Iіі. Навчально-методична карта дисципліни

1

2

3

4

5

6

Модуль 1. Загальні проблеми мовознавства

1.

Тема 1.1. Мовознавство як наука

Лекція 1.

Предмет, завдання та методи мовознавства. Сутність мови та її функції.

Мета вивчення: ознайомити з предметом і проблемами курсу “Вступ до мовознавства”.

Провідна ідея: мовознавство – одна з найважливіших суспільних наук.

Основні проблеми: лінгвістика як наука. Місце лінгвістики у системі наук. Основні розділи мовознавства. Методи мовознав-ства.

Ключові поняття: загальне, конкретне, прикладне мовознав-ство; описовий, структурний, порівняльно-історичний, зістав- ний методи, дистрибутивний, компонентний, трансформацій- ний аналіз, аналіз за безпосередніми складниками; функція мови.

2

Місце мовознав-ства в системі наук, його зв’я-зок з гуманітар-ними (історією, археологією, ет-нографією, со-ціологією, літе-ратурознавством тощо) і природничими (фізіо-логією, антропо-логією, кіберне-тикою, фізикою, математикою, тощо) науками.

1

2.

Тема 1.2. Мова і мислення

Мета вивчення: ознайомлення з термінами “мова” і “мислення”.

Провідна ідея: проблема взаємо- зв’язку мови і мислення належить до найскладніших й найактуальніших питань не тільки лінгвістики, а й логіки, психології, філософії.

Основні проблеми: поняття “свідомість”, “мова” і “мислення” не є тотожними. Роль мови в процесі пізнання.

Ключові поняття: мислення, свідомість, невербальне мислення; поняттєве, чуттєво-образне, технічне мислення.

Мова і суспільство. Мова і мислення.

Теорія лінгваль-ної відносності Сепіра-Уорфа.

3

3.

Семінар 1. Зв’язок мови та мислення.

Мета та короткий зміст: закріпити лекційний матеріал, акцентуючи на наявності різних типів мислення: поняттєвого, чуттєво-образного, технічного; ознайомити студентів з різними підходами вирішення проблеми взаємозв’язку мови та мислення, показати позиції сучасних лінгвістів та психологів щодо розв’язання цієї проблеми.

2

Співбесіда, фік-сована доповідь з проблеми вза-ємозв’язку мови та мислення.

4.

Тема 1.3. Походження і розвиток мови.

Мета вивчення: звернути увагу на теорії походження мови, їх гіпотетичність.

Провідна ідея: зв’язок цієї проблеми з проблемою походження існуючих і мертвих мов, з проблемою походження людини.

Основні проблеми: соціальні, ідеологічні теорії походження мови.

Ключові поняття: конвергенція, дивергенція, суперстрат, субстрат, адстрат.

Проблема походження мови. Закономірності розвитку мов. Специфіка розвитку різних рівнів мовної структури. Розвиток і функціонування мов у різні історичні епохи.

6

5.

Тема 1.4. Класифікації мов.

Мета вивчення: ознайомити з основними принципами генеало- гічної й типологічної класифі- кації мов світу.

Провідна ідея: мови світу класифіковано за спорідненістю на основі діахронічного їх дослідження та за аломорфізмом й ізоморфізмом структури мовних одиниць на основі синхронічного дослідження мов.

Ключові поняття: мовна сім’я, мовна універсалія, аглютинація, фузія, інкорпорація.

Загальна характеристика мов світу. Порівняльне вивчення мов. Генеалогічна класифікація мов. Типологічна класифікація мов.

Вивчити генеало- гічну класифіка- цію індоєвропей-ської, семіто-хамітської, фінно-угорської, тюркської мовних сімей.

4

6.

Тема 1.5. Походження і розвиток письма.

Мета вивчення: звернути увагу на важливість письма в історії людства.

Провідна ідея: людство пройшло довгий шлях від “предметного” письма до “буквенно-звукового”.

Основні проблеми: закономірно- сті розвитку письма.

Ключові поняття: “предметне письмо”, піктографія, ідеографія, фонологічне письмо, алфавіти.

Значення письма в історії суспільства. Передумови виникнення письма. Етапи і форми розвитку графічного письма. Графіка. Орфографія. Принципи орфографії: фонетичний, морфологічний, історико-традиційний, ідеографічний.

2

Модуль 2. Системно-структурний характер мови

7.

Тема 2.1. Мова як система.

Мета вивчення: ознайомлення з поняттями “система” і “структура” мови, з рівнями (ярусами, стратумами) мови.

Провідна ідея: мова – це система систем.

Основні проблеми: системний характер мови. Парадигматичні, синтагматичні й ієрархічні відношення між мовними одиницями. Структура мови. Основні і проміжні рівні мови.

Ключові поняття: синтагматика, парадигматика, система, рівень, структура.

Розмежування понять “система” і “структура”, рівень, ярус, стратум мовної структури. Парадигматичні, синтагматичні й ієрархічні відношення між мовними одиницями. Структура мови. Основні і проміжні рівні мови.

2

8.

Тема 2.2. Фонетика і фонологія.

Мета вивчення: дати поняття про звуки як природну матерію мови; характеризувати звуки у фізичному, фізіологічному, лінгвісти- чному аспектах; визначати різницю між звуками і фонемами (звукотипами).

Провідна ідея: звуки змінюються в мовленнєвому потоці; фонема – найменша мовна одиниця.

Основні проблеми: звуки мови. Характеристика звуків в акустичному й фізіологічному аспектах. Класифікація звуків за основними й додатковими ознаками. Фонеми. Фонологія. Диференційні й інтегральні ознаки фонеми. Позиції фонем, фонологічна система мови, її змінний характер. Фонетичні зміни. Фонетичні закони.

