- •1. Виникнення і основні етапи розвитку економічних знань
- •2. Предмет економічної теорії
- •3. Методи економічних досліджень.
- •4. Функції економічної теорії. Економічна політика
- •Розділ 2. Суть, структура та типи економічних систем
- •2. Поняття економічної системи
- •3. Продуктивні сили суспільства
- •4. Система економічних відносин суспільства
- •5. Типи економічних систем
- •Розділ 3. Форми організації суспільного виробництва. Гроші
- •2. Типи економічних зв'язків та виробництва
- •3. Товар і його властивості
- •4. Виникнення, суть та функції грошей
- •Розділ 4. Ринок і його інфраструктура
- •1. Поняття ринку і умови його функціонування;
- •2. Структура ринку;
- •3. Інфраструктура ринку;
- •1. Поняття ринку і умови його функціонування
- •2. Структура ринку
- •3. Інфраструктура ринку
- •Розділ 5. Основи саморегулювання ринкової економіки
- •1. Попит і його детермінанти
- •2. Пропозиція та її детермінанти
- •3. Ціна у ринковій економіці
- •4. Конкуренція та її роль у функціонуванні ринкової економіки
- •5. Суперечності механізму саморегулювання ринкової економіки
- •Розділ 6. Економічна роль держави у ринковій економіці
- •1. Необхідність і суть державного регулювання ринкової економіки;
- •2. Економічні функції держави;
- •3. Методи державного впливу на ринкову економіку;
- •1. Необхідність і суть державного регулювання ринкової економіки
- •2. Економічні функції держави
- •3. Методи державного впливу на ринкову економіку
- •Розділ 7. Основні риси і закономірності перехідної економіки та її особливості в Україні
- •1. Поняття перехідної економіки
- •2. Сутність перехідного періоду від командної до ринкової економіки
- •3. Роздержавлення власності у перехідній економіці
- •4. Демонополізація економіки у період ринкової трансформації
- •5. Структурна перебудова економіки України
- •Частина II. Мікроекономіка
- •Розділ 8. Підприємництво і підприємство (фірма)
- •1. Суть підприємництва та умови його здійснення
- •2. Організаційні основи підприємництва в Україні
- •3. Підприємство (фірма) і його види
- •4. Капітал як матеріальна основа підприємництва
- •Розділ 9. Трудові відносини. Заробітна плата
- •1 Ринок праці та його особливості
- •2. Суть заробітної плати та її функції;
- •3. Організація заробітної плати;
- •1. Ринок праці та його особливості
- •2. Суть заробітної плати та її функції
- •3. Організація заробітної плати
- •Розділ 10. Витрати виробництва і прибуток
- •1. Суть витрат виробництва та їх види;
- •2. Витрати виробництва у короткостроковому та довгостроковому періодах;
- •3. Прибуток, його норма і напрями використання;
- •1. Суть витрат виробництва та їх види
- •2. Витрати виробництва у короткостроковому та довгостроковому періодах
- •3. Прибуток, його норма і напрями використання
- •Розділ 11. Особливості формування цін залежно від моделі ринку
- •1. Загальні принципи ціноутворення;
- •2. Основні моделі ринку.
- •1. Загальні принципи ціноутворення.
- •2. Основні моделі ринку
- •Лекція 12. Особливості підприємництва в агропромисловому комплексі
- •1. Аграрні відносини та їх особливості
- •2. Рентні відносини і форми земельної ренти.
- •3. Агропромисловий комплекс (апк), його структура і функції
- •4. Аграрна реформа в Україні
- •Частина III. Макроекономіка
- •Розділ 13. Національна економіка. Основні макроекономічні показники
- •1. Поняття національної економіки
- •2. Національний (суспільний) продукт і проблеми його грошового виміру
- •3. Поняття та способи обчислення валового внутрішнього продукту (ввп)
- •4. Система національних рахунків
- •Лекція 14. Макроекономічний аналіз: сукупний попит і сукупна пропозиція
- •1. Поняття макроекономічного аналізу
- •2. Визначення сукупного попиту і сукупної пропозиції
- •3. Споживання і заощадження та їх функції
- •4. Інвестиції, їх види та детермінанти.
