Тема 15. Особисті немайнові права та їх захист. Завдання:

81. В журналі «Полум’я війни» була опублікована стаття про період репресій 30-х років, в якій відзначалося, що колишній член комуністичної партії Гопанчук збирав інформацію, яка потім була підставою для фабрикації незаконних вироків. До редакції газети звернувся син Гопанчука з вимогою опублікувати спросту­вання цих відомостей тому що, на його думку, батько був скоріше жертвою, ніж катом. В 1939 р. Гопанчук був заарештований та звинувачений у змові по підгото­вці вибуху Кремля, а потім розстріляний. Після закінчення війни Гопанчук був реабілітований. Редакція журналу відмовилася спростувати інформацію на тій підставі, що син Гопанчука не надав доказів того, що опублікована інформація не відповідає дійсності. У той же час автор статті мав докази цієї інформації. Гопан­чук був реабілітований у зв’язку з непричетністю до інкримінованої йому дії, а не за відсутністю тих фактів, що зафіксовані в публікації. Син Гопанчука звернувся з позовом до суду.

Яке рішення повинен винести суд?

82. Москаленко, який мешкав неподалік від Акціонерного товариства «Хім­пром» (далі – АТ), що виготовляло пральні засоби, звернувся до санітарно-епіде­міологічної станції з заявою про проведення аналізу повітря поблизу його житла. Проведене дослідження встановило багатократне перевищення змісту шкідливих хімічних речовин в повітрі поблизу будинку Москаленка, що могло викликати се­рцево-судинні захворювання, головний біль, підвищення артеріального тиску. Москаленко звернувся з позовом до суду з вимогою про закриття АТ та відшко­дування заподіяної йому шкоди. Представник АТ проти цього заперечував, вихо­дячи з того, що АТ є єдиним у регіоні товариством, що виготовляє засоби побуто­вої хімії, тому його закриття неможливо. Що стосується забруднення довкілля, то представник АТ вказав, що зараз розпочато реконструкцію АТ, заміну його обла­днання на екологічно безпечне. На підставі цього представник АТ просив у позові відмовити.

Як повинно вирішити справу?

83. У журналі «Господарочка» було надруковано рекламну об’яву товарис­тва з обмеженою відповідальністю «Дари природи» (далі – ТОВ) про лікувальні властивості крему для обличчя «Лілея», який виготовлявся зі смоли тропічних де­рев. Як вказувалося в об’яві, при застосуванні крему відсутні побічні ефекти та протипоказання. Комарова, прочитавши об’яву, придбала крем в магазині ТОВ, однак після його застосування в неї виникло подразнення шкіри обличчя, яке при­звело до необхідності тривалого лікування в дерматологічній лікарні. За виснов­ком проведеного спеціальною комісією обстеження, було встановлено, що подразнення шкіри обличчя виникло внаслідок застосування крему, який є несу­місним з іншими видами косметичних засобів. До того ж, шкідливий вплив зазна­ченого крему збільшився ще й тому, що строк його придатності вже минув. Кома­рова звернулася до суду з позовом до редакції журналу з вимогою спростування інформа­ції про лікувальні властивості крему та відсутність його побічних ефектів і про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок поширення цієї інформації; а також до АТ з вимогою про відшкодування шкоди за продаж товару неналежної якості та про відсутність повної інформації про продукцію АТ, зокрема крему «Лілея».

Яке рішення повинен прийняти суд?