
- •1.2. Практичне і теоретичне значення дослідження
- •1.3. Проблемна ситуація
- •1.4. Мета дослідження
- •1.5. Задачі
- •1.6. Об’єкт дослідження
- •1.7. Предмет дослідження
- •1.8. Аргументація методу дослідження
- •1.9. Логічний аналіз основних понять
- •1.10. Інформаційна база
- •1.11. Гіпотези
- •2. Методичний розділ
- •2.1. Місце та час проведення соціологічного дослідження
- •2.2. Характеристика вибірки
- •Соціологічна анкета
- •1. Статистичний розділ
- •Діаграма статево-вікового розподілу опитаних респондентів
- •Діаграма 2
- •Діаграма 3
- •Діаграма 4
- •Діаграма 5
- •Діаграма 6
- •Діаграма 7
- •Діаграма 8
- •Діаграма 9
- •2. Аналітичний розділ
- •Висновки
Діаграма 8
Восьме запитання було сформульоване таким чином: «На вашу думку, коли українська система освіти зрівняється з європейською?», на нього відповіли так:
Таблиця 8.
Варіанти відповіді |
Кількісний показник (кількість студентів) |
|
У цифрах |
У відсотках (%) |
|
Через 5 років |
10 |
25 |
Через 10 років |
20 |
55 |
Ніколи |
7 |
17,5 |
Наша освіта вже є досконалою і не вимагає змін |
1 |
2,5 |
Половина респондентів передбачає, що українська система освіти зрівняється з європейською через 10 років, 25% опитаних – через 5 років. 17,5% думають, що вітчизняна освіта ніколи не буде такою як європейська, і 2,5% вважають, що українська освіта не вимагає змін.
Діаграма 9
Наступне питання дає можливість з’ясувати, в чому студенти вбачають основні переваги кредитно-модульної системи. Результати цієї частини дослідження можна розподілити за такими напрямками:
-
Контролює систематичність отримання знань протягом семестру та заохочує до такої систематичності.
-
Дає можливість покращити оцінку при складанні екзамену чи заліку, якщо студент незадоволений результатами роботи за семестр.
-
Така система створює умови індивідуального підходу до кожного студента.
Важливо відзначити, що дуже багато студентів позитивною рисою вважають те, що модульно-рейтингова система стимулює систематичну роботу над предметом, організовує навчальну діяльність. Такі відповіді є свідченням того, що студенти активно працюють над навчальним матеріалом, прагнуть ефективно його засвоїти (а не просто «зазубрити»).
І останнє запитання анкети було спрямоване на те, щоб з’ясувати, які недоліки кредитно-модульної системи вбачають студенти. При аналізі отриманих даних було виявлено наступні недоліки як самої модульно-рейтингової системи, так і її організації:
-
Модульно-рейтингова система призводить до нервового та розумового виснаження через безперервну напругу протягом семестру.
-
Постійне змагання призводить до погіршення стосунків між членами колективу.
-
Недостатня кількість часу для самостійної роботи над предметом.
-
Дуже високі вимоги до отримання балів з деяких дисциплін.
-
Різні вимоги з боку різних викладачів створюють додаткові складності для продуктивної роботи над предметом.
-
Незадоволеність підходом до оцінювання навчальних досягнень.
2. Аналітичний розділ
Аналізуючи отримані результати, можна зробити висновок, що здебільшого студентів не влаштовує не сама модульно-рейтингова система як така, а деякі особливості її організації. Виявлення тих факторів, що не влаштовують студентів в кредитно-модульній системі вказано і в перевірці гіпотез.
Перша гіпотеза, що сформульована як «Кредитно-модульна система гармонійно вливається у систему вищої школи та дозволяє студентам отримувати якісні, сучасні та глибокі знання» не підтвердилася. Адже згідно з думками студентів дана система навчання лише стимулює отримати студентами не знання а бали (52,5% опитаних), а також самостійне вивчення матеріалу (17,5 %) та проблему у здачі екзаменів (7,5%), що ж до докладної і наглядної подачі матеріалу викладачами, то жоден лише 22,5 % респондентів обрали цей варіант відповіді (таблиця 2). Це пояснюється тим, що вона ще не уніфікована, розуміється кожним викладачем по-своєму і сприймається студентами неоднозначно. Так, деякі студенти взагалі не розуміють кредитно-модульної системи (табл. 1), а більшість опитаних (65%) вважає, що входження української системи освіти до болонського процесу на якість знань взагалі не вплинуло(табл. 5).
«Впроваджена кредитно-модульна система дозволила студентам збалансувати навчальний час, роботу та власне дозвілля» - саме так була сформульована друга гіпотеза, яка теж повністю спростована. Адже більше половини опитаних (67%) заявляє, що ця система не дозволяє самостійно працювати, збалансовувати робочий процес з дозвіллям. Думаю, це пов’язано з тим, що модульно-рейтингова система вимагає значних розумових зусиль протягом навчального семестру, що не дає можливості поєднувати навчання з роботою та відпочинком.
Третя гіпотеза: «Кредитно-модульна система є природним розвитком навчального процесу з пострадянського напрямку до сучасних світових вимог» теж не підтвердилася. Адже згідно соціологічного дослідження кредитно-модульна система в Україні нічого нового в наданні якості освіти не забезпечила. За 5-ти бальною шкалою (табл.4) студенти оцінили систему навчання в середньому в 3 бали. Більшість опитуваних вважає, що сучасна вітчизняна система вимагає кардинальних змін. Тому більшість вказали, що в такому ракурсі вона буде мало ефективною щонайменше 10 років (табл. 8).