Ключові поняття: звук, фонема, диференційна ознака, інтегральна ознака фонеми, асиміляція, дисиміляція, акомодація, дієреза, гаплологія, епентеза, метатеза, субституція, редукція, протеза, фонема, диференціальні, інтегральні ознаки фонем.

Звуки мови, їх вивчення і класифікація. Фонетичне чле- нування мовлен- нєвого потоку. Наголос. Інтона- ція. Позиційні, комбінаторні, спонтанні зміни звуків. Фонетич- ні закони. Фоне- тична і фонема- тична транс- крипції. Фонологія. Диференційні й інтегральні ознаки фонеми. Позиції фонем, фонологічна система мови, її змінний характер.

6

9.

Тема 2.3. Лексика. Лексична система мови.

Мета вивчення: дати поняття про слово як основну одиницю мови.

Провідна ідея: визначення слова, співвідношення між лексичним значенням і поняттям.

Основні проблеми: слово – центральна функціонально-структурна одиниця мови. Лексема, словоформа. Лексичне значення. Слово і поняття. Лексична система мови. Проблема класифікації слів: а) за значенням; б) за сферою вживання; в) за стилістичною диференціацією; г) з погляду активного й пасивного вживання. Слово в лексико-семантичному полі: синоніми, антоніми, омоніми й пароніми.

Ключові поняття: лексема, полісемія, метафора, метонімія, синекдоха, омонімія, омоформи, омофони, омографи, синонімія, антонімія, гіперо-гіпонімія, конверсія.

Слово та його значення. Слово і лексема. Лексико-семантичні категорії (полісемія, омоніми, синоніми, антоніми, пароніми, гіперо-гіпоніми, конверсиви). Поняття лексико-семантичної системи. Словниковий склад мови. Розвиток лексики. Історичні зміни в лексиці. Зміна зна- чень слів. Способи перенесення назв. Історична лексикологія й етимологія. Лексикографія. Типи словників. Поняття фразеології. Кла- сифікація фразео-логізмів.

8

10.

Тема 2.4. Граматика. Граматичні значення, категорії, способи.

Мета вивчення: сформувати поняття про граматичну будову мови як універсальне явище.

Провідна ідея: граматичні значення є додатковими (супровідними) щодо лексичних і служать для позначення різних зв’язків предметів і явищ. Сформувати уявлення про те, що граматичні категорії не є універсальними, про граматичні способи як матеріальні засоби вираження граматичних значень.

Основні проблеми: граматичні значення і способи. Граматичні категорії.

Ключові поняття: морфологія, синтаксис, дериватологія, класифікаційні (словотворчі, дериваційні), реляційні категорії, лексико-граматичний розряд, корінь, афікс, несегментні, нульові, суперсегментні морфеми.

Предмет граматики. Розділи граматики. Основні одиниці граматичної будови мови. Граматичне значення. Граматичні категорії. Лексико-граматичні розряди. Поняття морфеми. Види морфем. Морфеміка. Гра-матична форма слова. Синтети- чні й аналітичні способи вираження граматичних значень. Історична змін- ність способів вираження гра- матичних значень.

4

11.

Семінар 2. Граматичні значення, категорії, способи.

Мета та короткий зміст: закріпи- ти вивчення класифікації граматичних значень, граматичних категорій, граматичних способів. Ознайомити студентів із своєрідністю їх вияву в різних мовах світу.

2

Співбесіда, фіксована доповідь з проблем класифікації граматичних значень, граматичних способів, реферати.

12.

Тема 2.5. Граматика. Частини мови.

Мета вивчення: сформувати поняття про частини мови як про засіб категоризації явищ реального світу, показати різницю в розумінні й інтерпретації дійсності, яка виявляється в наявності різних частин мови в різних мовах світу.

Провідна ідея: частини мови – одне з найважливіших понять у граматиці і є джерелом пізнавальної діяльності людини.

Основні проблеми: питання основних критеріїв наукової класифікації частин мови; історія питання про частини мови, характеристика основних частин мови та своєрідність їх виявлення у мовах світу.

Ключові поняття: частини мови, іменник, прикметник, дієслово, вербоїд, прислівник, займенник, прийменник, післяйменник, артикль, частка, сполучник, предикатив, формально-граматичний (морфологічний), семантичний, синтаксичний критерії.

Поняття частин мови. Критерії виділення частин мови. Своєрідність членування слів на частини мови в різних мовах світу. Характеристика основних частин мови.

6

13.

Тема 2.5. Граматика. Синтаксис. Словосполучення і речення.

Мета вивчення: визначити перехід від мови до мовлення.

Провідна ідея: перехід від мови до мовлення – це перехід від статичної системи слів з їхніми лексичними й граматичними значеннями до динамічного розташування їх у певному лінійному порядку, тобто шлях до речення лежить через словосполучення.

Основні проблеми: словосполу- чення лексичні і синтаксичні, сурядні і підрядні. Типи підрядного зв’язку. Речення як комунікативна одиниця. Його визначення, основні ознаки. Структура речень. Моделі, схеми речення й судження. Типи речень.

Ключові поняття: словосполу- чення, речення, валентність, актанти, прості, складні, комбі-новані словосполучення, узго- дження, керування, координація, прилягання, тяжіння, інкорпо- рація, замикання, ізафет, преди- кативність, модальність, диктум, пропозиція, тема, рема.

Словосполучення. Типи словосполучень. Синтаксичні зв’язки слів. Речення та його ознаки. Актуальне членування речення, основні засоби актуального членування.

6