Р ис. 10. Крива обмолочування сільськогосподарської культури

в) визначити середню арифметичну величину швидкості обмолочування , середнєквадратичне відхилення , коефіцієнт варіації V.

Середню арифметичну величину швидкості обмолочування , обчислюємо за формулою

Середнє квадратичне відхилення  визначають за формулою

Для визначення коефіцієнта варіації V (%) застосовують формулу

.

г) визначити енергетичні показники обмолочування для кожного ступеня приладу (швидкість _{ОБМ і}).

Робота на обмолот однієї зернини (Дж)

,

де m_Зі – маса однієї зернини на ­і-му ступені обмолоту, г;

_{ОБМ і} – швидкість обмолочування на ­і-му ступені, м/с.

Робота на обмолот однієї зернини

на 2-му ступені (швидкості)

на 3-му ступені (швидкості)

на 4-му ступені (швидкості)

на 5-му ступені (швидкості)

на 6-му ступені (швидкості)

на 7-му ступені (швидкості)

на 8-му ступені (швидкості)

на 9-му ступені (швидкості)

д) побудувати графічну залежність роботи на обмолот зернини від швидкості обмолочування А_Зі = f(_ОБМ.і).

Р ис. 11. Графічна залежність роботи на обмолот зернини від швидкості обмолочування

А_Зі = f(_ОБМ.і)

е) визначити роботу на обмолот колоса.

Робота на обмолот колоса

,

де – маса зерен у колосі, г;

– середня швидкість обмолоту, м/с.

.

Отже, робота дорівнює

Відповідь: Визначені відносні показники обмолочування для кожного ступеня приладу та побудована крива обмолочування сільськогосподарської культури. Середня арифметична величина швидкості обмолочування при  = ± 2,83 м/с, V = 32,05 %. Визначені енергетичні показники обмолочування для кожного ступеня приладу та побудована графічна залежність роботи на обмолот зернини від швидкості обмолочування. Робота на обмолот колоса складає 0,022 Дж.

3. При проведенні досліду на лабораторній установці по визначенню аеродинамічних властивостей компонентів зернової суміші одержано такі дані:

Номер класу	1	2	3	4	5	6	7	8
Показник напороміру hДі, Па	30	60	90	120	150	180	210	240

Цим показникам відповідала маса відокремленої фракції m₁; m₂; m₃; m₄; m₅; m₆; m₇; m₈. Дослід проводився з насінням соняшнику розмірами: довжиною а_С, шириною в_С, товщиною с_С.

Необхідно:

а) визначити критичну швидкість _{KР і} повітряного потоку, яка відповідає показникам напороміру h_Ді;

б) визначити коефіцієнт парусності К_{П і}, 1/м;

в) визначити коефіцієнт опору повітря К_і ;

г) визначити середню арифметичну величину критичної швидкості , середньоквадратичне відхилення , коефіцієнт варіації V;

д) побудувати варіаційну криву розподілу насіння в координатах: критична швидкість _KР (м/с) – частота повторення ознаки Р (%).

Дано: а_С = 12 мм; в_С = 5 мм; с_С = 3 мм;

m₁ = 0 г; m₂ = 2 г; m₃ = 9 г; m₄ = 18 г; m₅ = 22 г; m₆ = 38 г; m₇ = 11 г; m₈ = 0 г.

РОЗВЯЗОК:

а) визначити критичну швидкість _KРі повітряного потоку, яка відповідає показникам напороміру h_ді.

Критична швидкість повітряного потоку і-го класу _{КР і} (м/с)

,

де h_Ді – динамічний напір, Па;

_П – густина повітря, _П = 1,2 кг/м³.

Для кожного показника напороміру визначимо критичну швидкість повітряного потоку для кожного класу.

Показник напороміру hДі, Па

30

60

90

120

150

180

210

240

Для першого класу

.

Для другого класу

.

Для третього класу

.

Для четвертого класу

.

Для п’ятого класу

.

Для шостого класу

.

Для сьомого класу

.

Для восьмого класу

.

Частоту повторення ознаки визначимо за формулою

,

де m_i – маса відокремленої фракції, г;

Для першого класу .

Для другого класу .

