2. Суть економічного зростання і його типи

Під економічним зростанням розуміють розвиток національної економіки протягом певного періоду, котрий вимірюється абсолютним приростом чи темпами приросту валового внутрішнього продукту, валового національного продукту й національного доходу в цілому або темпами при­росту цих показників у розрахунку на душу населення.

Показники абсолютного приросту використовуються в більшості випадків для оцінювання темпів зростання еко­номічного потенціалу країни; приріст на душу населення — для аналізу динаміки добробуту населення країни та по­рівняння рівнів життя в різних країнах.

Екстенсивний тип економічного зростання досягаєть­ся завдяки кількісному приросту факторів виробництва за їхнього незмінного технічного рівня. У таких умовах обсяг національного продукту зростає за рахунок кількісного збільшення обсягів праці (чисельності працівників, збільшення тривалості робочого часу), залучення у виробництво нових джерел сировини, палива, енергії, вико­ристання додаткових земельних площ (при незмінній віддачі природних ресурсів), а також на основі незмінної ефектив­ності використання засобів праці (капіталовіддача може бути навіть спадною).

Інтенсивний тип економічного зростання характери­зується зростанням обсягу ВВП за рахунок удосконалення факторів виробництва та ефективного використання їх. За­значений тип економічного зростання здійснюється на базі технічного й технологічного вдосконалення виробництва, якісних змін у кваліфікації робочої сили, економії природних ресурсів тощо.

Виділяють також третій тип економічного зростання — реальний, або змішаний. Йому притаманне збільшення обсягу ВВП як завдяки залученню більшої кількості факторів виробництва, так і за рахунок удосконалення техніки, технології, організації виробництва.

Однак економічна практика не знає екстенсивного чи інтенсивного типів економічного зростання в чистому ви­гляді. Як правило, вони співіснують, утворюючи змішаний, або реальний, тип економічного зростання. Зазвичай, це або переважно екстенсивний, або переважно інтенсивний тип економічного зростання. Належність до того чи іншого типу зростання визначається за питомою часткою приросту ВВП, отриманого за рахунок кількісної чи якісної зміни виробничих факторів.

Вважається, якщо частка реального ВВП, отриманого за рахунок інтенсивних факторів, перевищує 50 %, то тип зро­стання характеризується як переважно інтенсивний, а якщо вона нижча від цього рівня, — то як переважно екстенсивний.

Для характеристики економічного зростання, окрім на­ведених показників, використовують показники темпів приросту ВВП та НД, а також їхні обсяги в розрахунку на душу населення. Це дає змогу глибше проаналізувати рівень еко­номічного розвитку країни і порівнювати його з економіч­ними показниками інших країн. Окремими показниками, що характеризують економічне зростання, є коефіцієнти зростання продуктивності праці, капіталовіддачі тощо. За допомогою цих параметрів виявляються кількісні і якісні зміни в економіці.

3. Фактори економічного зростання

Факторами економічного зростання називають явища та процеси, які впливають на обсяги реального вироб­ництва і якість продукції.

За способом впливу на економічне зростання всі фак­тори можна поділити на прямі й непрямі.

Прямі фактори безпосередньо впливають на економічне зростання:

• удосконалення технології та організації виробництва;

• збільшення кількості та поліпшення якості природних ресурсів, зростання чисельності й професіоналізму трудових ресурсів;

• збільшення обсягу і поліпшення якісного складу основного капіталу;

• розвиток підприємництва.

Непрямі фактори — впливають на можливість реалі­зації потенціалу прямих факторів:

• рівень цін на виробничі ресурси;

• рівень податків;

• норма позичкового процента;

• ступінь монополізації ринку.