- •5. Макроекономічна рівновага і модель мультиплікатора
- •Розділ 15. Грошовий обіг і кредитна система
- •1. Поняття грошової системи
- •2. Попит на гроші
- •3. Пропозиції грошей
- •4. Ринок грошей. Суть і види кредиту
- •5. Банки і банківська система
- •6. Ринок цінних паперів
- •7. Грошово-кредитна політика держави
- •Розділ 16. Фінансова система і фіскальна політика
- •1. Суть фінансів та їх роль у ринковій економіці
- •2. Державний бюджет і бюджетний дефіцит
- •3. Податки і податкова система
- •4. Фіскальна політика держави
- •Розділ 17. Економічне зростання та економічна нестабільність
- •1. Економічне зростання і його типи
- •2. Циклічні коливання ринкової економіки та їх причини
- •3. Безробіття, його типи та наслідки
- •4. Інфляція: суть, види, причини і наслідки
- •Розділ 18. Соціальний прогрес і стабілізаційна політика держави
- •1. Поняття соціального прогресу і його напрями
- •2. Рівень життя та його показники
- •3. Соціальний захист населення
- •4. Стабілізаційна політика держави: кейнсіанський та монетаристський підходи
- •Частина IV. Сучасне світове господарство
- •Розділ 19. Світове господарство та його еволюція
- •1. Поняття світового господарства та етапи його розвитку
- •2. Міжнародний поділ праці та його особливості за сучасних умов
- •3. Міжнародна торгівля та її особливості на сучасному етапі
- •4. Міжнародний рух капіталів
- •5. Міжнародна міграція робочої сили
- •6. Сучасні міжнародні науково-технічні зв'язки
- •7. Спільна підприємницька діяльність з іноземним капіталом
- •Розділ 20. Міжнародні валютно-фінансові відносини
- •1. Міжнародні валютні відносини і міжнародні валютні системи
- •2. Валютний ринок і валютна політика;
- •3. Міжнародні кредитні відносини та міжнародні фінансові організації;
- •1. Міжнародні валютні відносини і міжнародні валютні системи
- •2. Валютний ринок і валютна політика
- •3. Міжнародні кредитні відносини та міжнародні фінансові організації
2. Міжнародний поділ праці та його особливості за сучасних умов
Однією з підвалин світового господарства є міжнародний поділ праці. Це спеціалізація окремих країн у межах світового господарства на виробництві певних видів товарів та послуг з метою реалізації їх на світовому ринку. Це якісна диференціація трудової діяльності на міжнародному рівні, яка лежить в основі різних форм обміну її результатами між країнами. Вона виявляється у спеціалізації виробництва окремих країн на певних видах продукції, якою вони обмінюються.
Необхідність міжнародного поділу праці та його глибина визначаються ступенем розвитку продуктивних сил суспільства. Його умовами є природні, географічні та економіко-виробничі відмінності між національними економіками різних країн. До промислового перевороту кінця XVIII — початку XIX ст. міжнародний поділ праці базувався на наявності у країнах таких природних ресурсів, як клімат, ґрунти, корисні копалини, водні й лісові ресурси. З переходом на велике машинне виробництво зростає роль соціально-економічних чинників міжнародного поділу праці. Це обсяг капіталу, рівень технічної оснащеності виробництва, кваліфікація робочої сили, стан науки тощо. Саме ці чинники, у першу чергу, визначають місце кожної країни у системі міжнародного поділу праці.
Теоретичною основою міжнародного поділу праці є обґрунтовані класиками політичної економії теорії абсолютних і відносних переваг. Вони базуються на ідеї про існування відмін між країнами за різних умов виробництва. Відповідно, у кожній країні можна виробляти будь-які товари. Але витрати на виробництво одиниці кожного товару будуть різними. Тому економічно доцільно зосередитися на виробництві тих товарів, витрати на виробництво яких найнижчі. А товари з високими витратами на виробництво завозити з тих країн, де вони низькі. Щоб мати можливість їх придбати, у країні потрібно виробляти і постачати на світовий ринок свої товари з низькими витратами виробництва.
Перевага такого поділу праці полягає у тому, що, по-перше, у результаті виробництва і поставки на зовнішній ринок товарів з низькими витратами на виробництво одержується додатковий доход за рахунок різниці між цінами на світовому і внутрішньому ринках, а по-друге, відбувається економія внутрішніх витрат виробництва через відмову від виробництва товарів з високими затратами і використання дешевих імпортних.
Міжнародний поділ праці виявляється у міжнародній спеціалізації та кооперуванні виробництва. На сучасному етапі стан продуктивних сил зумовлює такий поділ праці, що робить економічно неефективним, а часто просто неможливим забезпечення потреб кожної окремої країни за рахунок лише власного виробництва. Участь у міжнародному поділі праці стає передумовою нормального розвитку економіки. Тому відбувається розширення міжнародної спеціалізації та кооперування виробництва. Чинниками, що його прискорюють, є НТР та зростання масштабів виробництва. Межі внутрішнього ринку стають дедалі тіснішими для крупномасштабного спеціалізованого виробництва, що об'єктивно виходить за ці межі. Розвивається спеціалізація виробництва не за кінцевим продуктом, а за напівфабрикатами, деталями, вузлами, комплектуючими виробами.