Для третього класу .

Для четвертого класу .

Для п’ятого класу .

Для шостого класу .

Для сьомого класу .

Для восьмого класу .

б) визначити коефіцієнт парусності К_{П і}, 1/м.

Коефіцієнт парусності К_Пі (1/м)

,

де g – прискорення вільного падіння, g = 9,81 м/с.

Для першого класу .

Для другого класу .

Для третього класу .

Для четвертого класу .

Для п’ятого класу .

Для шостого класу .

Для сьомого класу .

Для восьмого класу .

в) визначити коефіцієнт опору повітря К_і.

Коефіцієнт опору повітря К_і

,

де m_H – маса насінини, г;

F – площа міделевого перерізу, мм².

Маса насінини (г)

,

де _Н­ – густина насінини, для соняшника _Н­ = 1…1,5 г/см³.

.

Для нашого випадку Тут довжина а = 12 мм, ширина в = 5 мм, товщина с = 3 мм.

Тоді маса

Площа F = l² = 5,646 ² = 31,88 мм².

Коефіцієнт опору повітря

для першого класу

для другого класу

для третього класу

для четвертого класу

для п’ятого класу

для шостого класу

для сьомого класу

для восьмого класу

г) визначити середню арифметичну величину критичної швидкості , середньоквадратичне відхилення , коефіцієнт варіації V.

Середньоарифметична величина швидкості повітряного потоку

,

де m_i – маса відокремленої фракції і-го класу, г.

Для нашого випадку

Середньоквадратичне відхилення 

де .

Для першого класу а­₁ = 7,07 – 15,97 = – 8,9 м/с;

Для другого класу а­₂ = 10 – 15,97 = – 5,97 м/с;

Для третього класу а­₃ = 12,274 – 15,97 = – 3,696 м/с;

Для четвертого класу а­₄ = 14,142 – 15,97 = – 1,83 м/с;

Для п’ятого класу а­₅ = 15,811 – 15,97 = – 0,16 м/с;

Для шостого класу а­₆ = 17,3205 – 15,97 = 1,35 м/с;

Для сьомого класу а­₇ = 18,708 – 15,97 = 2,74 м/с;

Для восьмого класу а­₈ = 20 – 15,97 = 4,03 м/с;

Для нашого випадку

Коефіцієнт варіації V (%)

Таблиця. Результати розрахунку

Номер класу	1	2	3	4	5	6	7	8
Показник напороміру hq, Па	30	60	90	120	150	180	210	240
Маса відокремленої фракції
mi, г	0	2	9	18	22	38	11	0
Pi, %	0	2	9	18	22	38	11	0
Критична швидкість насіння КР і, м/с	7,07	10,0	12,27	14,14	15,81	17,32	18,71	20,0
Кр і  mi	0	20,0	110,47	254,56	347,84	658,18	205,88	0
Середньоарифметична величина , м/с	15, 97 м/с
, м/с	-8,9	-5,97	-3,696	-1,83	-0,16	1,35	2,74	4,03
	0	71,28	122,94	60,15	0,56	69,31	82,46	0
Середньоквадратичне відхилення , м/с	± 2,02 м/с
Коефіцієнт варіації V, %	12,6 %
Коефіцієнт парусності КПі, 1/м	0,196	0,098	0,065	0,049	0,039	0,033	0,028	0,024
Коефіцієнт опору повітря Кі	0,92	0,46	0,31	0,23	0,18	0,15	0,13	0,12

д) побудувати варіаційну криву розподілу насіння в координатах: критична швидкість _KР (м/с) – частота повторення ознаки Р (%).

Рис. 12. Варіаційна крива розподілу насіння за критичною швидкістю

Відповідь: Визначена критична швидкість повітряного потоку, коефіцієнт парусності і опору повітря для восьми класів досліджень. Середньоарифметична величина при  = ± 2,02 м/с, V = 12,6 %. Побудована варіаційна крива розподілу насіння від критичної швидкості.

4. Після проведення досліду на решітному класифікаторі одержано такі результати:

Номер класу	1	2	3	4	5	6	7
Середня товщина насіння у класі Хі, мм	1,6	1,95	2,4	2,95	3,4	3,8	4,25

Частота повторення товщини насіння в кожному класі відповідно складає: n₁; n₂; n₃; n₄; n₅; n₆; n₇.

