, рекомендацій про її джерела (по можливості), потреб спеціаліста про термін отримання і видів оформлення інформаційних матеріалів.

Запит  це заявка на отримання інформації, в якій конкретно виражені ІП фахівця.

При задоволенні запиту використовують три ІЗ:

• Поточні, що являють собою передавання фахівцю інформації, необхідної для того, щоб бути ознайомленим з останніми досягненнями науки та техніки;

• Вибіркові  інформування за постійно діючим запитом, необхідне користувачу, для найефективнішого виконання конкретних наукових та виробничих завдань;

• Ретроспективні, які висвітлюють питання, які цікавлять користувача, як правило, таке інформування використовують при роботі над новою проблемою.

ІП є важливим феноменом в людському суспільстві – це потреба в інформації. Однак аналіз цього явища лише в рамках статистичної теорії інформації, зводить її лише до необхідного для суб’єкта повідомлення, що містить відомості про результати відображення умов діяльності. Важливою причиною виникнення ІП вважають ситуацію вибору, в якій інформація усуває невизначеність і вирішує проблемну ситуацію, що виникла. Загальна (динамічна) теорія інформації дозволяє отримати повнішу картину, виявляються і інші причини появи ІП:

• Здійснення вибору;

• Потреба в розвитку, самореалізації, що неможливо без притоку нової інформації;

• Забезпечення сприятливого сприйняття індивіда іншими членами суспільства (проблема соціалізації) для чого необхідний певний інформаційний рівень індивіда, що відповідає очікуванню інших людей, що належить тій чи іншій соціальній групі.

Це пов’язано з тим, що інформація є засобом впливу, а не просто усунення невизначеності.

Задоволення ІП відбувається за допомогою використання інформаційних ресурсів (ІР), які ділять на три групи:

1. Сама інформація.

2. Технічні засоби роботи з інформації.

3. Людська складова ІД.

Кожен з цих компонентів в свою чергу утворює тріаду складових.

Якщо до операції F інформація I відсутня в R, а після її виконання вона належить R, то F називається інформуванням R.

Якщо дія системи R при реалізації операції Т (а точніше, I – основний об’єкт діяльності), то T – опрацювання інформації.

Якщо в діяльності системи R є інформація I, виконується за допомогою функції, то операція Q, яка виконується з I, називається використанням.

Відмітимо, що всі розглянуті ІП і операції з інформацією, стосуються не лише особистості, але і ІП і операцій окремих суспільних груп і всього суспільства в цілому. Основою для цього слугує те, що визначення соціальних груп і все суспільство володіє такими характеристиками, які дозволяють вважати їх певним видом особистості, яка реалізує не біологічно, а соціально.