У результаті відбувається зміна співвідношення між; загальним поділом праці між великими родовими сферами економіки (промисловість, сільське господарство тощо), частковим (галузі цих сфер) і одиничним (кооперовані спеціалізовані підприємства). Саме зростання ролі подетальної та поопераційної спеціалізації підприємств різних країн, що базується на принципах одиничного або технологічного поділу праці і поширюється не тільки за межі виробничих одиниць у рамках країни, а й за її кордоном, і виступає однією з найхарактерніших особливостей міжнародного поділу праці за сучасних умов.
Вихід технологічного поділу праці за межі фірм, галузей і національних економік втілюється у появі велетенських міжнародних науково-виробничо-збутових комплексів, довгих і розгалужених ланцюгів з ланками у різних країнах і на різних континентах. Організаційною формою таких міжнародних систем спеціалізації і кооперації виступають транснаціональні корпорації (ТНК). У результаті формується безпосередньо міжнародне виробництво за адекватними організаційними принципами, інститутами та системами життєдіяльності, з інтернаціональним за характером продуктом, на якому лише умовно можна поставити: «Зроблено в такій-то країні». Окремі ланки таких ланцюгів створюються в колись позбавлених промисловості країнах, їм, як правило, дістаються «низові ланки» технологічних систем — видобуток і первинна переробка сировини, які характеризуються високою капіталомісткістю, відносною дешевизною продукції та великомасштабною екологічною шкодою. Часто в них розмішують також завершальні, збиральні виробництва з високою питомою трудомісткістю продукції, але низьким вмістом складної або наукової праці.
Це і є найхарактернішою особливістю міжнародного поділу праці на сучасному етапі. Вона не усуває того, що називають експлуатацією розвинутими країнами слаборозвинутих, але створює умови для індустріального розвитку останніх. Це підтверджує досвід так званих нових індустріальних країн, що досягли істотних успіхів у економічному розвитку саме завдяки участі у такому міжнародному поділі праці.
Перетворення безпосередньо інтернаціонального виробництва на типову форму промислового бізнесу зумовлює і глибокі зміни у сфері обігу — міжнародній торгівлі і валютно-фінансових відносинах. Стереотип міжнародного поділу праці з переважанням предметної спеціалізації, що реалізувався в основному через світову комерційну торгівлю, відходить у минуле. Йому на зміну приходить поділ праці, що забезпечує інтернаціоналізацію виробництва і капіталу, тобто поділ переважно технологічного типу. Його становлення активно сприяє міграції чинників виробництва — капіталу і робочої сили. Відповідно всередині міжнародної торгівлі зростає частка, що утворюється за заздалегідь передбачуваними технологічно обумовленими і чітко організованими товарними потоками між ланками одних і тих же ТНК (за оцінками, цей оборот складає 1/3 міжнародного торгового обороту).
У своєму класичному варіанті спеціалізація і кооперація були генетично пов'язані з процесами вертикальної інтеграції, бо обслуговували функціональну ув'язку послідовних стадій технологічного процесу. Все це, як правило, відбувалося «під дахом» одного капіталу. За сучасних умов такі процеси характеризуються двома особливостями:
1) широким залученням до коопераційних систем незалежних фірм дрібного і середнього бізнесу;
2) переростанням вертикальної інтеграції у диверсифікацію, що передбачає виникнення набагато складніших виробничих структур, зростаючу різноманітність випуску продукції і роботу на найскладніші ринки. Диверсифікація усуває жорстку централізацію структур, посилює тенденції децентралізацій, що породжує тенденцію до комерціалізації обороту всередині багатогалузевих концернів.
Отже, у розвитку економічних відносин у міжнародному обороті існують і взаємодіють дві протилежні тенденції, пов'язані з поглибленням міжнародного технологічного поділу праці на основі спеціалізації і кооперації. Це, з одного боку, зростання масштабів стійких довгострокових відносин, які обслуговують кооперацію і привносять у товарообмін дедалі більше елементів організованості, функціональної регламентації, що вносить у ринкові відносини більшу стрункість і упорядкованість. А з іншого боку, відбувається комерціалізація коопераційного обороту навіть у межах структур, підпорядкованих одному капіталу. Відповідно сфера прямих зв'язків, розподільних відносин звужується, обсяг безкоштовної передачі ресурсів скорочується, а масштаби еквівалентних зв'язків збільшуються.
Отже, активний розвиток міжнародного поділу праці спричинює перебудову усього відтворювального процесу, примушує раціонально господарювати, досягати більшої конкурентоспроможності. Під тиском іноземної конкуренції у кожній країні відбувається структурна перебудова, активізується впровадження досягнень науково-технічного прогресу, удосконалюються методи господарювання.