Необхідно:

а) визначити середню арифметичну величину , середнє квадратичне відхилення , коефіцієнт варіації V;

б) побудувати варіаційну криву розподілу насіння в координатах: товщина насіння у класі Х (мм) – частота повторення ознаки Р (%).

Дано: n₁ = 0 шт.; n₂ = 17 шт.; n₃ = 87 шт.; n₄ = 246 шт.; n₅ = 95 шт.; n₆ = 55 шт.; n₇ = 0 шт.

РОЗВЯЗОК:

а) визначити середню арифметичну величину , середнє квадратичне відхилення , коефіцієнт варіації V.

Середню арифметичну величину , обчислюємо за формулою

Середнє квадратичне відхилення  визначають за формулою

Для визначення коефіцієнта варіації V (%) застосовують формулу

.

.

б) побудувати варіаційну криву розподілу насіння в координатах: товщина насіння у класі Х (мм) – частота повторення ознаки Р (%).

Частоту повторення ознаки визначимо за формулою

де n_i – частота повторення товщини насіння в кожному класі, шт.;

Для 1 класу . Для 2 класу .

Для 3 класу . Для 4 класу .

Для 5 класу . Для 6 класу .

Для 7 класу .

Рис. 13. Варіаційна крива розподілу насіння в координатах: товщина насіння у класі Х_і (мм) – частота повторення ознаки Р (%)

Відповідь: Середня товщина насіння складає 3 мм при  = ± 0,45 мм, V = 15 %. Побудована варіаційна крива розподілу насіння по класах.

5. При дослідженні довжини коренеплодів цукрового буряка виявлено такі результати:

Номер класу	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Середній розмір класу lСЕР. і, мм	75	100	125	150	175	200	225	250	275	300

В кожному класі була така кількість коренеплодів: n₁; n₂; n₃; n₄; n₅; n₆; n₇; n₈; n₉; n₁₀.

Необхідно:

а) визначити середню довжину коренеплодів цукрового буряка , середнє квадратичне відхилення , коефіцієнт варіації V;

б) побудувати варіаційну криву розподілу коренеплодів цукрового буряка за довжиною в координатах: середній розмір класу l_СЕР (мм) – частота повторення ознаки Р (%).

Дано: n₁ = 7 шт.; n₂ = 17 шт.; n₃ = 25 шт.; n₄ = 33 шт.; n₅ = 52 шт.; n₆ = 86 шт.;

n₇ = 135 шт.; n₈ = 121 шт.; n₉ = 42 шт.; n₁₀ = 3 шт.

РОЗВЯЗОК:

а) визначити середню довжину коренеплодів цукрового буряка , середнє квадратичне відхилення , коефіцієнт варіації V.

Середню довжину коренеплодів цукрового буряка , обчислюємо за формулою

Середнє квадратичне відхилення  визначають за формулою

Для визначення коефіцієнта варіації V (%) застосовують формулу

.

б) побудувати варіаційну криву розподілу коренеплодів цукрового буряка за довжиною в координатах: середній розмір класу l_СЕР (мм) – частота повторення ознаки Р (%).

Частоту повторення ознаки Р_і (%) визначимо за формулою

,

де n_i – частота повторення середнього розміру довжини коренеплодів в кожному класі, шт.;

Для 1 класу .

Для 2 класу .

Для 3 класу .

Для 4 класу .

Для 5 класу .

Для 6 класу .

Для 7 класу .

Для 8 класу .

Для 9 класу .

Для 10 класу .

Рис. 14. Варіаційна крива розподілу коренеплодів цукрового буряка за довжиною в координатах: середній розмір класу l_СЕР (мм) – частота повторення ознаки Р (%)

Відповідь: При дослідженні довжини коренеплодів цукрового буряка: середня довжина коренеплодів цукрового буряка становить , середнє квадратичне відхилення  = ± 46,58 мм; коефіцієнт варіації V = 22,13 %. Побудована варіаційна крива розподілу коренеплодів по класах.