Тема 7. Організація управління персоналом, обліку та фінансовою діяльністю підприємства.

1.Система управління персоналом на промисловому підприємстві, її функції, цілі та задачі.Сутнісна характеристика сучасних підходів до побудови системи управління персоналом на промислових підприємствах.

2. Система бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю підприємства. Поняття контроллінгу системи управління. Бюджетний контроль.

3. Цілі, функції та задачі управління фінансовою діяльністю. Система управління фінансами та фактори, що визначають її конфігурацію.

7.2 Система бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю підприємства. Поняття контроллінгу системи управління. Бюджетний контроль.

В ринкових умовах, які характеризуються високим рівнем нестабільності зовнішнього середовища, ефективне управління передбачає значний спектр обсягів планової та контрольної роботи. Зростання інтенсивності конкуренції на світовох та вітчизняних ринках, стрімкий розвиток та зміна технологій, диверсифікація бізнесу, ускладнення бізнес-проектів та інші фактори обумовлюють нові вимоги до системи внутрішнього контролю підприємства. Отже, в сучасних умовах внутрішній контроль підприємства має охоплювати всі рівні управління.

Система внутрішнього контролю підприємства має бути орієнтована на забезпечення таких основних параметрів ефективності функціонування в сучасних умовах:

• стійкий стан підприємства на ринку;

• своєчасна адаптація систем систем виробництва та управління підприємства до змін у зовнішньому середовищі.

У даному контексті система внутрішнього контролю виступає як основа функціонування системи обробки та інтеграції різноманітної внутрішньої та зовнішньої інформації, що є необхідною для прийняття рішень на всіх рівнях управління підприємством.

Основою системи внутрішнього контролю є інформаційне забезпечення контрольної діяльності, що містить оперативну, планову, нормативно-довідкову інформацію, класифікатори техніко-економічної інформації, системи документації (уніфіковані та спеціальні). Ключовою для системи внутрішнього контролю є інформація стосново ступеня керованості об’єкта контролю, тобто інформаційна прозорість даного об’єкта з метою прийняття ефективних управлінських рішень. Якість інформації в системі внутрішнього контролю визначається за такими критеріями як достовірнсть, достатність, своєчасність та аналітичність.

Умови механізму внутрішнього контролю визначаються:

• цілями та стратегіями підприємства;

• масштабом діяльності підприємства;

• визначенням та документальним закріпленням процедур контролю;

• реакцією керівників відповідних рівнів на виявлені в результаті контролю відхилення, своєчасністю прийнтяття ними рішень стосовно відхилень;

• налагодженістю системи комунікацій та системи інформаційного забезпечення управління;

• наявністю систем бюджетного управління, бізнес-планування, підготовки фінансової звітності для зовнішніх та внутрішніх користувачів;

• зовнішніми факторами;

• дотриманням діючого законодавства;

• невизначеністю та ризиком діяльності підприємства.

Організація системи внутрішнього контролю перебуває під впливом наступних факторів:

1. Ставлення керівництва до внутрішнього контролю.

2. Зовнішні умови функціонування підприємства, його розміри, організаційна структура, масштаби та види діяльності.

3. Кількість та регіональна неоднорідність місцерозташування виокремлених підрозділів підприємства та його дочірніх підрозділів.

4. Стратегічні установки, цілі та задачі.

5. Ресурсне забезпечення.

6. Ступінь механізації та комп’ютерізації діяльності.

7. Рівень компетенції кадрового складу.

Організація ефектино функціонуючої системи внутрішнього контролю являє собою складний багатоступінчатий процес, який включає такі етапи:

1. Аналіз та зіставлення визначених для підприємства цілей, стратегії й тактики підприємства з видами діяльності, розмірами, оргструктурою, а також її можливостями.

2. Аналіз ефективності діючої структури управління та її корегування.

3. Розробка формальних типових процедур контроля конкретних фінансових та господарських операцій, що дозволить упорядкувати взаємовідносини працівників з приводу контроля за фінансово-господарською діяльністю підприємства, ефективно управляти ресурсами, оцінювати рівень достовірності інформації для прийняття управлінських рішень.

Найважливіше місце в системі управління підприємством відводиться контролю стратегічних рішень.

Концептуальна схема контролліг системи управління має бути орієнтована на встановлення контролю за досягненням як стратегічних цілей (стратегічний контроллінг), так і тактичних цілей (поточний, оперативний контролліг) діяльності підприємства (рис.7.1 )

У рамках даної системи основними областями контролю за досягненням цілей виступають:

• стратегічні та оперативні якісні та кількісні цілі;

• зовнішні та внутрішні умови функціонування підприємства;

• “вузькі місця” на стратегічно важливих напрямках діяльності.

Відповідно до вказаних областей в процесі організації управління необхідно визначення (у відповідності з стратегічними цілями) системи контролюючих параметрів. При цьому слід достримуватись таких вимог:

1. Використання обмеженого обсягу показників.

2. Забезпечення багатофункціональної оцінки діяльності підприємства.

3. Динамізм та перспективність індикаторів.

4. Забезпечення можливості попередження подій (стратегічне передбачення)

5. Забезпечення порівняності параметрів.

В загальній конфігурації система управління підконтрольними параметрами складається з двох основних блоків.

1. Блок порівняльного аналізу фактичних значень параметрів з запланованими з метою виявлення відхилень, а також причин та наслідків відхилень.

2. Блок виявлення взаємозв’язку та взаємозалежності між отриманими відхиленнями за підконтрольними параметрами та кінцевими показниками результатів діяльності підприємства.